Справа № 620/392/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
17 серпня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Чаку Є.В., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком АВ» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм «В1», «Н», «Р», «В4», -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року позовну заяву задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, про що складено відповідний Акт від 29 листопада 2019 року №184/05/36931600 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 31-99).
Перевіркою встановлено порушення Позивачем п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 , п. 138.1 ст. 138, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальній сумі 1423983,00 грн., у тому числі на 201804,00 грн. за 2016 рік, на 82423,00 грн. за 2017 рік, на 993723,00 грн. за 2018 рік, на 146033,00 грн. за І півріччя 2019 року, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5, п. 198.6 ст.198, п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, що призвело до завищення на 900589,00 грн. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у тому числі на 497,00 грн. за березень 2016 року, на 30445,00 грн. за квітень 2016 року, на 2882,00 грн. за серпень 2016 року, на 179013,00 грн. за грудень 2016 року, на 85607,00 грн. за січень 2017 року, на 420238,00 грн. за грудень 2017 року, на 21273,00 грн. за січень 2018 року, на 22407,00 грн. за лютий 2018 року, на 17762,00 грн. за березень 2018 року, на 9819,00 грн. за квітень 2018 року, на 12659,00 грн. за травень 2018 року, на 47382,00 грн. за червень 2018 року, на 41666,00 грн. за серпень 2018 року, на 3223,00 грн. за вересень 2018 року, на 5716,00 грн. за жовтень 2018 року; завищення на 24345,00 грн. суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019 року; заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету в сумі 480045,00 грн. за грудень 2016 року.
На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форм «В1», «Н», «Р», «В4» від 09 січня 2020 року №№00000100500, 00000120500, 00000090500, 00000110500, якими Позивачу на 1083456,00 грн. зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у тому числі на 866765,00 грн. суми завищення бюджетного відшкодування та на 216691,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); до Позивача застосовано штраф у сумі 682900,00 грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацем 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ; збільшено Позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 600056,00 грн., у тому числі на 480045,00 грн. за податковими зобов'язаннями та на 120011,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; зменшено Позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 24345,00 грн. за червень 2019 року.
Між Приватним підприємством «ТТ-Нафта», як Продавцем, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договори купівлі-продажу товарів № 444-Т від 24 лютого 2016 року, №52 Т від 10 січня 2017 року, № 295 Т від 17 січня 2019 року (надалі - Договори), згідно з п.п. 2.1. яких Продавець зобов'язується передати (відпустити) Товари у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти Товари й оплатити їх у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених у даних Договорах та Додатках до них.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.6. Договорів, відпуск Товарів (бензину, дизельного пального, газу тощо) здійснюється продавцем окремими партіями, цілодобово (за винятком технічних перерв) на автозаправних станціях при пред'явленні Покупцем (його уповноваженими особами) Талону, за умови його пред'явлення. Товар відпускається в асортименті і кількості, зазначених у Талоні; Талони на отримання Товарів за цим Договором, надаються Продавцем Покупцеві на кожну окрему партію Товарів.
Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано: Платіжні доручення на оплату, Оборотно-сальдові відомості, Видаткові накладні; Карточки по рахунку, Акти на списання паливних матеріалів, Звітами про використані паливні матеріали, Подорожні листи.
Позивач 20.12.2019 звернувся до Приватного підприємства «ТТ-Нафта» з Листом за вих. № 336, на який Листом за вих. № 41 від 20.12.2019 надано відповідь, що дійсно всі талони на паливно-мастильні матеріали, що прописані у зазначених в Листі Позивача Актах прийому-передачі талонів, були фактично використані підприємством і перелічені в них паливно-мастильні матеріали автозаправними станціями відпущені в кількості, що була зазначена у талонах їх пред'явникам на основі довіреності підприємства, талони на паливно мастильні матеріали, як такі, що не використані до ПП «ТТ-Нафта» не поверталися.
Крім того, Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ-Спец-Буд», як Виконавцем, та Позивачем, як Замовником, укладено Договір від 28 жовтня 2015 року № 28-10/УП, згідно з п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати комплекс послуг та виконати роботи щодо організації електропостачання об'єкта Замовника «Виробничі та складські приміщення по вул. Ціолковського, 41 в м. Чернігові», а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані Виконавцем Послуги на умовах, у порядку і в строки, встановлені цим Договором.
Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано: Робочий проект «Зовнішнє електропостачання виробничих та складських приміщень по вул. Ціолковського, 41 в м. Чернігів»; Звіт про надання послуг, Акт про надання послуг, Податкові накладні.
Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.
Отже, Позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій, оскільки з наданих ним первинних документів встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і подальшою його господарською діяльністю.
Щодо використання Позивачем пиломатеріалів у 2016-2017 роках не у господарській діяльності, колегією суддів встановлено наступне.
Основним напрямком діяльності Позивача є деревообробка.
Як зазначено в Експертному висновку Чернігівської торгово-промислової палати від 23 січня 2020 року № ЧК-30, для виготовлення лісоматеріалу з круглих/хвойних порід необхідно 1,341 м3 сировини, лісоматеріалу з круглих/листвяних порід - 1,549 м3 сировини. Для виготовлення паркету з лісоматеріалів круглих листвяних порід необхідно від 2,3 до 3,4 м3 сировини.
Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві Позивача встановлено та використовується твердопаливний котел, придбаний за Контрактом № 24/31/08 від 07.09.2016, основною функцією якого є забезпечення в системі теплопостачання високої температури рідини для сушіння виготовлених матеріалів та опалення споруд на території підприємства в зимовий період. При роботі зазначеного котла використовується тверде паливо, тобто залишки сировини - обрізки та тирса.
На території підприємства збудовано 5 сушильних камер загальною площею 380 м3. Крім того, відповідно до Технічного паспорту на об'єкти нерухомості, у власності Позивача перебуває дві двоповерхові будівлі загальною опалювальною площею 763,4 м2.
Так, протягом періоду червень 2016 року - травень 2017 року на Товаристві було проведено інвентаризацію сировини та готової продукції, за результатами яких складено Інвентаризаційні описи та встановлено наявність на складі готової продукції різних видів та сорту, а також обрізків і тирси в таких об'ємах: станом на 01.07.2016 р.: 68,011 м3 - обрізків, 57,327 м3 - тирси (інвентаризаційний опис від 01 липня 2016 року); станом на 01.09.2016 р.: 218,008 м3 - обрізків, 189,623 м3 - тирси (інвентаризаційний опис від 01 вересня 2016 р.); станом на 02 січня 2017 р.: 452,93 м3 обрізків, 389,372 м3 тирси (інвентаризаційний опис від 02 січня 2017 року); станом на 25.05.2017 р.: 51,485 м3 - обрізків, 70,815 м3 - тирси (інвентаризаційний опис від 25 травня 2017 р.); станом на 01.09.2017 р. та 30.11.2017 р. обрізки та тирса відсутні, так як були використані в якості паливних матеріалів для роботи котла.
Отже, залишки обрізків з переробленого пиломатеріалу та тирси використано Позивачем в якості палива для котла в процесі здійснення ним господарської діяльності та списані за Актами списання № 1 від 25 травня 2017 року, № 5 від 01 вересня 2017 року, №7 від 01 грудня 2017 року.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з частиною другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Постанову складено в повному обсязі 17.08.2020 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Степанюк А.Г.
Чаку Є.В.