"24" липня 2007 р. Справа № 02/3369
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників:
позивача: Рева С.В. - за довіреністю, відповідача: Івангородська О.Ю. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції
до Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта» в особі Черкаської дирекції
про визнання договору дійсним,
Позивачем заявлено вимогу про визнання дійсним на підставі статті 220 Цивільного кодексу України договору № 16 від 04.05.2000 року оренди нежитлового приміщення, укладеного позивачем та відповідачем між собою, з тих підстав, що вказаний договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Сміла, вул. Леніна, 45а, відповідно до пункту 2 статті 793 та статті 794 Цивільного кодексу України повинен бути посвідчений нотаріально, скільки він був укладений на строк більше трьох років і відповідно до пункту 10.5. договору та статті 764 ЦК України продовжений на той же термін, однак, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору на вимогу позивача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що відсутність нотаріального посвідчення договору перешкоджає правомірному використанню позивачем орендованого приміщення, а відмова відповідача від нотаріального посвідчення договору порушує права позивача як законного орендаря.
Відповідач не подав суду письмовий відзив на позов. Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову з мотивів відсутності потреби у нотаріальному посвідченні договору оренди.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.
Українське державне підприємство поштового зв'язку “Укрпошта» в особі начальника Смілянського вузла зв'язку дирекції УДППЗ “Укрпошта» Пономаренка Ю.М., який діє на підставі Положення та довіреності від 11 квітня 2000 року № 764 та Акціонерний поштово-пенсійний банк “Аваль» (правонаступником якого є позивач) в особі керуючого Смілянським філіалом Дудченка В.В., який діє на підставі Положення про філіал та Доручення № 96 від 18 квітня 2000 року, уклали договір № 16 від 04 травня 2000 року оренди нежитлового приміщення, за яким відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Сміла, буд. 45а по вул. Леніна, загальною площею 95,3 кв.м.
Відповідно до пункту 1.3. договору орендоване приміщення передається у оренду для розміщення територіального відокремленого безбалансового відділення Смілянського філіалу АППБ “Аваль».
Згідно пункту 10.1. договору термін його дії визначається з 01 травня 2000 року до 31 грудня 2004 року.
В пункті 10.5. договору сторони вказали, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той саме термін і на тих саме умовах, які були передбачені договором. Це положення відповідає загальним принципам найму, встановленим Цивільним кодексом України, та припису статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
Як вбачається із матеріалів справи та визнається представниками сторін у судовому засіданні, вказане приміщення було передане позивачу по акту від 04 травня 2000 року, протягом всього часу договір виконується сторонами, приміщення використовується відповідно до договору, жодна із сторін не повідомляла про його припинення. Лише додатковою угодою від 02.06.2003 року сторони внесли зміни до порядку перерахування орендної плати.
Вказаний договір не посвідчувався нотаріально в зв'язку з відсутністю такої вимоги у діючому на момент його укладення законодавстві та у самому договорі.
Вказаний договір оренди відноситься до господарських договорів, оскільки сторони є господарюючими суб'єктами за законодавством України.
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003р., далі ЦК України, даний Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 3 статті 760 ЦК України особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Найм будівель або інших капітальних споруд чи їх окремих частин регулюється параграфом 4 глави 58 ЦК України та законом України “Про оренду державного та комунального майна».
Згідно частини 2 статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до частини 2 статті 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Суд вважає законною та правомірною вимогу позивача про визнання дійсним договору оренди від 04.05.2000 року, виходячи із викладеного вище та враховуючи те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, незважаючи на письмові вимоги позивача (листи від 06.02.2007 року, від 13.03.2007 року). Доводи відповідача щодо відсутності потреби у нотаріальному посвідченні даного договору оренди суд вважає такими, що не заслуговують на увагу і спростовуються вказаними нормами Цивільного кодексу України та матеріалами справи. Відсутність у Законі України “Про оренду державного та комунального майна» вимоги про нотаріальне посвідчення договору оренди нерухомості не може заперечувати право орендаря на захист свого права встановленим законом способом.
З огляду на викладене, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір № 16 від 04 травня 2000 року оренди нежитлового приміщення.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя А.Д. Пащенко