3/134/506/2020 Справа №: 134/949/20
11 серпня 2020 року Суддя Зарічанський В. Г.
Крижопільського районного суду Вінницької області
розглянувши матеріали, які надійшли від Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шарапанівка, Крижопільського району, Вінницької області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, не працюючого, ІПН - НОМЕР_1 .
Раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
За ст. 130 ч. 1 КУпАП.
До Крижопільського районного суду надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Згідно протоколу серії ДПР18 № 464996 06.06.2020 року о 22 годині на відрізку дороги с. Городківка - с. Дахталія водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21093 днз НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду в лікарні та на місці за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager відмовився у присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав і пояснив, що коли керував автомобілем, перед його автомобілем переганяли худобу і випадково зачепив ОСОБА_2 . На другий день приїхали працівники поліції склали протокол і сказали написати, що був п'яний, бо за це нічого не буде. Заперечував їм, сам захотів продути Драгер або поїхати в лікарню, бо алкогольні напої не вживав, але у поліцейських не було приладу і не захотіли везти в лікарню. Протокол складали зі слів свідків, які були зацікавлені в складені протоколу. Просив суд закрити справу за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, оскільки алкогольні напої перед тим як сісти за кермо автомобіля не вживав.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає в разі керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ст.130 ч. 1 КУпАП, є протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 464996 від 07.06.2020, з якого вбачається, що 06.06.2020 року о 22 годині ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння. Протокол складено 07.06.2020 року о 13 годині 10 хвилин, направлення на огляд на стан сп'яніння видане також 07.06.2020 року о 13 годині, що свідчить про порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи додані до матеріалів справи докази суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння, а саме зі слів свідків, які були зацікавлені у складенні протоколу за ст. 130 КупАП, адже і тому суд не бере до уваги їх показання. Також об'єктивним доказом належного виконання процедури огляду особи на стан спяніння, у встановленому законом порядку, є відео запис події, оскільки головним завданням відеозапису є саме фіксування фактів та доказів, які засвідчують факт правопорушення, і такий факт сп'яніння повинен бути документально доведений, чого по справі не встановлено. Жодних доказів, зі сторони поліції які б підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного спяніння та факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння суду не надано, відеозапис події до матеріалів справи не долучено.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано. При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Як наслідок на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В ході судового розгляду в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак, які б свідчили про умисну чи необережну форму вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що унеможливлює кваліфікацію його дій за даною статтею.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1ст.247,283,284КУпАП України, суддя .
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя: