2/130/753/2020
130/1803/20
щодо прийняття позовної заяви
18.08.2020 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Шепель К.А.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби, прокурора Жмеринської місцевої прокуратури Хорошуна Максима Ярославовича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області Майченка Анатолія Миколайовича, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області Олексюка Володимира Володимировича, Вінницької обласної прокуратури, Національної поліції України у Вінницької області про відшкодування шкоди за триваючу бездіяльність в кримінальних справах, -
Позивач ОСОБА_2 17 серпня 2020 року звернувся до суду з цією позовною заявою, в якій просив:
- зазначити в рішенні, згідно з вимогами статті 265 ЦПК України, висновок по кожній окремій вимозі позивача;
- визнати, що предмет, підстави, посади та прізвища відповідачів в його позові такі ж самі, що зазначені в постанові Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року;
- визнати помилковою і безграмотною постанову Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року;
- визнати, що позивач, як заявник по кримінальним справам, згідно з вимогами статті 60 КПК України, не має права звертатися в правоохоронні органи з клопотанням про вчинення процесуальних дій, недотримання розумних строків слідства, тощо;
- стягнути з кожного відповідача пропорційно по 100000 грн моральної шкоди з Держави Україна в особі державного казначейства України на його користь.
Крім того, позовна заява містить образливі висловлювання на адресу суддів та суду, зокрема (орфографія збережена): «Ось така Ваша «робота», такі ОСОБА_3 «рішення» и є підставой для твердження Гаранта Конституції, що судд'и продажни та прожадни! На все свій час, оцінка цього свавілля буде винесена за кожним Вашим рішенням!».
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю, що вона не відповідає вимогам закону, і її слід повернути позивачеві з огляду на таке.
Позовна заява має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту, передбаченими статтями 175, 176 ЦПК України.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Частиною першою статті 44 цього ж Кодексу зобов'язано учасників судового процесу та їхніх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.
Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті).
Обґрунтування позову з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року, заява N 67208/01, "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4 лютого 2003 року, заяви N 61164/00 і N 18589/02, "Guntis Apinis проти Латвії" від 20 вересня 2011 року, заява N 46549/06).
Таким чином, на підставі вищевикладеного в даному конкретному випадку є підстави для визнання дій позивача ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, яке полягає у застосуванні позивачем у позовній заяві образливих висловлювань, які дискредитують судові органи України.
Про це наголошує Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 13 березня 2019 року, справа № 199/6713/14-ц - якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
Керуючись статтями 2, 43, 44, 174 ЦПК України, -
Визнати зловживання процесуальними правами ОСОБА_1 при подачі до суду ним позову до Держави України в особі Державної казначейської служби, до Жмеринського прокурора Хорошуна Максима Ярославовича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області Майченка Анатолія Миколайовича, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області Олексюка Володимира Володимировича, Вінницької обласної прокуратури, Національної поліції України у Вінницької області про відшкодування шкоди за триваючу бездіяльність в кримінальних справах.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби, до Жмеринського прокурора Хрошуна Максима Ярославовича, слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області Майченко Анатолія Миколайовича, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області Олексюка Володимира Володимировича, Вінницької обласної прокуратури, Національної поліції України у Вінницької області про відшкодування шкоди за триваючу бездіяльність в кримінальних справах - повернути позивачеві.
На ухвалу може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів з дня її винесення.
Суддя Костянтин Шепель