Справа № 07082020
Провадження № 2/487/1094/20
(ЗАОЧНЕ)
07.08.2020 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Кузьменко В.В., за участю секретаря судових засідань Рафальської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
22.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 25.06.2019 року до вказаної квартири був зареєстрований ОСОБА_2 . Однак, за вказаною адресою відповідач не проживає з грудня 2015 року без поважних причин. Крім того, відповідач не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не приймає, особистих речей у квартирі не має і взагалі квартирою не цікавиться.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.01.2020 року відкрито провадження у справі.
У судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив справу розглядати без його участі, проти винесення заочного рішення, у разі неявки відповідача, не заперечував.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу слухати без його участі позовні вимоги визнав.
Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копію довідки Ф-3.
Право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05.12.2012 року на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради/замість договорів купівлі - продажу від 24.11.2011р. та від 28.09.2012р./ дата 21.11.2012, номер 1272.
Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 у вищезазначеній квартирі не проживає з грудня 2015 року, спірною житловою площею не користується, витрати, пов'язані з оплатою житлово-комунальних послуг не несе, вказане знайшло своє підтвердження дослідженими письмовими доказами по справі, зокрема Актом про не проживання від 25.06.2019 року.
Дослідивши в сукупності надані докази, суд вважає встановленим факт відсутності ОСОБА_2 у житловому приміщенні спірної квартири, понад один рік без поважних причин.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Права власника житлового приміщення також визначені ст. 150 ЖК України, зокрема, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
У відповідності до ст. 156 ч. 1 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , оскільки не проживає в спірній квартирі без поважних причин більше строків, встановлених ст. 71 ЖК України.
Оскільки між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини з приводу користування житловим приміщенням, останній не проживає та не користується зазначеною квартирою більше року, суд вважає, що ОСОБА_2 втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 13, 89, 141, 200, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Заводського районного
суду м. Миколаєва В.В.Кузьменко