Справа № 2а-44
2010 р.
04 березня 2010 року м. Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Гавриша Я.М.
з участю: секретаря Гуцуляк Г.Я.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі на неправомірні дії щодо ненарахування та невиплат підвищення до пенсії як дитині війни, -
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі щодо не нарахування та невиплат підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року та зобов'язання в подальшому виплачувати доплату до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з тих підстав, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких вона відноситься, пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Однак, підвищення управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі за 2007 рік здійснено не було, а за 2008 рік та надалі така виплата проводиться в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Вважає такі дії відповідача неправомірними, при цьому посилається: на норми Конституції України; Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007, яким визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, яким визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; Закони України про Державний бюджет на 2007, 2008 роки та інші нормативно-правові акти.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, попередньо подавши клопотання щодо підтримання позову та розгляду справи у його відсутності.
Представник відповідача подавши заперечення, позов не визнав, вказавши на відсутність чіткого механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Наголосивши на тому, що Пенсійний фонд України в Тлумацькому районі діяв виключно в межах повноважень визначеними законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, що приймались та діяли у визначений позивачем період. Крім того, позивачем пропущено встановлений ст.99 КАС України річний строк звернення до суду з позовом. Просив відмовити у позові.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав:
Судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач є пенсіонером, народився 27 листопада 1933 р. (а.с.4). Він відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., набув статусу «дитина війни» (а.с.5), тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було зупинено ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.6 Закону доплати до пенсії позивачу покладено на управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі.
Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини - мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімального розміру пенсії за віком.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач не нараховував та не виплачував позивачу вказане підвищення до пенсії, що мало бути нараховане і виплачене, починаючи з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. включно.
Стосовно вимоги за 2008 р. та зобов'язання надалі виплачувати доплату до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, судом встановлено, що згідно п.41 розд.П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05.2008 р. до 25.01.2010 р. нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Факт нарахування та виплати позивачу за вказаний період підвищення до пенсії тільки в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визнав також відповідач. У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Оскільки позивач звернувся з позовом 25.01.2010 р., а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду, суд вважає, що у позові за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 24.01.2009р. слід відмовити за пропуском строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення. Слід визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25.01.2009р. до 25.01.2010р. та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25.01.2009 р. до 25.01.2010 р.
На підставі наведеного, відповідно до норм Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.71 Закону України ?ро державний бюджет на 2009 рік”, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 99, 100, 159-163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі щодо не нарахування та невиплат ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25 січня 2009 року до 25 січня 2010 року. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 25 січня 2009 року до 25 січня 2010 року, із врахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Головуючий: підпис
З оригіналом вірно
Суддя Тлумацького
районного суду ОСОБА_3
Постанова в повному обсязі виготовлена 09 березня 2010 року.