"03" серпня 2007 р.
Справа № 34/272-07-5497А
03.08.2007р. о 11год.40хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Кулаковській С.А.,
за участю представників від позивача: Ніронка Ю.М. -представника, діючого на підставі довіреності №16/1 від 06.10.06р.; від відповідача: Волканова Є.В. -головного державного податкового інспектора відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління ДПІ у Приморському районі м. Одеси, діючого на підставі довіреності від 15.03.2007р. №10833/В/10-0117;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №6 в м. Одесі адміністративну справу №34/272-07-5497А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕВАДА"
до відповідача Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕВАДА" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.05.2007р. №0004292360, посилаючись на проведення перевірки з грубими порушеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на його невідповідність вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.3, 4 ст.17 названого Закону України на загальну суму 680грн.
Державна податкова інспекція проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив:
За результатами проведеної ДПА у Хмельницькій області перевірки господарської одиниці -залу гральних автоматів, що належать Хмельницькій філії Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕВАДА" та розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. І. Франка, 8, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, відповідачем складений акт перевірки №002458 (в оскаржуваному рішенні зазначено №22010789/2302/450/232) від 03.04.2007р., в якому вказано про порушення позивачем п.5,9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» внаслідок порушення встановленого порядку використання розрахункової книжки та незабезпечення зберігання фіскального звітного чека у КОРО.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте оспорюване рішення від 08.05.2007р. №0004292360 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 680грн. на підставі п.3, 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про його скасування.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, на думку суду, зазначене рішення прийняте за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок встановлені, зокрема, Законом України «Про державну податкову службу в України.
Перевірка дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Хмельницької філії ТОВ «НЕВАДА» здійснена працівниками ДПА у Хмельницькій області на підставі виданих останньою направлень на перевірку та акт складено на бланку ДПА у Хмельницькій області, в якому зазначено, що Хмельницька філія ТОВ «НЕВАДА» зареєстрована в ДПІ у м. Хмельницькому.
Статтею 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державних податкових інспекцій в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя). Зазначені податкові органи, до яких відноситься і ДПА у Дніпропетровській області виконують функції, передбачені ст.8 цього Закону (функції ДПАУ) з відповідними обмеженнями та виконують ті ж самі функції, що й ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані ДПІ якщо вони безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів. Доказів того, що ДПА у Хмельницькій області здійснює безпосередній (слід розуміти -не через інший орган ДПС) контроль за сплатою податків, інших платежів Хмельницької філії ТОВ «НЕВАДА» відповідачем не надано.
Функції ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та ОДПІ визначені у ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Ці органи уповноважені здійснювати у межах своїх повноважень, зокрема, контроль за РРО.
Оскільки Хмельницька філія ТОВ «НЕВАДА» зареєстрована як платник податків в ДПІ у м. Хмельницькому, тому саме цей податковий орган ДПС уповноважений здійснювати контроль за додержанням податкового та іншого законодавства з боку платника, тобто у працівників ДПА у Хмельницькій області не було законних підстав для проведення перевірки без належним чином оформлених повноважень на перевірку, тоді як ДПІ у м.Хмельницькому, яка має право проводити перевірки підприємств, зареєстрованих у цьому органі ДПС, не видавала направлення на перевірку Хмельницької філії ТОВ «НЕВАДА» працівникам ДПА у Хмельницькій області, що свідчить про відсутність у перевіряючих права здійснювати перевірку філії позивача.
З врахуванням приписів ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, якою запроваджено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, суд не приймає до уваги доказів, отриманих ДПА у Хмельницькій області під час незаконної перевірки та наданих відповідачем до суду на підтвердження своїх заперечень, в тому числі стосовно законності спірного рішення, тоді як інших доказів органом владних повноважень суду не надано.
Разом з тим, здійснене відповідачем застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 680грн. на підставі п.3, 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є неправомірним з наступних підстав.
Згідно преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями) зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.1 названого Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно ліцензії Міністерства фінансів України Серії АВ №082901, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА» 05.06.2006р., останньому надано право організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах).
Отже, за суб'єктним складом суб'єкт підприємницької діяльності, що організує діяльність з проведення азартних ігор, не входить до переліку суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, і як наслідок на нього не розповсюджуються норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того, Національний класифікатор України “Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375, який згідно ст.11 Закону України «Про стандартизацію» є нормативним документом із стандартизації та згідно ст.15 Господарського кодексу України застосовується у сфері господарювання, не відносить діяльність з організації азартних ігор (код за КВЕД 92.71.0) до сфери послуг.
Згідно ч.2 ст.259 Господарського кодексу України у правовому регулюванні господарської діяльності та у здійсненні державного управління народним господарством мають враховуватися особливості здійснення суб'єктами господарювання окремих видів цієї діяльності.
Такий вид економічної діяльності як «використання автоматів гральних» в КВЕД прямо не передбачено. Отже, враховуючи те, що згідно ч.6 ст.259 Господарського кодексу України об'єктами класифікації в КВЕД є усі види господарської (економічної) діяльності суб'єктів, зазначений вид економічної діяльності можна віднести лише до підкласу «Інша видовищно-розважальна діяльність» (код за КВЕД 92.34.0) або «Інші види рекреаційної діяльності» (код за КВЕД 92.72.0), які не мають відношення до діяльності ТОВ «Невада» та сфери послуг, у зв'язку з чим порушення вимог п.5, 9 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000р. (зі змінами та доповненнями) позивачем не допущено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Крім цього, як вбачається з оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, вказане рішення прийняте на підставі акту перевірки № 22010789/2302/450/232 від 08.05.2007р., проте такий акт перевірки відповідачем не був наданий до суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За викладених обставин, відповідач не довів належним чином законності і обґрунтованості застосування до позивача фінансових санкцій на суму 680грн. на підставі п.3, 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. (із змінами та доп.), а також, що прийняте рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 08.05.2007р. №0004292360 та підстави його прийняття не відповідають вимогам, викладеним в п.п.1,3-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України. З урахуванням викладеного, позивачу підлягає відшкодуванню судовий збір на суму 3,4грн.
Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА» задовольнити повністю.
2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 08.05.2007р. №0004292360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.3, 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. (із змінами та доп.) на суму 680грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного Управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВАДА» (р/р26001313969 в АБ «Південний», МФО 328209, код 31309716, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, б.3) судовий збір на суму 3(три)грн.40коп.
4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя