ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 серпня 2020 року м. Київ № 640/26213/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянську Я.І., розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві
доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фаворит"
про застосування заходів реагування
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фаворит" (код ЄДРПОУ- 32528466), в якому просить суд:
-застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень житлового будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фаворит" (код ЄДРПОУ- 32528466).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянської Я.І. від 11.01.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначити у справі підготовче судове засідання з викликом сторін спору, повідомити ОСББ «Фаворит» про дату і час судового засідання (з метою направлення в суд адвоката, який надаватиме відповідачу передбачену законом правову допомогу). В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що відповідач вважає за необхідне розглядати справу у відкритому судовому засіданні з викликом сторін за правилами загального позовного провадження, оскільки ОСББ «Фаворит» не є згідно закону господарюючим суб'єктом, є неприбуткове громадське об'єднання 198 мешканців двох багатоквартирних будинків у ЖК «Фаворит». Вказує, що позивач не має повноважень ставити подібні вимоги перед судом про накладення заборони на виконання ОСББ прямих функцій із щоденного утримання двох багатоквартирних 28-поверхових будинків у належному побутово-санітарному стані, такі його вимоги загрожують безпеці проживання понад 400 наших мешканців, та не стосуються жодного виробничого процесу, який може бути судом зупинений. Крім того відповідач має намір у відкритому судовому засіданні спростувати доводи позивача.
Проаналізувавши подане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.
Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська