17 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 155/66/20 пров. № А/857/5380/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Бруновської Н.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 03 березня 2020 року (суддя- Адамчук Г.М., ухвалене в м. Горохові, повне судове рішення складено 13.03.2020р.) у справі № 155/66/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови поліцейського роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Житомирській області молодшого лейтенанта поліції Галушко Сергія Валентиновича серії ЕАК №1967051 від 12 січня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень, та закриття провадження у справі за ч.1 ст.122 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 03 березня 2020 року позов задоволено повністю. Постанову поліцейського роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Житомирській області молодшого лейтенанта поліції Галушко Сергія Валентиновича серії ЕАК №1967051 від 12 січня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень визнано протиправною та скасовано. Провадження у справі за ч.1 ст.122 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду Управління патрульної поліції у Житомирській області оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Як на доводи апеляційної скарги, апелянт посилається, зокрема, на те, що дорожні знаки 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» знаходиться на відмітці - 164 км А/Д М-06 «Київ - Чоп», який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Крім того на 164 км А/Д М-06 «Київ - Чоп» розташований знак 5.45 «Болярка», тобто початок населеного пункту, в якому діють вимоги Правил дорожнього руху, що визначають порядок руху в населених пунктах. Звертає увагу, що позивач рухався в напрямку Києва і його було зупинено на 163 км а/д М-06 Київ-Чоп в межах населеного пункту села «Болярка», оскільки дорожній знак 5.46 кінець населеного пункту «Болярка» розташований на 162 км вищевказаної автодороги. Також апелянт звертає увагу, що в матеріалах справи також наявні об'єктивні дані, щодо підтвердження географічної локації транспортного засобу, що відображені роздруківкою файлу 1578837796_u9000_0112_140316.jmf з пристрою, зокрема на ньому зазначено Автомобільна Дорога М06 Київ-Чоп 162 км.
Сторони будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися та явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АК №1967051, 12 січня 2020 року о 14 годині 03 хвилини на 163 км автодороги М-06 в селі Болярка Житомирської області, ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Astra, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 зі швидкістю 99 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження на 49 км/год.
З вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення позивач не погодився, відтак звернувся в суд з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що наявність складу правопорушення в діях позивача достатніми доказами не доведена.
Апеляційний суд з приводу такого висновку суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями статті 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі -ПДРУкраїни) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно ч. 2ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Згідно із ч.1ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В матеріалах справи наявний фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 №ТС000632, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 99 км/год. (а.с. 46).
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. (а.с.37)
На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam", який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії.
Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А № 006694 виданий 29 серпня 2012 року, тобто до набрання чинності вищевказаним Законом строком дії не обмежений (а.с. 37).
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/16644, виданого ДП "Укрметртестстандарт" від 30 жовтня 2018 року та чинного до 30 вересня 2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС000632, є придатним до застосування (а.с. 36).
Необхідно зазначити, що можливість використання виробу "TruCam LTІ 20/20" виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку (а.с. 38).
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Покликання суду першої інстанції як на єдиний аргумент, про відсутність будь яких доказів про рух автомобіля Opel Astra, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 саме в межах населеного пункту, спростовуються фото-відео засобами які долучені до матеріалів справи, зокрема роздруківкою файлу 1578837796_u9000_0112_140316.jmf
Також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості доводів позивача про відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення за порушення частини 1статті 122 КУпАП, а відтак постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1967051 від 12 січня 2020 року прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому скасуванню не підлягає.
Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції не врахував вищевказаних обставин та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.
Згідно з ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 286, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 03 березня 2020 року у справі № 155/66/20 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді Н. В. Бруновська
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 18.08.2020