"23" серпня 2007 р.
Справа № 26/230-07-4948
За позовом : Відкритого акціонерного товариства «Ладижинський завод силікатної цегли»-
До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація ДПЛ»
про стягнення 490 812 грн. 04 коп.
Суддя Никифорчук М.І.
За участю представників :
від позивача : Таргонський С.В. за довіреністю;
від відповідача : Тукасян А.М. за довіреністю та ген. Директор Дяченко П.Л. згідно наказу № 1 від 12.08.04 р.
Суть спору : Відкритим акціонерним товариством «Ладижинський завод силікатної цегли»( далі -позивач ) заявлені вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація ДПЛ» ( далі -відповідач ) про стягнення заборгованості в сумі 326692,75 грн. з урахуванням індексу інфляції; збитки за невиконання зобов'язання в сумі 158 119,29 грн.; 3% річних у розмірі 6000 грн. та судових витрат.
Представник позивача вимоги підтримує.
Представник відповідача вимоги фактино визнає, відзина позов не надав. Отже справа розглянуто згідно вимог ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
Відповідно до п.1.1 укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 23-06-06 від 23 червня 2006 року (далі - Договір) відповідач зобов'язаний був передати у власність (продати) на адресу позивача екскаватор гусеничний ТЕRЕХ ТС260 в строк до серпня 2006 року.
Згідно п.3.1 договору вартість екскаватора складає 1 млн. грн. з урахування ПДВ 166666,67 грн.
Згідно умов п.3.2 Договору позивач сплачує відповідачу вказаний товар наступним чином :
1-й етап - попередня оплата в розмірі 30 % вартості від вартості товару після підписання цього договору, згідно виставленого продавцем ( відповідачем ) рахунку.
2-й етап -сплата в розмірі 70 % протягом 120 календарних днів після дати поставки товару покупцю, ( позивачеві).
Платіжними дорученнями:
- № 1807 від 27.06.2006 р. на суму 100 000 грн.,
- № 1833 від 29.06.2006 р. на суму 80 000 грн.,
- № 1856 від 30.06.2006 р. на суму 80 000 грн.,
- № 1913 в ід 04.07.2006 р. на суму 40 000 грн., позивачем перераховано відповідачеві 300 000 грн.
В зв'язку з тим, що станом на 01 вересня 2006 року екскаватор Позивачу не був поставлений, Відповідачу направлено претензію №288-ю від 01.09.2006 р. з вимогою виконати зобов'язання щодо поставки екскаватора до 30 вересня 2006 року. У відповідь на претензію, що надійшла факсом №531 від 01.09.20С відповідач просив перенести термін поставки на кінець вересня 2006 року.
В зв'язку з тим, що на підприємстві виникла виробнича необхідність в роботі екскаватора, 11 вересня 2006 року відповідачу було направлено повторну претензію з вимогою терміново, в строк до 20 вересня 2006 року, поставити екскаватор на адресу позивача або повернути сплачені кошти в зазначеній вище сумі. Але дана претензія залишена відповідачем без уваги, екскаватор не поставлено, кошти не повернуті.
Таким чином, оскільки до теперішнього часу умови договору відповідачем не виконані, екскаватор не поставлений, вказані вище кошти у розмірі 300 000грн. не повернуті, то ці обставини свідчать про невиконання відповідачем вимог статей ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог частини 2 цієї ж статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до вказаних вимог Цивільного кодексу відповідачеві нараховано : індекс інфляції на вказану суму боргу в розмірі 26692,75 грн., 3% річних розмірі 6000 грн., згідно наданого позивачем розрахунку, який суд вважає правильним.
Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно статі 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статею 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною
Під час розгляду справи позивачем надані пояснення щодо стягнення збитків з відповідача у зв'язку з неналежним виконанням останнього договірних зобов'язань, згідно яких, діючий на підприємстві позивача екскаватор працює більше 20 років та витрачає за 1 мотогодину 23 л. дизпалива. Новий екскаватор, згідно технічних даних на нього, витрачає 13,5 л. дизпалива. Отже перевитрати палива складають 9,5 л. за мотогодину ( 23 л. -13.5 л.) В місяць ці перевитрати складають 3,3 тис. л. дизпалива. За останні 11 місяців 36,3 тис. л. дизпалива в середньому на суму 145,2 тис. грн.
Крім того, випуск готової продукції позивачем супроводжується добичею необхідної сировини для забезпечення безперебійного виробничого процесу та повинен бути мінімальною складовою у комплексі робіт. Технічні можливості нового екскаватора дозволяють здійснювати добичу піску, необхідного для стабільної роботи заводу при роботі в одну зміну, що тягне до зниження собівартості добутого піску, а також до зниження собівартості цегли.
На вимогу суду, а саме на ухвалу суду про порушення провадження у справі від 27.06.2007р. та ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 30.07.2007р. позивач не надав докази понесення збитків та не надав окремо обґрунтований розрахунок понесення збитків.
Таким чином суд вважає, що позивач не довів суду певними засобами доказування, а саме не надав належні докази , що підтверджують те що він поніс збитки за невиконання зобов'язання в сумі 158 119,29 грн.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація ДПЛ» заборгованості у сумі 490 812 грн. 04 коп. підлягають задоволенню частково, на загальну суму 332692,75грн., а саме у розмірі 300 000грн. не повернутих відповідачем коштів, інфляції на вказану суму у розмірі 26692,75 грн., 3% річних у сумі 6000 грн., так як є законними і обґрунтованими, засновані на діючому законодавстві, умовах договору, підтверджується дослідними судом матеріалами справи та не спростовано відповідачем і знайшли своє підтвердження у судовому засіданні. В решті позову слід відмовити.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита пропорційно розміру задоволених позовних вимог та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 -84 ГПК України, господарський суд, -
1.Позов Відкрите акціонерне товариство «Ладижинський завод силікатної цегли»задовольнити частково
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація ДПЛ» ( 65026, м.Одеса, вул. Буніна, 10/1, код 33080989 р/р 2605323І306191 в ЗАТ «ОТП банк» м. Київ, МФО 328986 ) на користь відкритого акціонерного товариство «Ладижинський завод силікатної цегли» ( 24321, м. Ладижин, Вінницької обл., вул. Промислова, 1; код 00294020 р/р 2600830194 в відділенні «Промінвестбанк» м. Ладижин, МФО 302485 ) : заборгованість в сумі 300 000 (триста тисяч) грн., індекс інфляції в сумі 26692 (двадцять шість тисяч шістсот дев'яносто дві) грн.75 коп., 3 % річних розмірі 6000 (шість тисяч) грн.; державного мита в сумі 3326 (три тисячі триста двадцять шість) грн. 92 коп . та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10- ти денного
строку на його оскарження.
Суддя