17 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2253/19 пров. № А/857/7958/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Глушка І. В.
суддів -Бруновської Н. В.
Довгої О. І.
за участю секретаря судового засідання: Хомича О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові клопотання Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про відмову від позову та закриття провадження у справі №460/2253/19 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
03 серпня 2020 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду від представника позивача - адвоката Заблуди Михайла Васильовича надійшло клопотання, у якому просить постановити ухвалу про прийняття відмови від позову, якою одночасно визнати нечинним рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі 460/2253/19 та закрити провадження у справі. В обгрунтування вимог заяви представник позивача вказує на добровільне зарахування відповідачем платежів із платіжних доручень, зазначених у резолютивній частині рішення, в рахунок сплати ПрАТ «Рівнеазот» єдиного соціального внеску. Також, покликаючись на наявність передбачених ст.140 Кодексу адміністративного судочинства України умов, просить стягнути з бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби на користь позивача сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 19210,00 грн.
Заявник зазначає, що вказані обставини підтверджуються витягом з інтегрованої картки ПрАТ «Рівнеазот», доданого ним в підтвердження доводів клопотання.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути клопотання без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги клопотання, колегія суддфі приходить до висновку, що в задоволенні клопотання заявника слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим кодексом.
За змістом частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Пунктом 2 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Також згідно пункту восьмого частини першої цієї статті суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані правопорушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Відповідно до статті 314 КАС України позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.
У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Нормами статті 189 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача відмовитися від позову. Такі дії позивача не повинні суперечити закону та не повинні порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.
При цьому норми процесуального закону не встановлюють обов'язку закриття судом провадження у справі у разі наявності відповідної заяви учасника справи.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року визнано бездіяльність відповідача щодо незарахування платежів за платіжними дорученнями протиправною та зобов'язано відповідача вчинити дії із зарахування платежів за цими платіжними дорученнями.
Зі змісту заяви представника ПрАТ «Рівнеазот» слідує, що відповідач у грудні 2019 року добровільно зарахував платежі із платіжних доручень №41728 від 08.04.2019, №41718 від 08.04.2019, №41729 від 08.04.2019, №41719 від 08.04.2019, №41732 від 08.04.2019, №41693 від 08.04.2019, №41659 від 08.04.2019, №41720 від 08.04.2019 №42173 від 11.04.2019, №42172 від 11.04.2019, №42577 від 15.04.2019, №43472 від 19.04.2019, №43478 від 22.04.2019, №43595 від 22.04.2019, №43597 від 22.04.2019, №43594 від 22.04.2019, №43480 від 22.04.2019, №44615 від 26.04.2019, №45389 від 08.05.2019, №45390 від 08.05.2019, №45391 від 08.05.2019, №45392 від 08.05.2019, №45397 від 08.05.2019, №45388 від 08.05.2019, №46458 від 22.05.2019, №46605 від 22.05.2019, №46616 від 22.05.2019, №46620 від 22.05.2019, №46621 від 22.05.2019, №46622 від 22.05.2019, №46471 від 22.05.2019, №46788 від 24.05.2019, №46789 від 24.05.2019, №47302 від 30.05.2019, №48631 від 07.06.2019, №48632 від 07.06.2019, №48633 від 07.06.2019, №48634 від 07.06.2019, №48635 від 07.06.2019, №48818 від 07.06.2019, №50160 від 25.06.2019, №50168 від 25.06.2019, №50239 від 26.06.2019, №50241 від 26.06.2019 на суму 28247285,30 грн в рахунок сплати ПрАТ «Рівнеазот» єдиного соціального внеску.
Водночас колегія суддів зауважує, що апеляційну скаргу Офісом великих платників податків Державної податкової служби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 460/2253/19 подано 03 липня 2020 року. В апеляційній скарзі Офіс великих платників податків Державної податкової служби, покликаючись на неповне з'ясуванням судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.
Так, статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення права, зокрема, на апеляційний перегляд справи.
Цим конституційним положенням кореспондують приписи пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та статей 13 та 293 КАС України, якими закріплено право учасників справи на апеляційний перегляд справи.
Зважаючи на наведені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що з метою забезпечення права Офісу великих платників податків Державної податкової служби на апеляційний перегляд справи в задоволенні клопотання представника позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 47, 189, 308, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про відмову від позову та закриття провадження провадження у справі 460/2253/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Глушко
судді Н. В. Бруновська
О. І. Довга