Справа № 1-87
2010 рік
19 квітня 2010 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Хоминець М.М.
секретаря Номгаудіс І.І.
з участю прокурора Марчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, несудимого, громадянина України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, -
Підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна.
Злочин скоєно за наступних обставин.
Влітку 2002 року у нічний час підсудний, перебуваючи на березі ріки Дністер в смт. Єзупіль Тисменицького району Івано-Франківської області у компанії з потерпілим ОСОБА_2, з яким напередодні познайомився, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав майно потерпілого, а саме: рюкзак марки «Еліта» вартістю 300 грн., мобільний телефон марки «Моторола» вартістю 500 грн., електричний ліхтарик вартістю 30 грн., светер вартістю 60 грн., пормане вартістю 40 грн., у якому знаходились гроші в сумі 30 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 960 грн.
Підсудний у судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що дійсно влітку 2002 р. вчинив крадіжку речей потерпілого ОСОБА_2, з яким познайомився напередодні. Завдані збитки потерпілому відшкодував. У скоєному щиро розкаявся.
Дослідження фактичних обставин справи суд обмежив допитом підсудного.
Крім визнання вини підсудним, його вина доведена зібраними по справі під час провадження досудового слідства доказами, які останній не оспорював і вважав їх дослідження у судовому засіданні недоцільним.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина підсудного у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна.
При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме, те, що він на час вчинення злочину був несудимий, за місцем проживання характеризується посередньо, а також обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття і повне відшкодування завданих потерпілому збитків, та обставину, що обтяжуює покарання, якою суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у виді штрафу згідно санкції ч.1 ст.185 КК України у тому мінімальному розмірі, який діяв станом на 2002 р.
Суд вважає, що вказане покарання необхідне і достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів. Призначене за даним вироком покарання та покарання, призначене згідно вироку Тисменицького районного суду від 03 червня 2003 р., підлягають до самостійного виконання. При цьому суд враховує, що від покарання, призначеного згідно вказаного вироку, підсудний звільнений на підставі ч.1 ст.78 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення, а засудженою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку шляхом подачі апеляції через Тисменицький районний суд.
Головуюча М.М.Хоминець
З оригіналом вірно.
Суддя М.М.Хоминець