Справа № 11/3298а
"09" серпня 2007 р., 10 год. 00 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі судового засідання -Захаровій А.Г., за участю представників сторін: від позивача -Ігнатенко С.М. за довіреністю ; від відповідача -Івашков Є.Г. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ДПІ у м. Черкаси до науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» про стягнення 6681,58 грн.,
Заявлено адміністративний позов про стягнення штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній фалюті в Україні» затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. №637(далі Положення).
В обґрунтування адміністративного позову позивач вказав на те що в ході проведеної посадовими особами позивача перевірки дотримання відповідачем податкового та іншого законодавства було встановлено порушення останнім вимог Положення, а саме видача готівкових коштів під звіт без повного звітування підзвітною особою. За вказане порушення до відповідача застосовано штрафні(фінансові) санкції, передбачені Указом Президента України « Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. №436,95.( далі Указ)
Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні заперечуючи проти позову вказали на те, що позивач не має права застосовувати штрафи, передбачені Указом, оскільки з огляду на вимоги Господарського кодексу України та п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право застосовувати фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, а вказаний Указ Президента України не є законом.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
22.03.2007р. позивачем була проведена виїзна планова перевірка відповідача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2005р. по 31.12.2006р. За результатами цієї перевірки була складена довідка від 22.03.2007р. №6/23-33,14312329, у якій зазначено, що позивач допустив видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування підзвітною особою.
Встановлені перевіркою обставини були оцінені позивачем як порушення відповідачем п.2.11 Положення.
На підставі довідки від 22.03.2007р. №6/23-33,14312329 позивач прийняв і надіслав позивачу спірне рішення від 20.04.2007 р. №0000442303/0, за яким вирішив застосувати до позивача 6681,58 грн. штрафу, передбаченого Указом
При цьому позивач, посилаючись у спірному рішенні від 08.11.2006р. №0000392351/0 на пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, встановив позивачу 10 денний строк для сплати застосованої суми штрафу.
Пункти 2.11 Положення №637 передбачають, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
Статтею 1 Указу, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;
Відповідно до ст.2 Указу штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Пункт 11 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України
Згідно з ч. 4 ст. 217 Господарського кодексу України господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як, зокрема, адміністративно-господарський штраф.
Стаття 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф визначає як грошову суму, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно з ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
З огляду на викладене вище господарський суд прийшов до висновку, що законами України не встановлені фінансові (штрафні) санкції за порушення правил обігу готівки та право органів державної податкової служби на застосування фінансових (штрафних) санкцій за такі порушення правил здійснення господарської діяльності. Указ Президента України від 12.06.1995р. №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» не є законом України, відтак відповідач, як орган державної влади, на не мав права застосовувати передбачені цим Указом і не передбачені законами України фінансові (штрафні) санкції.
Отже вимоги позивача про стягнення застосованих ним штрафних(фінансових) санкцій є неправомірними а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
У задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Довгань К.І.