ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 серпня 2020 року м. Київ № 640/5360/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
«Дереньківцець»
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень - рішень,
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дереньківцець» (далі по тексу - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09 грудня 2019 року № 0005003305 та № 0005013305.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки податкового органу гуртуються виключно на підставі того, що філією «Бородянка» не були надані первинні документи на підтвердження списання паливно-мастильних матеріалів. Тому, усі придбані філією ПММ за 2018 рік в сумі 2 607 405,48 грн відповідач визнав «додатковим благом» абстрактних фізичних осіб та всупереч вимогам законодавства збільшив філії «Бородянка» суми податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), єдиного внеску, військового збору (ВЗ), обрахувавши недоїмку зі сплати вказаних податків із суми витрат на придбання ПММ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зобов'язано відповідача подати до суду протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України; належним чином засвідчену копію акту перевірки від 19 вересня 2019 року № 1367/03/20/05/04/39628794.
Відповідачем до суду 05 березня 2020 року подано відзив на позовну заяву, проте засвідченої копії вказаного акту перевірки до нього не додано.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Доводи відповідача, викладені у відзиві, співпадають із висновками акту перевірки, відтак, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Матеріали справи свідчать, що на підставі направлень Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 22 жовтня 2019 року №№ 448, 449 та 451, відповідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 10 жовтня 2019 року № 391, проведено планову виїзну документальну перевірку Філії «Бородянка» Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дереньківцець» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 11 листопада 2019 року № 219/10-36-05-13/39929133.
Як висновок перевірки встановлено наступні порушення:
- підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 469842,98 грн;
- пункту 173.3 статті 173, абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України - 510 грн;
- частини 1 пункту 1 статті 7, пунктів 1, 2, 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого встановлено заниження суми внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2018 рік в розмірі 573 629,20 грн;
- підпункту 1.4 пункту 16 прим 1 підрозділу 10 Розділу ХХ, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми військового збору за 2018 рік в розмірі 39 111,08 грн.
Не погоджуючись з висновками Акту перевірки від 11 листопада 2019 року філія «Бородянка» подала заперечення на цей акт (копія заперечень від 25.11.2019 вих. №001 додана до матеріалів справи), які були залишені відповідачем без задоволення, а висновки Акту перевірки від 11 листопада 2019 року без змін, що підтверджується листом відповідача від 04 грудня 2019 року №10616/10/10-36-33-05.
На підставі Акту перевірки від 11 листопада 2019 року відповідач 09 грудня 2019 року прийняв наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0005003305 форма «Д», яким відповідач встановив порушення гл. 4, ст. 168 п. 168.1 пп. 168.1.1 ПК України, у зв'язку з чим філії «Бородянка» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 587 176, 22 грн, з яких сума за податковим зобов'язанням збільшена на 469 332,98 грн і за штрафними санкціями в сумі 117 843,24 грн;
- №0005013305 форма «Д», яким відповідач встановив порушення ст. 164 п. 164.2 пп. 164.2.17 ПК України у зв'язку з чим щодо філії «Бородянка» збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, пені в сумі 48 888,85 грн, з яких сума за податковим зобов'язанням збільшена на 39 111,08 грн, а також нарахована штрафна санкція в сумі 9 777,77 грн.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями №0005003305 та №0005013305 філія «Бородянка» подала скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 20 лютого 2020 року № 6481/6/99-00-08-05-04-06, скарга філії «Бородянка» залишена без задоволення, а рішення від 09 грудня 2019 року №0005003305 та №0005013305 - без змін (копія рішення ДПС України, конверту та роздруківки із сайту Укрпошта на підтвердження дати отримання листа містяться в матеріалах справи).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
З Акту перевірки від 11 листопада 2019 року вбачається, що підставою нарахування відповідачем податкового зобов'язання з ПДФО була відсутність у філії «Бородянка» первинних документів на придбання паливно-мастильних матеріалів (далі по тексту - ПММ), у зв'язку з чим відповідач усі придбані у 2018 році філією паливно-мастильні матеріали визнав «додатковим благом» абстрактних фізичних осіб.
Як зазначає позивач, філія «Бородянка» під час проведення відповідачем перевірки не могла надати первинні документи на списання ПММ, оскільки вони знаходились на головному підприємстві - СТОВ "Деренківець" згідно із Положенням про філію та наказом №1 СТОВ "Деренківець" «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства» від 02.01.2016 (копія наказу міститься в матеріалах справи).
У Положенні про філію передбачено, що філія є платником місцевих податків, щодо яких веде окремий бухгалтерський облік в порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 8.2 Положення про філію); бухгалтером філії забезпечується ведення бухгалтерського обліку та необхідний контроль за проведенням усіх операцій філії, що підлягають бухгалтерському обліку. Бухгалтер філії повинен забезпечувати своєчасну передачу звітності до бухгалтерії Підприємства (СТОВ "Деренківець") (п. 8.5 Положення про філію).
Відповідно до вказаного вище наказу № 1 від 02 січня 2016 року підприємство самостійно визначає форму та вид документів, на підставі яких відбувається облік та списання паливно-мастильних матеріалів. Зазначені документи складаються у філіях та у головному підприємстві відповідно, але обов'язково передаються до бухгалтерії головного підприємства - СТОВ "Деренківець", де вони обліковуються і зберігаються.
Згідно із положеннями пп. 14.1.222 ст. 14, ст. 15 Податкового кодексу України відокремлені підрозділи юридичної особи вважаються роботодавцями і мають обов'язки зі сплати заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
Тому, відповідач мав право проводити перевірку філії «Бородянка», як платника податків, виключно у межах тих податків і зборів, обов'язок щодо нарахування і виплати яких покладено на Філію, як платника податків. Решту первинних документів філія передає до головного підприємства для ведення єдиного бухгалтерського і податкового обліку.
Матеріали справи свідчать, що одночасно із перевіркою філії «Бородянка» у цей же час у період з 15 жовтня 2019 року по 11 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області проводилась документальна планова виїзна податкова перевірка головного підприємства - СТОВ "Деренківець" (копія витягу із Акту перевірки позивача додана до матеріалів справи).
Відповідно до п. 1.4.3.1 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», затверджених Наказом ДФС України від 31 липня 2014 року N 22 (із наступними змінами та доповненнями), якщо юридична особа та її відокремлені підрозділи перебувають на обліку в різних органах ДФС (основне місце обліку) або ця особа (її підрозділи) перебуває на обліку в інших органах ДФС за місцем розташування (реєстрації) її відокремлених підрозділів, а також рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі для цілей цього підпункту - об'єкти, пов'язані з оподаткуванням), при організації документальної планової перевірки (або документальної позапланової перевірки з усіх питань) вживаються заходи щодо одночасного проведення перевірки такого платника податків - юридичної особи та її не знятих з обліку відокремлених підрозділів та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням. Організацію взаємодії та координацію дій відповідних органів при проведенні таких перевірок проводить той орган ДФС, який здійснює (очолює) перевірку юридичної особи.
Отже, під час одночасного проведення податкової перевірки СТОВ «Деренківець» та його філії «Бородянка», головним за організацію і координацію дій під час проведення перевірки було ТУ ДПС у Черкаській області.
Філія «Бородянка» листом від 22 жовтня 2019 року вих. №0001 письмово повідомляла інспекторів ГУ ДПС Київської області про неможливість надати первинні документи, що стосуються бухгалтерського та податкового обліку списання ПММ, у зв'язку з тим, що вони знаходяться в оригіналах у головного підприємства - СТОВ «Деренківець», де проводиться у цей час планова податкова перевірка і пропонували інспекторам узгодити питання надання первинних документів із СТОВ «Деренківець» та ГУ ДПС у Черкаській області.
Однак, Відповідач у Акті перевірки від 11 листопада 2019 року вказав, що філія «Бородянка» не надала для перевірки первинні документи, що стосуються підтвердження правильного списання ПММ та нарахував філії податкові зобов'язання з ПДФО та ВЗ.
При цьому, як вбачається з Акту перевірки від 25 листопад 2019 року №93/23-00-05-0105/32898214 «Про результати документальної планової виїзної перевірки СТОВ "Деренківець" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року», під час проведення ГУ ДПС у Черкаській області податкової перевірки СТОВ "Деренківець" інспектори податкового органу перевірили первинні документи щодо обліку та списання ПММ як у головному підприємстві, так і у філії «Бородянка». філії «Поділля» і за результатом такої перевірки податковий орган не виявив жодних порушень податкового законодавства.
Відповідно до положень пункту 72.1.5 статті 72, пункту 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі, зокрема, отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації. До податкової інформації відноситься також інформація, отримана, зокрема, за наслідками податкового контролю.
Акт перевірки від 25 листопада 2019 року було надано відповідачу для розгляду заперечень до Акту перевірки філії «Бородянка» листом позивача від 29 листопада 2019 року №0061, але відповідач таку інформацію не врахував, висновки у Акті перевірки залишив без змін, про що повідомлено платника податків листом № 10616/10/10-36-33-05 від 04 грудня 2019 року.
За результатом адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін (копія рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 20 лютого 2020 року № 6481/6/99-00-08-05-04-06 міститься в матеріалах справи).
Враховуючи вищевикладене, з метою правильного вирішення адміністративної справи, суду слід дослідити придбані у 2018 році філією паливно-мастильні матеріали та відповідно обґрунтованість їх списання, дослідивши первинні матеріали.
Так, згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до положень пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:
а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;
б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.
г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;
ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);
д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ообґрунтованість списання ПММ у філії «Бородянка» підтверджується первинними документами позивача:
- наказом СТОВ «Деренківець» №8 від 29 липня 2015 року «Про використання сільськогосподарської техніки», який підтверджує використання с/г техніки позивача на полях за місцем знаходження головного підприємства та кожної із філій для виконання необхідних с/г робіт, у т.ч. філії «Бородянка» у 2018 року;
- наказом СТОВ «Деренківець» №1 від 02 січня 2016 року «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства», який підтверджує ведення централізованого бухгалтерського та податкового обліку у Позивача та обов'язок філій передавати первинні документи у бухгалтерію головного підприємства, у т.ч. у філії «Бородянка» у 2018 році щодо ПММ;
- наказом директора філії «Бородянка» СТОВ «Деренківець» №1 від 02.01.2016 щодо організації бухгалтерського обліку у філії, який підтверджує ведення обліку у цій філії відповідно до вимог головного підприємства, у т.ч. щодо документального оформлення обліку та списування ПММ у філії «Бородянка» у 2018 році;
- наказом СТОВ «Деренківець» № 10 від 06 серпня 2017 року «Про закріплення автомобіля за директором філії «Бородянка» ОСОБА_2 - підтверджує передачу легкового службового автомобіля Позивача за керівником філії «Бородянка» для господарської діяльності та його використання філією «Бородянка» у 2018 році;
- актом № 2 від 01 жовтня 2017 року приймання-передачі с/г техніки між філією «Поділля» СТОВ «Деренківець» та філією «Бородянка» СТОВ «Деренківець», який підтверджує передачу с/г техніки та обладнання від філії «Поділля» СТОВ «Деренківець» до філії «Бородянка» СТОВ «Деренківець» для господарської діяльності та використання цієї техніки філією «Бородянка» у 2018 року;
- наказом директора філії «Бородянка» СТОВ «Деренківець» №3/Т від 02 січня 2018 року щодо визначення у 2018 році норм витрат палива у філії, який підтверджує визначення на початку 2018 року нормативів витрат ПММ щодо техніки, яка використовується у філії;
- свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу та іншими документами на право власності на с/г техніку та автомобілі, належні Позивачу, які працювали у 2018 році у філії «Бородянка» СТОВ «Деренківець», які підтверджують право власності позивача на с/г техніку і автомобілі, яка використовувалась у 2018 році у філії «Бородянка»;
- договором оренди сільськогосподарської техніки № 30/04 від 02 січня 2018 року, укладеного між філією «Бородянка» СТОВ «Деренківець» та ПОА «Україна», із додатком, додатковими угодами до договору, актами приймання-передачі техніки; а також наказами про відрядження працівників ПОА «Україна» і посвідченнями на відрядження працівників ПОА «Україна»; запитом філії «Бородянка» від 26 лютого 2020 року та супровідним листом ПОА «Україна» від 02 березня 2020 року вих. №11, наказами ПОА «Україна» від 24 лютого 2020 «Про відпустку ОСОБА_1 » і «Про виконання обов'язків тимчасово відсутнього директора» - підтверджують використання у філії «Бородянка» додатково до власної с/г техніки та автомобілів Позивача необхідної техніки на умовах оренди у 2018 році у філії «Бородянка» та відповідно витрачання ПММ на її заправляння;
- договором № 02/01-18 позички автомобіля від 02 січня 2018 року із актами приймання- передачі від 02 січня 2018 року, 28 грудня 2018 року - підтверджують використання у філії «Бородянка» додатково до власної с/г техніки та автомобілів позивача легковий автомобіль на договірних умовах у 2018 році та відповідно витрати ПММ (газу, бензину та оливи) на її заправляння;
- дорожніми листками трактора, подорожніми листами легкового автомобіля, лімітно- забірними картами, розрахунками витрат пального, актами списання товарів і Актами списання ПММ, які підтверджують первинний облік та напрямки витрачання ПММ у філії «Бородянка» на виробничі потреби підприємства та їх списування;
- наказами керівника філії «Поділля» СТОВ «Деренківець» про відрядження працівників філії та посвідченнями на відрядження цих працівників до філії «Бородянка» СТОВ «Деренківець», які підтверджують залучення трудових ресурсів філією «Бородянка» для виконання с/г робіт на техніці, що залучалась/передавалась.
У постанові від 01 квітня 2020 року у справі за № 640/637/19 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов'язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.
Слід зазначити, що філія «Бородянка» неодноразово повідомляла відповідача про поважність причин не надання документів під час перевірки відповідачем, а також надало у якості податкової інформації акт перевірки СТОВ «Деренківець», у якому з боку ГУ ДПС у Черкаській області було підтверджено відсутність порушень з боку платника податків щодо обліку чи списання ПММ.
Крім цього, висновки щодо непідтвердженості списання витрат на ПММ є непоґрунтованими з огляду і на наступне.
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Подактового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Натомість, акт перевірки не містить конкретних фізичних осіб, яким на думку відповідача було надано додаткове благо, а тому не можуть визнаватися порушеннями у розумінні пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України.
Вказана норма ПК України є персоніфікованою, тобто стосується конкретної фізичної особи, на користь якої податковим агентом нараховується і виплачується оподаткований дохід та з доходу якої утримується податок.
Згідно із підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.
Відповідно до абзацу 2 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи.
Проте, в Акті перевірки від 11 листопада 2019 року не зазначено кількість ПММ та їх вартість, які на думку відповідача були передані кожній із таких фізичних осіб.
У Акті перевірки також не встановлено того, що філія «Бородянка» є податковим агентом тих фізичних осіб, яким на думку відповідача було передано ПММ. Відповідач також не зазначив у Акті перевірки суму податку, яку філія не утримала та не перерахувала до бюджету щодо кожної із таких фізичних осіб, на підставі припущення про те, що філія надала ПММ у якості додаткового блага певним особам.
Приймаються судом доводи позивача, що використання в акті перевірки нормативно-правових актів, які втратили чинність, зокрема, в акті перевірки від 11 листопада 2019 року вказано, що списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів повинно проводитись на підставі подорожніх листів встановленої законодавством форми, відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 2 Наказу Держкомстату від 17 лютого 1998 року №74 "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування".
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» від 05 листопада 2011 року №3565-УІ було внесено зміни до Законів України «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт» та виключено положення про обов'язковість складення дорожніх (маршрутних) листів на підприємстві. Також згідно із Наказом Мінстату «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року N 74 "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування"» від 19.03.2013 р. №95 втратив чинність Наказ, яким було затверджено типову форму Подорожнього листа службового легкового автомобіля та Інструкцію про заповнення подорожнього листа. Відповідно до Наказу Мінінфраструктури «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року N 488/346» від 10 грудня 2013 року N 1005/1454 втратила чинність типова форма Подорожнього листа вантажного автомобіля.
Враховуючи встановлені судом обставини та досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, висновки податкового органу про порушення підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 469842,98 грн не знайшли підтвердження, відтак, податкове повідомлення - рішення від 09 грудня 2019 року №0005003305 підлягає скасуванню.
Щодо тверджень Головного управління ДПС у Київській області про відсутність подорожніх листів як основного документа на підставі якого списується пальне та паливно-мастильні матеріали, слід зазначити, що відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» від 05 липня 2011 pоку № 3565-VI з 14 серпня 2011 року застосування подорожніх листів суб'єктами господарювання, що експлуатують колісні транспортні засоби стало необов'язковим.
Типові форми подорожніх листів скасовано ще в 2013 pоці, для легкових автомобілів з 16 квітня 2013 року згідно наказу Державної служби статистики України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року № 74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля» та Інструкції про порядок її застосування» від 19 березня 2013 року № 95: для вантажних автомобілів з 10 грудня 2013 року згідно наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346» від 10 грудня 2013 року № 1005/1454.
Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі по справі № 820/924/16 від 21 вересня 2017 року зазначив: «...також, відповідно до Закону України від 05 липня 2011 року № 3565-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» у текстах законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та «Про міліцію» вилучено посилання на подорожні листи будь-яких автотранспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів. Отже, підприємства, які експлуатують автотранспортні засоби, мають право не виписувати водіям подорожні листи. За необхідності підприємства самостійно приймають рішення стосовно використання подорожніх листів у своїй господарській діяльності а отже порушення з боку позивача відсутнє.».
Щодо податкового повідомлення - рішення від 09 грудня 2019 року №0005013305 суд зазначає наступне.
З Акту перевірки від 11 листопада 2019 року вбачається, що відповідач збільшив податкове зобов'язання філії «Бородянка» зі сплати ВЗ з тих же підстав, з яких збільшив податкове зобов'язання за ПДФО у ППР №0005003305, а саме: у зв'язку з неподанням філією «Бородянка» під час перевірки Відповідачу первинних документів на списання ПММ і тому відповідач визнав усі придбані філією ПMM «додатковим благом» фізичних осіб, з якого платник податків нібито не сплатив як податковий агент суму ВЗ.
Із пункту 16і підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України вбачається те, що запроваджений військовий збір сплачується платниками, які вказані у пункті 162.1 ст. 162 ПК України, із доходів, що передбачені у ст. 163 ПК України, у порядку статті 168 ПК України відповідальними особами за нарахування, утримання і виплату якого є особи, вказані у статті 171 Податкового кодексу України.
Тобто, військовий збір сплачується податковим агентом у порядку для сплати ПДФО із тих доходів, які є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, за певними винятками.
Оскільки відсутня база для нарахування та сплати філією «Бородянка» військового збору, адже відсутнє будь-яке «додаткове благо», яке було надано фізичним особам під час придбання і витрачання ПММ філією, оскільки ці ПММ були витрачені виключно під час господарської діяльності філії «Бородянка», що належно обліковано первинними документами на підприємстві. Тому, податкового повідомлення - рішення від 09 грудня 2019 року №0005013305 підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дереньківцець» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору у розмірі 9540,98 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС.
Щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та від 22 грудня 2018 року у справі № 826/856/18.
Отже, на підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат на правничу допомогу, позивач надав суду одночасно із позовною заявою договір про надання правової (правничої) допомоги № 3-АБ від 16 квітня 2018 року та завдання № 6 від 26 лютого 2020 року до вказаного договору, що укладені між позивачем та АБ «Адвокат Бордаченко та партнери».
Згідно із пунктами 1, 2 завдання № 6 від 26 лютого 2020 року до договору № 3-АБ від 16 квітня 2018 року АБ «Адвокат Бордаченко та партнери», Адвокат за вказаним завданням зобов'язується надати позивачу допомогу, а саме супроводжувати судову справу за позовом Позивача до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними і скасування прийнятих відповідачем ППР від 09 грудня 2019 року № 0005003305 та № 0005013305, а позивач зобов'язався оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати адвокатського бюро, необхідні для виконання цього завдання. Супроводження Адвокатом судової справи включає в себе: підготовку, підписання та подачу усіх необхідних процесуальних документів, у т.ч. позовної заяви, збирання і подачу до суду доказів по справі та вчинення Адвокатом усіх необхідних процесуальних дій, з метою представництва інтересів Клієнта як учасника справи. Згідно із пунктом 3 завдання № 6 розмір гонорару адвокатського бюро за надання правничої допомоги позивачу в суді першої інстанції у цій справі становить 10 000,00 грн без ПДВ.
Фактична сплата позивачем коштів за надану правову допомогу підтверджена рахунком АБ «Адвокат Бордаченко та партнери» № 71 від 02 березня 2020 року, платіжним дорученням № 47 від 03 березня 2020 року та банківською випискою із поточного рахунку АБ «Адвокат Бордаченко та партнери» з 01 березня 2020 року до 04 березня 2020 року, що були додані до позовної заяви.
Також, до позовної заяви надано позивачем: виписка із ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АБ «Адвокат Бордаченко та партнери», ордер АБ «Адвокат Бордаченко та партнери» КС № 426399 від 04 березня 2020 року про надання правової допомоги в Окружному адміністративному суді м. Києва адвокатом Бордаченком О.В. , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 631 від 18 травня 2012 року, видане Бордаченку О.В., а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом при наданні правової допомоги позивачу у даній справі.
З наданого детального опису робіт (наданих послуг) вбачається надання позивачу правової допомоги Адвокатом за період з 26 лютого 2020 року по 07 липня 2020 року у кількості 45,75 год.
Відповідачем подано до суду клопотання про зменшення судових витрат, а саме щодо включення судових витрат на правичну допомогу таких послуг як написання позовної заяви, формування позовних матеріалів для подачі до суду, подачі позовних матеріалів до суду до канцелярії, відправлення пояснень позивача поштою, направлення заяв та пояснень поштою.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/7313/20 (суддя Вєкуа Н.Г.) за позовом СТОВ «Дереньківцець» до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0001103305 від 10 лютого 2020 року, рішення про застосування штрафних санкцій №0001113305 від 10 лютого 2020 року. Вказані вимога про стягнення боргу (недоїмки) та рішення були прийняті на підставі акту перевірки від 11 листопада 2019 року № 219/10-36-05-13/39929133, враховуючи, що оскаржуванні податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі цього ж Акту перевірки, у зв'язку із встановленими порушеннями підстави позовних вимог є аналогічними. Аналізуючи позовну заяву по справі № 640/7313/20 можна зробити висновок про аналогічність цього документа позовній заяві, яка подана по даній справі (ідентичними також є і додатки до вказаної позовної заяви). Виїзд адвоката до суду для подання позову до канцелярії суду та подання позовної заяви безпосередньо до канцелярії суду, відправлення пояснень позивача поштою, направлення заяв та пояснень поштою не можуть бути віднесені до жодного з видів правничної допомоги.
Суд не приймає твердження відповідача про те, що дана позовна заява аналогічна позовній заяві по справі № 640/7313/20, оскільки адміністративний позов у даній справі поданий до суду 05 березня 2020 року, в той час як адміністративний позов (справа № 640/7313/20) поданий до суду 27 березня 2020 року.
Виїзд адвоката до суду для подання позову до канцелярії суду та подання позовної заяви безпосередньо до канцелярії суду, відправлення пояснень позивача поштою, направлення заяв та пояснень поштою не можуть бути віднесені до жодного з видів правничної допомоги
Частинами п'ятою, сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд вважає, що розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги у справі є співмірним із складністю цієї справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.
Таким чином, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. повністю підтверджені доказами, що були надані позивачем одночасно із позовною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дереньківцець» - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 09 грудня 2019 року № 0005003305 та № 0005013305.
3. Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дереньківцець» (19430, Черкаська обл., с. Деренковець, код ЄДРПОУ 32898214) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 9540 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок) гривень 98 копійок та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 43141377).
Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова