донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.08.2007 р. справа №15/114
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Шевкова Т.А.
суддів
Алєєва І.В., Стойка О.В.
За участю представників сторін :
Від позивача :
Гладка А.В. за дов. № 116 від 01.01.2007р.
Сінєвіч В.В. за дов. № 775 від 11.07.2007р.
Від відповідача:
Бушинська Є.В. за дов. № 11 від 15.01.2007р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» м. Родинське Донецької області
На рішення господарського суду
Донецької області
від
25.05.2007р.
у справі
№ 15/114 (суддя Богатир К.В.)
за позовом
Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ
до
Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» м. Родинське Донецької області
про
стягнення 4580грн. 00коп.
Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» 4580грн. 00коп. суми штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 48775813 маси вантажу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст. 118, 122 Статуту залізниць України, дані залізничної накладної № 48775813, комерційних актів від 31.10.2006р. № БН 749563/268 та № БН 749563/268/1574, актів загальної форми від 30.10.2006р. № 3960 та № 3961.
Господарський суд рішенням від 25.05.2007р. у справі № 15/114 позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, комерційний акт № БН 749563/268 від 31.10.2006р. визнав певним засобом доказування, який засвідчив факт неправильного зазначення вантажовідправником у залізничній накладній № 48775813 маси вантажу, зазначив, що позивачем перевірка маси вантажу здійснена правомірно, у відповідності до порядку, встановленого нормами чинного законодавства.
Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2007р. у справі № 15/114 скасувати, прийняти нове рішення, яким Державному підприємству «Придніпровська залізниця» у позові про стягнення штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу відмовити.
Заявник скарги вважає, що при винесенні рішення господарським судом були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно розглянуті всі обставини, що мають значення для справи, не прийняті до уваги зауваження відповідача про порядок завантаження вагонів, недосліджена правильність внесення даних в накладну № 48775813 та комерційний акт № 749563/268 від 31.10.2006р.
Заявник скарги вважає, що господарський суд необґрунтовано визнав накладну № 48775813 та комерційний акт № 749563/268 від 31.10.2006р. належними доказами і підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника за неправильно вказану у залізничній накладній масу вантажу, оскільки дані документи оформленні залізницею в порушенні п.п. 6.10, 6.14 Правил оформлення перевізних документів, п. 3.9 Правил складання актів і даний факт безпідставно господарським судом був залишений поза увагою.
Заявник скарги вважає, що в даному випадку має місце факт незбереження вантажу в путі прямування, і це підтверджується даними, внесеними в комерційний акт № 749563/268 від 31.10.2006р., а тому на перевізника повинна бути покладена відповідальність згідно зі ст.ст. 110, 113 Статуту залізниць України.
У судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник позивача просить рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2005р. у справі № 15/114 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій» та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні», статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
У жовтні 2006 року зі станції Родинське Донецької залізниці Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" здійснило відправлення вагону № 56459217 з вантажем вугілля кам'яне марки “Ж» згідно накладної № 48775813 на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.
Згідно даних залізничної накладної завантаження вагонів здійснювалось засобами відправника (відповідача) із зазначенням у залізничній накладній № 48775813 вантажопідйомності вагонів та маси вантажу.
Правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника прийомоздавальник Ноздрановська, у відповідності до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084).
По прибутті вантажу на станцію Чаплине Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу на тензометричних вагах, під час якої було виявлено, що фактична маса вантажу у вагоні № 56459217 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній № 48775813.
Вагон був відставлений на контрольне переважування.
Даний факт зафіксований актом загальної форми № 3960 від 30.10.2006р.
На станцію відправлення була направлена телеграма № 421 від 30.10.2006р.
30.10.2006р. станцією Чаплине Придніпровської залізниці було здійснене контрольне переважування вагону № 56459217 на 150-тонних вагонних вагах, які належать станції Чаплине, та встановлено, що вага брутто вагону № 56459217 - 84500кг, тара с брусу вагону - 22400кг, нетто - 62100кг, тобто що менше даних, вказаних у накладній, на 6900кг, тоді як вказана маса вантажу 69000кг.
Таким чином фактична маса вантажу у вагонах виявилась менше даних, зазначених у накладній, про що був складений акт загальної форми № 3969 від 30.10.2006р. та комерційний акт № 749563/268 від 31.10.2006р.
Відповідно даних акту загальної форми № 3969 від 30.10.2006р., комерційного акту № 749563/268 від 31.10.2006р. навантаження в вагоні рівномірне, нижче бортів на 30-40см, люки, двері зачинені, течі вантажу немає.
Статтею 34 Господарського кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до п.9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2003р. № 334) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Комерційний акт № 749563/268 від 31.10.2006р., який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортних документах, згідно ст.129 Статуту залізниць України, є відповідним документом, що може бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення.
Комерційний акт № 749563/268 від 31.10.2006р. складений у відповідності до вимог, пред'явлених до його складання Правилами складання актів, тому висновок господарського суду про те, що комерційний акт є належним доказом факту неправильного зазначення маси вантажу є правильним.
Відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000р. за N862/5083) перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Відповідно до п.5 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг вказується у перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
В накладній № 48775813 правильність внесених відомостей підтверджено підписом представником відправника, маса вантажу визначена при зважуванні вантажу на 200-тоних вагонних вагах.
Відповідно до п.9 Правил приймання вантажів до перевезення зважування на вагонних вагах інших вантажів (до яких відноситься вугілля) провадиться із зупинкою вагонів без розчеплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Із комерційного акта № 749563/268 від 31.10.2006р. слід, що переважування брутто вагону станцією Чаплине Придніпровської залізниці проводилося на 150-тоних вагонних вагах залізниці, а маса тари з брусу зазначена у вагоні № 56459217 - 22400кг.
Таким чином, слід визнати, що перевірка маси вантажу здійснена відповідно порядку, встановленому п. 22 Правил видачі вантажів.
Згідно з вимогами ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу.
Згідно з 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Згідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси відправник зазначає у накладній.
Згідно ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.
Доводи заявника скарги про невідповідність накладної п.п. 6.10, 6.14 Правил оформлення перевізних документів не приймаються судовою колегією з наступних підстав.
У відповідності до п. 6.10 даних правил у графі 4 "Відмітки при перевезенні" накладної вносяться відомості про акти, які складено, про вагони даної відправки, із зазначенням станції, яка склала акт, і його короткого змісту.
Відповідно до п. 4.2 даних правил під час перевезення передбачені Правилами відмітки проставляються на зворотньому боці накладної в графі 5 «Відмітки залізниці».
Таким чином, залізницею не порушений визначений правилами порядок проставляння відміток у накладній.
Пункт 6.14 встановлює обов'язкові дії залізниці в разі відчеплення вагону через його несправність, а тому посилання заявника скарги на порушення залізницею даного пункту Правил оформлення перевізних документів є безпідставними.
Враховуючі наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позов про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу обґрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню у заявленій до стягнення сумі 4580грн. 00коп., а рішення господарського суду про задоволення позову є прийнятим у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючі до уваги викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийнято у відповідності із вимогами чинного законодавства, з урахуванням фактичних обставин та матеріалів справи, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 51грн. 00коп. при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2007р. у справі № 15/114 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: І.В. Алєєва
О.В. Стойка
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС