465/1892/20
1-кп/465/940/20
судового засідання
17.08.2020 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючої- судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12013150080003498 від 26.11.2013 року за ч.1 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, за заявою ОСОБА_4 , на підставі п. 3-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності -
27.03.2020 року до суду надійшло клопотання прокурора, який просить суд закрити кримінальне провадження №12013150080003498 від 26.11.2013 року за ч.1 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, за заявою ОСОБА_4 , на підставі п. 3-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до клопотання, що 25.11.2013 року у Франківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області надійшла заява ОСОБА_4 , в якій вона стверджує про підроблення заповіту від 22.06.2013 року та договору довічного утримання від 09.09.2013 року, укладених від імені її сестри ОСОБА_5 .
Зі змісту зазначеної заяви вбачається, що при відкритті спадкової справи ОСОБА_5 їй стало відомо, що все майно померлої згідно із заповітом та договором довічного утримання перейшло до її родича ОСОБА_6 , однак ввжає, що зазначені документи є підробленими.
Відомості по даному факту 26.11.2013 року слідчим відділом Франківського ВП ГУ НП у Львівській області внесені до ЄРДР за №12013150080003498 за ч.1 ст.358, ч.1 ст.190 КК України.
Тому прокурор вважає, що під час досудового розслідування не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, а строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за ці злочини вже закінчились.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_4 у суд не з'явилась, подала клопотання від 04.08.2020 року в якому просить розглядати клопотання прокурора без її участі, заперечує проти закриття кримінального провадження, оскільки таке є передчасним, в тому просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, з'ясувавши думку учасників розгляду справи, суд вважає, що клопотання прокурора до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Злочини, про вчинення яких заявлено потерпілою ОСОБА_4 , а саме підроблення офіційного документа, що передбачений ч. 1 ст. 358 КК України та шахрайство, що передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є злочинами невеликої тяжкості, оскільки за їх вчинення санкціями цих статей передбачено основне покарання більш м'яке, ніж позбавлення волі на строк до двох років.
Тобто і підроблення офіційного документа, що передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, і шахрайство, що передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, відповідно до класифікації злочинів є злочинами невеликої тяжкості.
Як вбачається з положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо із дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, та до дня набрання вироком законної сили минули три роки.
Відповідно до п.31 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 31 частини першої вказаної статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Таким чином, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому, не можливість встановлення особи, повинно бути доведено доказами, які б давали суду можливість дійти до висновку, що органами досудового розслідування було вжито всіх можливих заходів для встановлення особи.
В той же час, згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність згідно ст. 25 КПК України передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справах « Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
В даному випадку, як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, ці вимоги законодавства не виконано.
Суд вважає, що внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема шляхом доповнення частини першої ст. 284 цього Кодексу пунктом 3-1, не звільняють слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та належного виконання їх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Відтак, досудове розслідування не може вважатися повним, а твердження прокурора про те, що у кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення є передчасним.
Крім цього, у наданих прокурором матеріалах кримінального провадження, квартира АДРЕСА_1 згідно оцінки майна на момент посвідчення договору довічного утримання від 09.09.2013 року становить 270 606 грн., а тому кримінальне правопорушення слід було кваліфікувати за ч.3 ст.190 КК України, а не за ч.1 ст.190 КК України.
Оскільки за обставин, встановлених судом, вбачаються ознаки поверхневого досудового розслідування, в тому числі задля встановлення осіб, причетних до вчинення даних кримінальних правопорушень, прокурором не доведено наявність обставин, визначених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Отже відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст. 284, 350, 369-372 КПК України -
у задоволенні клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12013150080003498 від 26.11.2013 року за ч.1 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, за заявою ОСОБА_4 , на підставі п. 3-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.
Матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150080003498 від 26.11.2013 року, за ч.1 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, за заявою ОСОБА_4 повернути прокурору для організації продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1