33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"10" серпня 2007 р. Справа № 15/285
Господарський суд Рівненської області у складі судді Коломис В. В. при секретарі судового засідання Михалевській Л.В. розглянув справу
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Костопільське АТП-15638"
до відповідача Державна податкова інспекція у Костопільському районі
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Представники: від позивача -Красовський А.С.(дов у справі); Нестерчук Т.І.(дов.№ 5066/10 від 09.08.07 р.) ;
від відповідача- Стецюк М.Ю.(дов у справі)
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.
В судовому засіданні оголошувалась перерва.
ВСТАНОВИВ: Позивач - ВАТ "Костопільське АТП-15638" м.Костопіль Рівненської області звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, відповідно з яким просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0001352342/0 від 26.12.2006 року, № 0001352342/1 від 24.01.2007 року, № 0001352342/2 від 02.04.2007 року про визначення податкового зобов"язання податку на прибуток підприємства на суму 4900,00 грн., в тому числі штрафні санкції 1400,00 грн., податкові повідомлення-рішення № 0001332342/0 від 26.12.2006 року, № 0001332342/1 від 24.01.2007 р., № 0001332342/2 від 02.04.2007 року про вижзначення податкового зобов"язання на суму 11388,00 грн., в тому чмслі штрафні санкції на суму 3796,00 грн податку на додану вартість, податкове повідомлення-рішення № 0001342342/0 від 26.12.2006 року, № 0001342342/1 від 24.01.2007 року № 0001342342/2 від 02.04.2007 року на суму завищення бюджетного відшкодування 609,00 грн. та штрафна санкція на суму 304,5 грн. з податку на додану вартість, з підстав, викладених в адміністративному позові. На думку позивача, податковим органом при прийнятті оспорюваних повіджомлень-рішень були невірно застосовані норми чинного законодавства.
Відповідач - Костопільська МДПІ позовні вимоги не визнає в зв"язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю, з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов (а.с.47-53).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об"єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
При цьому суд встановив та врахував таке.
15 грудня 2006 року відповідачем було складено Акт “Про результати виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відкритим акціонерним товариством “Костопільський АТП - 15638» код за ЄДРПОУ 03118446 за період з 01.10.2005 року по 30.09.2006 року з відповідними додатками за № 61/23-03118446 (а.с.17-36).
Як вбачається з зазначеного Акта з боку позивача має місце:
- порушення підпункту 1.22 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.6.1 пункту 5.6. статті 5 закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на суму 3500 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток на суму 37110 грн.
- пункту 6 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 року за № 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 року за № 770/11050 в результаті чого занижено податок на додану вартість 7592 грн.,
- статті 44 закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-ХІІ від 25.06.1991 року в результаті чого занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища на суму 178,0 грн.,
- підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 закону України “Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889 -IV, що призвело до нарахування пені на суму 26.89 грн.
26 грудня 2006 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість на суму 11388,0 грн. за №000132342/0, з податку на додану вартість форми “В» на суму 609 грн. №0001342342/0, з податку на прибуток підприємства на суму 4900 грн. №0001352342/0 (а.с.8-10).
Рішеннями ДПІ у Костопільському районі від 24 січня 2007 року №550/23-008, Державної податкової адміністрації у Рівненській області від 02 квітня 2007 року № 5305/25-16/30, Державної податкової адміністрації України від 13.06.2007 року № 5687/6/25-0515, прийнятими за результатами розгляду скарг, зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін та відповідно до Порядку направленнями органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758, із змінами та доповненнями, відповідачем надіслано податкові повідомлення-рішення від 24.01.2007 року № 0001352342/1, № 0001332342/1, від 02.04.2007 року № 0001352342/2, № 0001332342/2, № 0001342342/2.
З огляду на підпункт 6.4.1 пункту 6 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові повідомлення-рішення, що є предметом судового розгляду вважаються не відкликаними і породжують у платника податків правові підстави для узгодження податкового зобов'язання.
Відповідач на сторінці 12 акту перевірки в частині встановлення перевіркою вимог абзацу 3 підпункту 5.3.3 статті 5 закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року (далі № 334/94-ВР ) робить висновок про завищення позивачем валових витрат на суму 32605 грн. за періоди 4 квартал 2005 року, І -ІІІ квартали 2006 року. Відповідач вважає, що ВАТ “Костопільський АТП -15638» порушено пункт 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР з посиланням на наказ Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року № 43 “Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті».
Пунктом 22.5 статті 22 Закону № 334/94-ВР зазначено, що акти законодавства до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пункт 5.1. статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.
Відповідно до Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» України позивачем прийнято накази № 55 від 25.05.2005 року, № 90А від 03.10.2005 року “Про затвердження розрахункових норм витрат паливно - мастильних матеріалів», якими затверджено розрахункові норми витрати на паливно - мастильні матеріали для вантажних автомобілів на 100 кілометрів пробігу. Судом встановлено, що позивач має всі необхідні документи, які були пред'явлені до перевірки: платіжні доручення на придбання паливно -мастильних матеріалів, подорожні листи, накази по підприємству, бухгалтерські проводки про відображення понесених витрат у власній господарській діяльності, ліцензію підприємства АА № 832969 від 25.05.2004 року строком дії з 28.05.2004 року по 27.05.2007 року, книги обліку розрахункових операцій.
Згідно пункту 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
При цьому, податковим органом порушено пункт 1.7 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 925/11205 “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», який зазначає, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Так, відповідачем в акті перевірки від 15.12.2006 року не зазначено та документально не встановлено використання паливно-мастильних матеріалів підприємством не у власній господарській діяльності підприємства, не прийнято до уваги первинні підтверджуючі документи правомірності формування валових витрат. При цьому, податковим органом використано під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення наказ Міністерства транспорту України №43 від 10.02.1998 року, який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що є порушенням частини 2 статті 19 Конституції України.
Всупереч частині 3 статті 1 Закону України “Про систему оподаткування», де зазначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування, відповідач визначив суму податкових зобов'язань підприємству з порушенням встановленого порядку.
Зокрема, державною податковою інспекцією у Костопільському районі (сторінка 12 Акту) зменшено валові витрати на оплату праці працівникам підприємства на суму 2500,00 грн., за період 4 квартал 2005 року. Підставою для донарахування податкового зобов'язання є застосування підпункту 5.6.1 пункту 5.6. статті 5 Закону № 334/94-ВР, згідно з якою з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).
Підпунктом 4.4.2 статті 4 закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податковому органу вищого рівня надано право роз'яснення окремих положень вимог податкового законодавства. Податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур.
Листами Державної податкової адміністрації України від 05.09.2000 року № 5000/6/15-1116 “Про валові витрати при виплаті матеріальної допомоги» та № 8053/6/17-0716 від 24.07.2006 року надано податкові роз'яснення застосування податковими органами підпункту 5.6.1 пункту 5.6. статті 6 Закону України № 433/94-ВР.
Згідно з пунктом 1.1 ст. 1 закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" під терміном "заробітна плата" слід розуміти також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом та відносяться до фонду оплати праці. Якщо виплата допомоги, наприклад, на оздоровлення, передбачена в працедавця положеннями про оплату праці найманих працівників (галузевою угодою, колективним договором, контрактом тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування розглядається як заробітна плата і вся сума такої допомоги повинна включатися до складу загального місячного оподатковуваного доходу та оподатковуватися за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону.
Відповідачем в пункті 2.10 на сторінці 5 Акту від 15.12.2006 року визначено перелік документів охоплений перевіркою.
На сторінках 12, 23-24 вказаного Акту посадовими особами податкового органу не встановленні порушення правильності утримання та повноти перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із сум виплаченої матеріальної допомоги, в розділі “3.1.2» “валові витрати» відсутні посилання на первинні документи, що регламентують діяльність підприємства по трудовому законодавству.
З акту перевірки податкового органу, в порушення пункту 1.7 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 925/11205 “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», не можна персоніфікувати осіб, яким виплачувалася матеріальна допомога, посилання відповідача на бухгалтерські проводки не є доказом індивідуалізації сум не оподатковуваної матеріальної допомоги, яка не включається до заробітної плати, відповідачем не досліджено суть та цілі отриманої працівниками матеріальної допомоги, не перевірені первинні документи по підприємству, накази на працівників, платіжні відомості.
Викладене свідчить, що підприємством дотримано норми закону № 433/94-ВР та використані офіційні роз'яснення податкового органу під час оподаткування матеріальної допомоги.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що податковим органом виключено зі складу валових витрат витрати на придбання товарів, податок на додану вартість, що не сплачене постачальникам за придбані товари (роботи, послуги) на суму 6051 грн., з посиланням на абзац 3 підпункту 5.3.3 статті 5 Закону № 433/94-ВР, у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість".
В порушення пункту 1.7 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року №925/11205 “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», відповідачем в розрахунку до акту перевірки (додаток № 3.1.2) зазначений перелік підприємства у якого позивач здійснював придбання товарів. Як вбачається з системного аналізу пункту 5.3.3 статті 5 Закону № 433/94-ВР підставою для виключення зі складу валових витрат є одночасне здійснення операцій з продажу товарів, а не як зазначено в розрахунку до акту постачальником є ТОВ “Авіком ЛТД», тобто підприємством - позивачем здійснювалася купівля товару, які є об'єктом оподаткування та звільненні від оподаткування. Тобто, при здійсненні купівлі товару вказана норма не повинна застосовуватися, оскільки безпосередньо регулює правові підстави включення до валових витрат при здійсненні його продажу. Податковим органом не досліджено в акті перевірки подальшу реалізацію придбаного товару, його використання, назву такого товару, не встановлено перелік контрагентів, яким реалізовувався товар.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ “Костопільський АТП - 15638» по рахунку “631» розрахунки з вітчизняними постачальниками рахується кредиторська заборгованість за 4 квартал 2005 року на суму 3561 грн., ІІ квартал 2006 року на суму 1573 грн. Судом встановлено порушення пункту 1.7 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року №925/11205 “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», відповідачем не зазначено назву господарської операції, на підставі якої виникла кредиторська заборгованість, конкретну дату виникнення такої заборгованості, документально не підтверджено виникнення простроченої кредиторської заборгованості.
Згідно підпункту 15.1.1 статті 15 закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
За змістом вказаної статті вбачається порушення відповідачем нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, сторінка 9-10 Акту перевірки від 15.12.2006 року, ТОВ “Обрій» дата виникнення кредиторської заборгованості грудень 2000 року, МП “ІПКЦ Еней» вересень 2001 року, ВАТ “Костопільсткий молокозавод» серпень 2001 року, В.Мирська сільська Рада грудень 2000 року, філіал мед коледжу -липень 2000 року, Дюксинська сільська Рада вересень 2000 року, ТОВ “Вітес» квітень 2001 року, Окружна виборча комісія квітень 2005 року, ТОВ “Ренесанс» червень 2002 року, ВАТ “Костопільська агропромтехніка» грудень 2000 року, ДП “Дубенський цукровий завод» квітень 2003 року, Дубне ДЕД травень 2002 року.
Посилання представника відповідача в судовому засіданні на вірне застосування підпункту 1.22.1 Закону України № 433/94-ВР не приймається судом до уваги, оскільки податковий орган не був позбавлений можливості, як зазначено на сторінці 4-5 акту від 15.12.2006 року - під час здійснення перевірки, про що складено акт № 97/23-0031184469 від 23.11.2005 року за період 01.10.2004 року по 30.09.2005 року, визначити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства по вказаним господарським операціям.
За змістом пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 статті 11 Закону України № 433/94-ВР, першою подією включення до валового доходу є дата отримання коштів. Відповідач в судовому засіданні зазначив, що актом перевірки від 15.12.2006 року, сторінки 10-11, встановлено не включення до складу валового доходу сум попередньо отриманих коштів.
Підпункт 2.3.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року №925/11205 “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», зобов'язує податковий орган за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Відповідачем не подано суду документального підтвердження наявності порушення пункту 4.1 Закону України № 433/94-ВР, оскільки не було досліджено під час проведення документальної перевірки податковим органом яким чином позивачем відображено по бухгалтерському та податковому обліку здійснені господарські операції, не встановлено наявність договорів між контрагентами, не зазначено бухгалтерські проводки (кореспонденції рахунків операцій). Позивачем надано суду належні докази відсутності порушення підпункту 11.3.1 статті 11 Закону України № 433/94-ВР.
Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону № 334/94-ВР, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Судом встановлено, що відповідачем неправомірно виключено зі складу валових витрат витрати, порушення по яких встановлені на сторінках 11 -14 акту перевірки розділ “Валові витрати», невірного включення до складу валового доходу сум безповоротної фінансової допомоги (сторінка 9-10 акту), то при визначенні об'єкту оподаткування відповідачем відповідно не було враховано та невірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства.
На сторінці 18-19 акту від 15.12.2006 року ДПІ у Костопільському районі вчинено запис про порушення позивачем підпункту 7.2.1 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» (далі Закон №168/97-ВР) в частині незазначення номеру податкової накладної від 28.11.2005 року ТзОВ СП “Нива» на суму 14038 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 2340 грн.
Позивач в судовому засіданні зазначив, про те, що до матеріалів перевірки була надана належним чином оформлена податкова накладна ТзОВ СП “Нива», проте ревізорами до уваги прийнята не була. Господарська операція з вказаним контрагентом була відображена по бухгалтерському та податковому обліку, ТзОВ СП “Нива» є платником податку на додану вартість.
Суд вважає, що недотримання позивачем порядку, встановленого пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, поза як згідно з абзацу 2 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку, що встановлено податковим органом не було.
Недолік в заповненні податкової накладної виявлений податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, зокрема, відсутність порядкового номера, не робить накладну недійсною, не свідчить про її неналежність та недопустимість, як доказу.
В порушення пункту 1.7 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року №925/11205 “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», відповідач не вказав в акті перевірки від 15.12.2006 року документальне обґрунтування, що підтверджує завищення бюджетного відшкодування за січень 2006 року на суму 609 грн.
Податковим органом в акті перевірки від 15.12.2006 року на сторінці 16, ні під час її проведення, ні в судовому засіданні не підтверджено документально причини встановлення розбіжностей визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Порушення, висвітлені в акті перевірки про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в частині не включення до складу об'єкту оподаткування суми безповоротної фінансової допомоги, попередньої оплати, виключення зі складу податкового кредиту спростовані при дослідженні та перевірці судом доказів викладених порушень в розділах “валові витрати» та “валовий доход» з податку на прибуток підприємства. Судом встановлено, що донарахування вчинені ДПІ у Костопільському районні з податку на прибуток підприємства мають причинний зв'язок із донарахуванням з податку на додану вартість, отже наявність факту порушення податкового законодавства в розрізі кожного випадку автоматично спричиняють донарахування по іншому виду податку. Представник податкового органу даний факт не заперечив.
За загальним правилом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України). При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).
Натомість відповідач належними і достатніми доказами не довів правомірності прийнятих рішень.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, як обгрунтовані та законні підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158, 163-164, 186 КАС України, суд
1. Позов задоволити.
2. Податкові повідомлення-рішення № 0001352342/0 від 26.12.2006 року, № 0001352342/1 від 24.01.2007 року, № 0001352342/2 від 02.04.2007 року про визначення податкового зобов"язання податку на прибуток підприємства на суму 4900,00 грн., в тому числі штрафні санкції 1400,00 грн., податкові повідомлення-рішення № 0001332342/0 від 26.12.2006 року, № 0001332342/1 від 24.01.2007 р., № 0001332342/2 від 02.04.2007 року про вижзначення податкового зобов"язання на суму 11388,00 грн., в тому чмслі штрафні санкції на суму 3796,00 грн податку на додану вартість, податкове повідомлення-рішення № 0001342342/0 від 26.12.2006 року, № 0001342342/1 від 24.01.2007 року № 0001342342/2 від 02.04.2007 року на суму завищення бюджетного відшкодування 609,00 грн. та штрафна санкція на суму 304,5 грн. з податку на додану вартість визнати нечинними.
Постанову може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 186 КАС України.
Суддя Коломис В. В.
Постанова складена в повному обсязі
і підписана суддею "20" серпня 2007 р.