Справа № 2-а-88
2010 рік
12 квітня 2010 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Дузінкевича І.М.
секретаря Кукули О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про зобов”язання відповідача нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та зобов”язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії у розмірі 10% за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010р.,-
Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача про зобов”язання відповідача нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. та зобов”язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії у розмірі 10% за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010р. Позов обґрунтовувала тим, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких він відноситься, з 01.01.2006 р. пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на те, що згідно Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22.05.2008р. визнані неконституційними положення Закону України „ Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно яких ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” викладена в новій редакції. Однак, відповідач за період з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. взагалі не виплачував підвищення до пенсії. На його звернення відповідач відмовився провести перерахунок і виплатити йому належне підвищення до пенсії як дитині війни.
Позивач у судове засідання не з”явився, у поданій суду заяві позов підтримав, просив справу розглянути у його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що у зв'язку з відсутністю мехінізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі вважає заявлений позов безпідставним. Крім того, законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії, так як ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності встановленого законом достатнього страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ч.3 вказаної статті зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Крім того, позивачем пропущено встановлений ст.99 КАС України річний строк звернення до суду. У 2008 році п.41 розд.ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що складало 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Просив відмовити у позові із вказаних підстав.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивач є пенсіонером, народився 17 квітня 1944р. Він відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., набув статусу «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.6 Закону доплати до пенсії позивачу покладено на управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач не нараховував та не виплачував позивачу вказане підвищення до пенсії, що мало бути нараховане і виплачене, починаючи з 01.01.2009 р. до 31.12.2009р. та з 01.01.2010р.
Стосовно вимоги за 2009р. судом встановлено, що згідно п.41 розд.П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України за період з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р. нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини - мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ст.54 Закону України „ Про державний бюджет на 2009р.”, встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, дорівнює розміру, який діяв у грудні 2008р. (498 грн.), та встановленого згідно ч.2 ст.54 цього Закону з 01.11.2009р. розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , у 573 грн. відповідач заборгував позивачці за 2009р. 1240,20 грн. підвищення до пенсії, виходячи з розрахунку: за 10 місяців позивач мав отримати 1494 грн. підвищення до пенсії ( 498х10х30%), за листопад-грудень -343,80 грн (573х2х30%) , а всього за 2009р. -1837,80 грн., а фактично отримав 597, 60 грн. ( 49,80х12).
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги за 2009 р. підлягають до часткового задоволення.
Слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 р. з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.54 Закону України „ Про державний бюджет на 2009р.” та виплачених сум.
Вимога про зобов”язання відповідача в подальшому вчиняти певні дії не підлягає до задоволення, оскільки суд не вправі вирішувати спори на майбутній час.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст.54 Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік”, Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 159-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 р. з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.54 Закону України „ Про державний бюджет на 2009р.” та виплачених сум.
У решті позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів
після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Тисменицький районний суд.
Головуючий І.М.Дузінкевич
Постанова в повному обсязі виготовлена 14 квітня 2010 року.
Постанова не набрала законної сили.
З оригіналом згідно.
Суддя І.М.Дузінкевич