18 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2552/20 пров. № А/857/6792/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Онишкевича Т.В., Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Москаль Р.М.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) у м.Львові 12 травня 2020 року у справі №380/2552/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії
31.03.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, просив: - визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - відділу з питань перерахунків пенсій №13 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років працівнику прокуратури Ковч Д.І., на підставі довідки прокуратури Львівської області від 21.02.2020 №18-735вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії; - визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №13 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1300-0315-8/13460 від 12.03.2020 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років працівнику прокуратури ОСОБА_1 , на підставі довідки прокуратури Львівської області від 21.02.2020 №18-735вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії з 01.04.2019 та здійснювати у подальшому виплату перерахованої пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на лютий 2009 року), виходячи з розрахунку 90% суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Львівської області від 21.02.2020 №18-735вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), без обмеження граничного розміру суми пенсійної виплати. А також виплатити різницю суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією за минулих 12 місяців, а саме з 01.04.2019; - встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років працівнику прокуратури Ковч Д.І. №1300-0315-8/13460 від 12.03.2020; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (з врахуванням рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019) у розмірі 90 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної в довідці прокуратури Львівської області №18-735вих-20 від 21.02.2020, з урахуванням раніше проведених виплат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Встановлено судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання цього рішення суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 13.12.2019 особа, якій призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» за визначених частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VII умов має підстави очікувати перерахунку (збільшення розміру) її пенсії у визначеному законом порядку. Суд першої інстанції вказав, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019) набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ у Львівській області прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача здійснити з 13.12.2019 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої Закону №1697-VII (в чинній на момент звернення редакції) у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати, визначеної в довідці прокуратури Львівської області №18-735вих-20 від 21.02.2020.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постановити рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у пункті 7 Постанови Кабінету Міністрів України №1155 від 11.12.2019 зазначено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Скаржник вказує, що відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 21.02.2020 право на перерахунок пенсій виникає за зверненнями, що надходять, починаючи з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсій настав не раніше 13.12.2019. Вказує, що встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин.
Враховуючи відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, суд апеляційної інстанції, керуючись статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшов висновку про можливість розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 18.02.2009 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області, а в подальшому - Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, обчислену в розмірі 90% заробітної плати з прокурорських посад.
05.03.2020 ОСОБА_1 звернувся у Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок призначеної пенсії за вислугу років працівнику прокуратури відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі відомостей про заробітну плату, зазначених у довідці Прокуратури Львівської області №18-735вих-20 від 21.02.2020.
12.03.2020 відділ з питань перерахунків пенсій №13 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Львівській області прийняв рішення №1300-0315-8/13460, яким відмовив у перерахунку пенсії за вислугу років працівнику прокуратури ОСОБА_1 , вказавши, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019 (після 13.12.2019) право на перерахунок пенсії виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Львівської області №18-735вих-20 від 21.02.2020.
Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
На час призначення пенсії позивачу пенсійне забезпечення прокурорів визначалось нормами Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (далі - Закон №1789-XII) відповідно до частини 17 статті 50-1 якого призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-XII встановлювалось, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
В статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789-XII з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
В подальшому, 14.10.2014 прийнято Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015, та відповідно до частини 20 статті 86 якого у первинній редакції призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
З 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким: - частину 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; - частину 20 статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Прийняття зазначеного Закону, як зазначено у пояснювальній записці до його законопроекту, обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.
Отже, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував уряду. Урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
Постановою Кабінет Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка застосовується з 01.12.2015, підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури, однак така постанова не містить положень, які б закріплювали умови та порядок (можливість) перерахунку пенсій за вислугу років у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка набрала чинності 06 вересня 2017 року, затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури, однак така не містить положень, які б закріплювали умови та порядок (можливість) перерахунку пенсій за вислугу років у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Таким чином, з 1 січня 2015 року - дня набрання чинності Законом № 76-VIII, яким, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», а в подальшому у зв'язку із набранням чинності 15 липня 2015 року Закону № 1697-VІІ, який містить аналогічну норму - Кабінетом Міністрів України не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, тому пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягали перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 №826/8546/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У вказаній справі Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
На час звернення позивача у Головне управління ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок розміру пенсії 05.03.2020 частина 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з котрої ця особа звільнялася на пенсію) втратила чинність, однак рішенням Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Вказаним рішенням установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно з статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» 13.07.2017 №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У Рішенні від 24 грудня 1997 року №8-зп у справі №3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина 2 статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
У Рішенні від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010 у справі №1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з 13 грудня 2019 року, як це визначено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), що, також, визначено вказаним рішенням.
З 13.12.2019 особа, якій призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» за визначених частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII умов має підстави очікувати перерахунок (збільшення розміру) її пенсії у визначеному законом порядку.
При цьому, відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№25921/02) Європейський суд з прав людини, практика якого використовується судами разом з Конвенцією як джерело права, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності». Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) аnd оthers v. the Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
Таким чином, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно Закону України «Про прокуратуру», мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії в розмірі, встановленому чинними нормативно-правовими актами.
За таких обставин, враховуючи положення статті 2 КАС України згідно з якими завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд апеляційної інстанції вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років позивачу як працівнику прокуратури №1300-0315-8/13460 від 12.03.2020.
Як вірно зазначено судом першої інстанції ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ у Львівській області прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача здійснити з 13.12.2019 перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 Закону №1697-VII (в чинній на момент звернення редакції) у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати, визначеної в довідці прокуратури Львівської області №18-735вих-20 від 21.02.2020.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що Офіс Генерального прокурора та Міністерство соціальної політики України погодили Порядок дій при перерахунку пенсій працівника прокуратури у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) від 13.12.2019, яким, серед іншого, визначено, що: - перерахунок пенсій проводиться за зверненнями пенсіонерів до органів ПФУ на підставі довідок про заробітну плату (форма довідки є додатком до цього порядку дій); - визначено складові заробітної плати, що враховуються в довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) для перерахунку пенсії; - визначено порядок визначення рівнозначних посад на випадок, якщо внаслідок реформування органів прокуратури відсутня або перейменована посада, з якої особі було призначено (перераховано) пенсію; - проведено диференціацію процедур за критерієм того, чи продовжує особа, яка отримує пенсію за вислугу років, працювати в органах прокуратури тощо.
Щодо аргументів скаржника про застосування роз'яснень, наданих листом Міністерства соціальної політики України від 21.02.2020, то суд апеляційної інстанції зауважує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а отже не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо встановлення судового контролю, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи, запобігає неналежному виконанню обов'язків, пов'язаних зі змістом задоволених позовних вимог. Оскільки, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових рішень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. З огляду на встановлені обставини справи, тривалої неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури, зміст спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що наявні правові підстави для встановлення судом першої інстанції судового контролю.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності відмови відповідача у перерахунку пенсії позивачу з 13.12.2019, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №380/2552/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Т. В. Онишкевич
І. І. Запотічний