17 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 338/401/20 пров. № А/857/6735/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2020 року (суддя- Битківський Л.М., ухвалене в м. Богородчани) у справі № 338/401/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Інспектор Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Кицмен Дмитро Романович про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Інспектор Богородчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Кицмен Дмитро Романович та просив визнати незаконною та скасувати постанову від 04 квітня 2020 року ЕАК №2341181 відповідно до якої його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час винесення спірної постанови відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб перебачений чинним законодавством Вказує, що під час притягнення позивача до відповідальності за порушення ПДР протокол про адміністративне правопорушення не складається, а розгляд справи проводиться на місці вчинення порушення. Вважає, що позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.Зазначає, що під час розгляду справи суд допустив порушення більшості з наведених у ст.2 КАС України принципів судочинства, неналежно оцінив надані у справі докази.
Сторони будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися та явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з постанови поліцейського Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області сержанта поліції Кицмена Д.Р. серії ЕАК №2341181 від 04.04.2020 року, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.126 КУпАП за те, що о 11 год. 50 хв., керуючи транспортним засобом марки Fiat Tipo, д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі Мукачево-Львів в Богородчанському районі, не увімкнув ближнє світло фар поза населеним пунктом та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.4 а) ПДР.
З вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення позивач не погодився, відтак звернувся в суд з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що вказана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Вказана постанова не підтверджена доказами вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення.
Апеляційний суд з приводу такого висновку суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 251 КУпАП , доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вбачається, зі змісту ст. 251 КпАП України та ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою) / судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту частини 1статті 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом доказування у даній справі є протиправність оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за фактичне вчинення адміністративного правопорушення та її скасування.
Позивач факт вчинення ним адміністративного правопорушення заперечив. Вказує, те, що в автомобілі на якому він рухався було увімкнене ближнє світло фар. Також вказує, що він пред'явив представнику поліції всі необхідні документи, проте, надалі підійшов інший працівник поліції, який повторно вимагав пред'явлення документів. Доказів щодо іншого представник відповідача суду не надав.
Колегія суддів зазначає, що оскаржувана постанова не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Таким чином, на думку колегії суддів, лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, однак в даній справі відсутній відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який би підтверджував вчинення порушення ПДР позивачем.
Згідно статті 245 КУпАП , завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Вказана постанова не підтверджена доказами вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції з наведених вище мотивів, а тому позов вірно задоволено судом першої інстанції.
Згідност.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 286, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2020 року у справі № 338/401/20 без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 18.08.2020