17 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 240/12033/19
адміністративне провадження № К/9901/14593/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року та рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 01 березня 2018 року із встановленням для нарахування індексації базового місяця червень 2014 року в загальній сумі 32 259 грн 30 коп.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати індексації за період з 14 вересня 2019 року по день фактичної виплати індексації шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії.
30 квітня 2020 року військава частина НОМЕР_1 вперше звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2020 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись з судовими рішеннями скаржником 09 червня 2020 року вдруге подано касаційну скаргу.
22 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
07 липня 2020 року до касаційного суду надійшла уточнена касаційна скарга в якій скаржник просить урахувати усунення недоліків касаційної скарги та прийняти до розгляду.
Усунення недоліків обґрунтовує тим, що касаційна скарга скаржником подана 28 квітня 2020 року, яка надійшла до Верховного Суду 05 травня 2020 року, тобто подана вчасно, тому військова частина НОМЕР_1 не порушувала вимог статті 332 КАС України та подавати заяву про поновлення строків немає необхідності.
Однак, з матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржником касаційну скаргу подано 09 червня 2020 року тобто більш ніж через тридцять днів з моменту отримання оскаржуваного рішення
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України визначено тридцятиденний строк на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Слід зазначити, що поважними визнаються обставини, які виникли протягом строку касаційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість усунених недоліків, а точніше їх відсутності, що тим самим не можуть бути визнані поважними, оскільки наведені скаржником обставини не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, наведені скаржником обставини свідчать про неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року та рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов