Справа № 560/397/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
13 серпня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. ,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Мазуркевич О.С.
представника відповідача - Недосип Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.09.2019 за №11 про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.1999 по 31.12.2000 на посаді тракториста;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повністю зарахувати до пільгового стажу роботи період роботи трактористом - машиністом в Приватно-орендному підприємстві «Поділля» з 01.01.1999 по 31.12.2000 у ФГ «Пашуки-Агро» з 03.10.2006 по 01.11.2006, з 12.03.2007 по 08.09.2008, з 17.06.2009 по 01.10.2009 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 08 серпня 2019 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема апелянт вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Представника відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08 серпня 2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24 жовтня 2019 року №34823/03 позивачеві повідомлено, що враховуючи відсутність необхідного пільгового стажу роботи трактористом рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.10.2019 року відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.09.2019 року №11 ОСОБА_1 до пільгового стажу зараховано періоди роботи трактористом з 11.05.1985 року по 31.12.1998 року, з 01.01.2001 року по 03.10.2006 року. Відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.1999 року по 31.12.2000 року, оскільки первинними документами не підтверджено роботу на посаді тракториста.
Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо відмови в зарахуванні пільгового стажу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки суд визнав протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів роботи позивача на посаді тракториста з 01.01.1999 по 31.12.2000, з 03.10.2006 по 01.11.2006, з 12.03.2007 по 08.09.2008, з 17.06.2009 по 01.10.2009, і відповідно врахуванням даних періодів, пільговий стаж роботи позивача на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії. При цьому, враховуючи те, що пенсійного віку позивач досягнув 02.08.2019, та із заявою про призначення пенсії звернувся 08.08.2019, пенсія має бути призначена починаючи з 08.08.2019.
При прийнятті рішення, судом першої інстанції, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 683/977/17, від 08 травня 2018 року у справі № 672/455/17.
Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками Хмельницького окружного адміністративного суду. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до п. "в" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності загального стажу роботи 30 років у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах трактористам-машиністам призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Судом, з відомостей, зазначених у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 встановлено, що позивач з 11.05.1985р. по 03.10.2006 р. працював в колгоспі ім.Тімірязєва, згодом в колгоспі «Поділля», КСП «Поділля», селянська спілка власників «Поділля», СГК «Поділля», ПОП «Поділля» на посаді комбайнера, тракториста. Зазначені дані підтверджуються і архівними довідками Славутського районного трудового архіву №,№01-34/1073, 01-34/1074, 01-34/1076, 01-34/1077, 01-34/1078, 01-34/1079, 01-34/1080 від 09.07.2019р., об'єднаного трудового архіву територіальних громад Славутського району Славутської районної ради від 21.01.2020 №01-34/23.
Крім того, відповідно до трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 з 03.10.2006р. по 01.11.2006р. працював трактористом машиністом у ФГ «Пашуки-Агро», з 14.11.2006р. - був прийнятий на роботу у ФГ «Пашуки-Агро» на посаду звідуючого ферми, бригадир рільної бригади. З 12.03.2007р., відповідно до наказу №12 від 12.03.2007р., з ОСОБА_1 було знято обов'язки завідуючого ферми і з даного часу по 08.09.2008р. останній працював трактористом-машиністом. З 17.06.2009р. по 01.10.2009р. позивач працював комбайнером у ФГ «Пашуки-Агро».
Згідно з п.п. 1, 2 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства" до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз'яснення.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, визначальними обставинами для встановлення пільгового характеру спірного стажу є: встановлення факту роботи позивача на посаді тракториста та встановлення безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.
Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 683/977/17, від 08 травня 2018 року у справі № 672/455/17.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Відповідно до частини третьої цієї ж статті до стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються також періоди, коли особа не працювала, наприклад, у зв'язку з навчанням у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; тимчасовою непрацездатністю, що почалася у період роботи; часом догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку тощо.
Стаття 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Таким чином, як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду доведено, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду з 01.01.1999 по 31.12.2000 на посаді тракториста є необґрунтованою, адже встановлені обставини даної справи свідчить про підтвердження пільгового стажу періодів роботи позивача на посаді тракториста з 01.01.1999 по 31.12.2000, з 03.10.2006 по 01.11.2006, з 12.03.2007 по 08.09.2008, з 17.06.2009 по 01.10.2009.
Отже, за результатом апеляційного розгляду справи колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами не відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 18 серпня 2020 року.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.