27.08.2007 Справа № 30/156-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
Білецька Л.М. (доповідач)
суддів
Науменко І.М., Виноградник О.М.,
(зміни у складі колегії суддів здійснено на підставі розпорядження голови судової палати від 27.08.2007 року за №591)
при секретарі судового засідання:
Корх Д.В.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом:
Андрусенко Олег Васильович юрисконсульт, довіреність №17043-1/14 від 21.12.2006 року;
від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом:
від третьої особи:
Кравченко Володимир Миколайович представник, довіреність №145 від 22.08.07;
Гура Вадим Валентинович представник, довіреність №17043-1/14 від 21.12.06;
Руденко Станіслав Станіславович юрисконсульт, довіреність №37 від 01.01.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “Українська Страхова Компанія “Дженералі Гарант», м.Київ в особі Криворізької філії відкритого акціонерного товариства “Українська Страхова Компанія “Дженералі Гарант», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
на рішення
від 29.05.2007 року
господарського суду
Дніпропетровської області
у справі
№ 30/156-07
за позовом
відкритого акціонерного товариства “Українська Страхова Компанія “Дженералі Гарант», м.Київ в особі Криворізької філії відкритого акціонерного товариства “Українська Страхова Компанія “Дженералі Гарант», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до
Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Дніпропетровськ
про
та за зустрічним позовом
до
третя особа
про
визнання недійсним рішення №13.6/17-п по справі №26.2/28 від 29.11.2006 року
Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Дніпропетровськ
відкритого акціонерного товариства “Українська Страхова Компанія “Дженералі Гарант», м.Київ в особі Криворізької філії відкритого акціонерного товариства “Українська Страхова Компанія “Дженералі Гарант», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство “Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ
стягнення штрафу в сумі 1000 грн. та зобов'язання вчинити дії
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2007 р. у справі №30/156-07 (суддя Євстигнеєва Н.М..) в задоволенні первісного позову відмовлено. Судові витрати за первісним позовом віднесено на позивача.
Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант», м. Київ до Державного бюджету України штраф у розмірі 1000грн.
Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант», м. Київ припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом розірвання агентських договорів, що полягають в укладанні договорів обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення на користь цієї страхової компанії в приміщеннях дирекцій залізничних перевезень у двомісячний строк з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант», м. Київ в доход державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Державного казначейства у Дніпропетровській області витрати по сплаті державного мита в розмірі 187грн.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант», м. Київ в доход державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Державного казначейства у Дніпропетровській області 118грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що вимога територіального відділення про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом розірвання агентського договору та стягнення штрафу в розмірі 1000 грн. є правомірною.
Позивач за первісним позовом - не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що:
- судом покладено посилання на ст.19 Конституції України про те, що органи Державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та Законами України, але ніяк не перевищувати свої повноваження для заборони укладання агентських договорів, що є видом господарської діяльності ВАТ «УСК «Дженералі Гарант" як суб'єкта господарювання, та розірвання існуючого агентського договору № 15/МО09/03-НЮ-2422 від 17.06.2003 р.;
- ВАТ «УСК «Дженералі Гарант" є страховою компанією і, як суб'єкт господарювання, згідно діючого законодавства (тобто на момент укладання агентського договору № 15/МО09/03-НЮ-2422 від 17.06.2003 р. з ДП «Придніпровська залізниця" у 2003 році ВАТ «УСК «Дженералі Гарант" діяла згідно закону України «Про господарські товариства" та інших нормативно-правових актів) не порушила чинного законодавства про укладання договорів;
- згідно ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»визначається те, що економічна конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання, будь-яких порушень згідно цієї статті Закону з боку ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»не вбачається;
- з боку ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»не вбачається ніяких порушень при укладанні агентських договорів страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів в межах дії Придніпровської залізниці. Угоди укладались згідно чинного законодавства, без яких би то ні було порушень, і те, що дії Дніпропетровського територіального відділення Антимонопольного комітету України визнані рішенням суду правомірними вважаю - необґрунтованими, і таким, що обмежує господарську діяльність ВАТ «УСК «Дженералі Гарант" та таким що суперечить ст.ст. 295, 296, 297, 299, 301, 303, 304, ГК України, якими регулюється агентська діяльність між суб'єктами господарювання;
- листи №№ 234-237 носили тільки рекомендований характер і текст цих листів ніяк не був узгоджений з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»і підписані листи не співробітниками ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»;
- посилання на припис глави 28 ГК України є необґрунтованим і невірним так, як глава 28 ГК України не є приписом, а є нормою Господарського законодавства, яка регулює відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольного конкурентного законодавства.
Просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, в задоволенні зустрічного позову Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України -відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач за зустрічним позовом просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, судові витрати покласти на відповідача. Зазначає, що господарський суд при прийнятті рішення з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при розгляді справи господарським судом враховані докази сторін, тому висновки, викладені в рішенні суду, обґрунтовані і не підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 10.07.2007 року, ухвалою суду від 10.07.2007 року розгляд справи був відкладений до 27.08.2007 року.
Розпорядженням голови судової палати від 27.08.2007 року за №591 змінено склад колегії суддів.
В судовому засіданні представники позивача за зустрічним позовом заперечували проти задоволення апеляційної скарги, представник третьої особи наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.. 1 Закону України “Про антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом чз спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Економічна конкуренція (конкуренція)- це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначити умови обороту товарів на ринку (ст.. 1 Закону України “про захист економічної конкуренції).
Ст. 5 цього Закону передбачено також поняття узгоджених дій у вигляді укладання суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка(діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Особи, які чинять чи мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Антиконкурентні узгоджені дії - це узгоджені дії, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (ст. 6 Закону).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач вчинив антиконкурентні узгоджені дії, які полягали у тому, що 17 червня 2003 року позивач і Державне підприємство “Придніпровська залізниця» уклали агентський договір в галузі здійснення позивачем страхування відповідальності суб'єктів перевезення (відправника та одержувача) небезпечних вантажів. У цьому договорі передбачено обов'язок третьої особи залучити своїх працівників підпорядкованих підрозділів для оформлення договорів страхування.
Використовуючи це, третя особа 9.12.2003 р. направила відправникам та одержувачам вантажів повідомлення про необхідність укладання договорів страхування перевезення небезпечних вантажів саме з позивачем. Оскільки “подальша робота з небезпечними вантажами, які відправляються Вами, буде проводитися тільки при наявності цієї угоди».
Таким чином, позивач і третя особа вчинили антиконкурентні узгоджені дії, спонукаючи відправників та одержувачів небезпечних вантажів укласти договори страхування саме з позивачем, що і було останнім зроблено під впливом листа, направленого третьою особою.
Що стосується доводів позивача про незаконність вимоги про розірвання угод, то ця обставина знайшла свою правильну оцінку в рішення суду першої інстанції. Крім того, з рішення відповідача не вбачається, що відповідач направив вимогу про розірвання цих договорів. У ньому йдеться тільки про те, що дії щодо укладання таких угод є такими, що вчинені з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції(п.1 рішення) та про припинення порушення у двохмісячний термін з моменту одержання рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Українська Страхова Компанія “Дженералі Гарант» м. Київ в особі Криворізької філії відкритого акціонерного товариства “Українська Страхова Компанія “Дженералі Гарант» м. Кривий Ріг Дніпропетровської області -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2007 року у справі №30/156-07 -без змін.
Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М.Білецька
Суддя І.М.Науменко
Суддя О.М.Виноградник