05.08.2020
Справа №489/1346/20
Провадження №2-а/489/143/20
05 серпня 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Румянцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Матяєвою С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до лейтенанта 1 роти 2 батальйону поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області Чистякова Сергія Андрійовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАК № 2237022 від 13 березня 2020 року
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ЕАК № 2237022 від 13 березня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач Чистяков С.А. безпідставно зупинив належний йому автомобіль, на якому позивач рухався без порушення ПДР України, з метою перевірки документів, що прямо протирічить ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Оскільки, 13 березня 2020 року приблизно о 08.30 год. їхав на автомобілі ГАЗ 3302 з державним номером НОМЕР_1 по вулиці Космонавтів та перетнув Херсонське шосе в бік площі Перемоги. Після проїзду перехрестя він знаходився на лівій смузі руху. За перехрестями стояли два автомобіля поліцейських, безпідставно зупиняючи авто, зокрема, його автомобіль. Поліцейський поліції підійшовши до нього та доводив всю інформацію до нього іноземною мовою, всупереч вимогам ст. 10 Конституції України. Проти його заперечень щодо порушення начебто ним ПДР України, відповідач Чистяков С.А. незаконно заповнив постанову на місці зупинки автомобіля без розгляду справи, щодо неможливо виконати вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Крім того, відповідач позбавив його можливості скористатися своїми правами та не роз'яснив їх зміст, не надав можливості скористатися правовою допомогою, ознайомитися з матеріалами справи, не були досліджені докази. Постанова була винесена без підготовки розгляду справи, не було оголошено посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Постанова не була повністю оформлена. Додаток, який зазначено в постанові з найменуванням "dm-4127" він не отримував.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що під час патрулювання 13.03.2020 інспектором управління патрульної поліції в Миколаївській області Чістяковим С.А., разом з напарником, було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу ГАЗ 3302 з державним номером НОМЕР_1 , який не був пристебнутий ременем безпеки, що чітко проглядалося через вітрове скло його транспортного засобу. Після подання сигналу про зупинку за допомогою сигнального диска з червоним сигналом, водій вказаного вище транспортного засобу перед перестроюванням та поворотом праворуч не ввімкнув показник повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 б) та 2.3 в) ПДР України. Після зупинки вказаного транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", інспектор підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставку перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" та п. 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу поліцейського. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 9.2 б) та 2.3 в) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУПАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення (далі - Постанова) щодо позивача.
Статтею 268 ч. 3 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Згідно ст. 269 у справах визначених зокрема ст. 286 КАС України заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Враховуючи наявність позовної заяви з викладеним обґрунтуванням та підставами для оскарження постанови, наявність відзиву, відсутності необхідності заслуховувати додаткові пояснення, з урахуванням особливого порядку розгляду даної категорії справ, суд не вбачає визначених нормами КАС України підстав для відкладання судового розгляду, та вважає за необхідне розглянути справи за наявними матеріалами без участі сторін по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
13 березня 2020 року о 08.19 в місті Миколаєві по вулиці Космонавтів, 100, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 3302 з державним номером НОМЕР_1 , не подав сигнал світовим покажчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом праворуч, чим порушив п. 9.2 б ПДР України - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Внаслідок цього 13 березня 2020 року постановою інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до пп. «б» п. 9.2 Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
В п. 9.4 Правил дорожнього руху України, зазначено, що подавати сигнал покажчика повороту, або рукою належить завчасно до початку маневру, але не менше як за 50-100 м. у населених пунктах і за 150-200 м. поза ними, і припиняти негайно після його закінчення. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.
При цьому, згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.
Таким чином твердження позивача щодо відсутності необхідності вмикати сигнал повороту при перестроюванні безпідставний, оскільки вимога інспектора про зупинку не звільняє водія від виконання правил дорожнього руху та не позбавляє можливості увімкнути сигнал, зробити перестроювання та зупиниться біля краю проїзної частини через 50 метрів.
Положенням ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність зокрема за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку у вигляді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.
Позивач зазначає про те, що інспектор поліції позбавив його можливості скористатися в повному обсязі своїми правами, не були вирішені клопотання, не дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, суд приходить до наступного.
Відповідачем надано диск з відеозаписом, з якого на відеозаписі "13.03.2020" зафіксовано факт того, як водій транспортного засобу ГАЗ 3302 з державним номером НОМЕР_1 , при перестроюванні праворуч подав покажчик повороту праворуч ближче ніж за 50-100 м. до початку маневру.
На відеозаписі 20200313085433001150, зафіксовано процес розгляду справи в порядку ст.ст. 278, 279 КУпАП та спілкування з позивачем. На вказаному відеозаписі позивача ознайомили з доказами по справі, роз'яснили йому його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На відеозаписі видно, як позивач в телефонному режимі отримав правову консультацію.
Твердження позивача щодо того, що патрульний поліцейський доводив всю інформацію до нього іноземною мовою, всупереч вимогам ст. 10 Конституції України, не береться судом до уваги, оскільки з відеозапису вбачається, що патрульний поліцейський спілкувався з позивачем на державній мові - українській. Клопотань від позивача щодо розгляду справи на іншій мові, не надходило.
Позивач стверджує, що поліцейський не мав права виносити постанову на місці адміністративного правопорушення, на що суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція), де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частина 2 ст. 258 КУпАП, передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Враховуючи вищевикладене, на підставі п. 2.3 Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 року 5-рп/2015, скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області.
Вищевказані фактичні обставини дають суду підстави вважати, що інспектор поліції дослідив всебічно та повно всіх обставин справи, наявність негативних наслідків, тощо.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні зазначеного порушення доведена повністю.
В той же час, суд вважає, що міра адміністративного стягнення не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення з огляду на таке.
Згідно ст.280 КУпАП, орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Інспектор патрульної поліції діяв відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та вимог КУпАП, тобто, був наділений повноваженнями одноособово вирішувати справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності та застосування до неї заходу адміністративного стягнення.
В той же час, правопорушення вчинене позивачем не мало наслідком ускладнення руху інших транспортних засобів, не призвело до тяжких наслідків, при перестроюванні ОСОБА_1 впевнився у відсутності інших транспортних засобів та перешкод у маневрі.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Положеннями пункту 4 частини 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе звільнити позивача від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.
Щодо решти доводів позивача слід відзначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст. ст. 5, 9, 242-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до лейтенанта 1 роти 2 батальйону поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області Чистякова Сергія Андрійовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАК № 2237022 від 13 березня 2020 року - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп., накладеного відповідно до постанови в справі про адміністративне правопорушення ЕАК № 2237022 від 13 березня 2020 року, обмежившись усним зауваженням.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Кодексу про адміністративне судочинство України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-б/1.
Відповідач: лейтенант 1 роти 2 батальйону поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області Чистяков Сергій Андрійович, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-б/1.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «05» серпня 2020 року.