Справа № 132/2515/20
2-з/132/2/20
Ухвала
17 серпня 2020 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В., розглянувши заяву подану адвокатом Лавренчуком Андрієм Сергійовичем в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
встановила:
До Калинівського районного суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Лавренучком А.С., про забезпечення позову до подання позовної заяви, яка обґрунтована тим, що у користуванні його батька ОСОБА_2 перебувала земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,05 га, розташована у масиві Сальник Калинівського району Вінницької області на підставі членства в садовому товаристві «Світанок», на якій останній збудував будинок. Після смерті батька заявник є його спадкоємцем. Однак йому стало відомо , що Сальницька сільська рада Калинівського району надала ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність. На даний час вказану земельну ділянку сформовано, присвоєно кадастровий номер «для індивідуального садівництва» і як йому відомо найближчим часом має відбутися позачергова сесія сільської ради на, якій повинно вирішуватися питання про передачу у приватну власність спірної земельної ділянки відповідачу. Наведеним порушуються його права володіння та користування земельною ділянкою як спадкоємця.
В зв'язку з цим заявник має намір звернутися до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення відповідача про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_3 .
З цих підстав просив вжити заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Сальницькій сільській раді Калинівського району Вінницької області приймати рішення про затвердження проекту землеустрою, розробленого ПМП «Кватрон» 06 травня 2019 року щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0517 га, кадастровий № 0521687500:04:004:0521, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову унеможливить виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову та нівелює його правові наслідки.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали, додані до заяви, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
ОСОБА_1 обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Сальницькій сільській раді Калинівського району Вінницької області приймати рішення про затвердження проекту землеустрою, розробленого ПМП «Кватрон» 06 травня 2019 року щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0517 га, кадастровий № 0521687500:04:004:0521, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті тим, що порушуються його права володіння та користування земельною ділянкою як спадкоємця після смерті ОСОБА_2 , у якого вказана земельна ділянка перебувала у користуванні.
Невжиття таких заходів забезпечення, на думку заявника, унеможливить виконання ймовірного рішення про задоволення позову про визнання незаконним та скасування рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав дозвіл голови правління садового товариства №103, протокол №1 від 18 вересня 1987 року, на право отримання та користування ділянкою № НОМЕР_1 в садовому товаристві «Світанок» на ім'я ОСОБА_2 площею 0,05 га , розташованій на масиві с.Сальник, копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , згідно з яким батьком ОСОБА_1 записаний ОСОБА_2 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 17 травня 2010 року та витяг з Державного земельного кадастру по земельну ділянку про те, що земельній ділянці, розташованій в АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий № 0521687500:04:004:0521 «для індивідуального садівництва». Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку відсутня.
Проте, належних та допустимих доказів переходу прав спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до заявника ОСОБА_1 та прийняття заявником спадщини у передбаченому законом порядку, останній не додав.
Крім іншого, не додано доказів, що земельна ділянка, яка перебувала у користуванні ОСОБА_2 на підставі дозволу № НОМЕР_1 , протокол №1 від 18 вересня 1987 року та сформована земельна ділянка з кадастровим № 0521687500:04:004:0521 є однією і тією ж земельною ділянкою, оскільки додані матеріали заяви не дозволяють достовірно ідентифікувати земельну ділянку, яка була надана батьку заявника в користування.
Також заявником не додано до матеріалів заяви копії рішення Сальницької сільської ради Калинівського району про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_3 , яке в подальшому ОСОБА_1 має намір оскаржити. Тобто заявником не доведено, що зазначені ним особи- Сальницька сільська рада Калинівського району та безпосередньо ОСОБА_3 можуть отримати статус відповідачів, які будуть відповідати за позовними вимогами ОСОБА_1 , а відтак не підтверджено даних щодо осіб відповідачів.
Отже, наведені ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви доводи, ґрунтуються виключно на припущеннях. Докази, що між сторонами дійсно виник спір не надано, необґрунтовано необхідність вжиття відповідних заходів, відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Такий захід не забезпечує збалансованості між інтересами ОСОБА_1 та правами інших учасників судового процесу.
За таких обставин, підстави для вжиття зазначених ОСОБА_1 заходів забезпечення позову на цій стадії (до подання позовної заяви) суду не доведені, а тому у задоволенні такої заяви необхідно відмовити, що не позбавляє права заявника порушувати питання вжиття заходів забезпечення позову під час звернення до суду з відповідним позовом та доводити свої вимоги, надавати докази та додавати пояснення, в тому числі і в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст.149,151,152,153,260,261,353,354,355 ЦПК України, -
ухвалила:
У задоволенні заяви адвоката Лавренчука Андрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Ставнійчук