Провадження №33/821/407/20 Справа № 712/4047/20 Головуючий по першій інстанції Кончина О.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю.В.
14 серпня 2020 р. м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Хмельницького І.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 01 червня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 344117 від 21.04.2020, ОСОБА_1 21.04.2020 о 17 год. 27 хв. у м.Черкаси на перехресті вулиць Ярославська-Сумгаїться керував автомобілем Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного та наркотичного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння, в установленому порядку, водій відмовився у лікаря нарколога за адресою м.Черкаси, просп.Хіміків, 62, КЗ «ЧОНД», висновок № 381, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 01 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 01 червня 2020 року скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення.
В апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції обмежено його право на захист, справедливий та неупереджений розгляд справи, та обмежено його у правах, передбачених, зокрема ст.268 КУпАП.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про повідомлення його про судове засідання, яке відбулося 01.06.2020.
Вказує, що інспектором поліції при оформленні матеріалів адміністративної справи було порушено процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачену ст.266 КУпАП, оскільки він проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків і у разі незгоди водія на проведення такого огляду чи з його результатом, він проводиться в закладі охорони здоров'я.
Вважає, що не було доведено необхідними та достатніми доказами наявність у його діях складу даного адміністративного правопорушення, тоді як суд дослідив виключно матеріали справи, як доказ винуватості водія, формально посилався на протокол про адміністративне правопорушення, рапорт поліцейського та висновок лікаря.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думки ОСОБА_1 та його захисника Хмельницького І.О., про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2020 ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні місцевого суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, з матеріалами якої ознайомився в суді першої інстанції та отримав копію оскаржуваної постанови 16.07.2020, тоді як апеляційну скаргу подав до суду 17.07.2020. За таких обставин, вважаю, що апелянтом не пропущений строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 344117 від 21.04.2020, складеного командиром 1 взводу 1 роти БУПП в Черкаській області ДПП Головчаком А.І., про те, що ОСОБА_1 21.04.2020 о 17 год. 27 хв. у м.Черкаси на перехресті вулиць Ярославська-Сумгаїться керував автомобілем Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного та наркотичного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння, в установленому порядку, водій відмовився у лікаря нарколога за адресою м.Черкаси, просп.Хіміків, 62, КЗ «ЧОНД», висновок № 381, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- рапорту поліцейського взводу 2 роти 1 БУПП в Черкаській області ДПП Борисенко В.В., 21.04.2020 в зв'язку з порушення водієм автомобіля Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 правил дорожнього руху, було зупинено даний транспортний засіб та при спілкуванні з його водієм у останнього виявлено ознаки алкогольного та наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук та повік, запах алкоголю з порожнини рота. В КНП «ЧОНД ЧОР» водій відмовився проходити огляд на стан наркотичного та алкогольного сп'яніння, а саме, відмовився здавати сечу та дихати в технічний засіб;
- висновку №381 від 21.04.2020 КНП «ЧОНД ЧОР» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого, у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено, тоді як медичне обстеження проведено не в повному обсязі - не здав сечу, обстеження т. засобом «Алконт» - відмовився.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
Неспроможними є доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про те, що інспектором поліції при оформленні матеріалів адміністративної справи було порушено процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачену ст.266 КУпАП, оскільки він проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків і у разі незгоди водія на проведення такого огляду чи з його результатом, він проводиться в закладі охорони здоров'я, так-як ґрунтуються на неправильному тлумаченні закону.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував автомобілем Volksvagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного та наркотичного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці.
В свою чергу, відповідно до п.7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 №1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу обов'язкове.
Тобто, зазначений огляд проводиться тільки у закладі охорони здоров'я та не може проводитися з використанням спеціальних технічних засобів, як зазначає ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно вимог п.2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 №1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, відповідальність за що передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Враховуючи викладе, безпідставними є доводи апелянта про те, що не було доведено необхідними та достатніми доказами наявність у його діях складу даного адміністративного правопорушення, тоді як суд дослідив виключно матеріали справи, як доказ винуватості водія, формально посилався на протокол про адміністративне правопорушення, рапорт поліцейського та висновок лікаря, так-як відповідно до вимог чинного законодавства, наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 є належними та допустимими.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції також досліджено відеозапис із нагрудного портативноговідеореєстратора поліцейського, який підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне порушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також посилається на те, що судом першої інстанції обмежено його право на захист, справедливий та неупереджений розгляд справи, та обмежено його у правах, передбачених, зокрема ст.268 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про повідомлення його про судове засідання, яке відбулося 01.06.2020.
Вважаю, що дані доводи апелянта неприйнятними, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово викликався в судові засідання, призначені місцевим судом, а саме, на 19.05.2020, 01.06.2020, та який в них не з'являвся.
В свою чергу, місцевий суд розглянув дану справу про адміністративне правопорушення без особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, так як положеннями ст.268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Також, вважаю за необхідне зазначити, що розглядаючи справу у відсутність ОСОБА_1 місцевим судом не було порушено вимог КУпАП, оскільки враховуючи положення ст.38 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, та, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, враховуючи те, що діючим КУпАП передбачені стислі строки розгляду справи.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 цікався розглядом справи, по якій він притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, з метою поновлення ОСОБА_1 в його правах, судом апеляційної інстанції вжито заходи до безпосередньої участі в розгляді справи останнього та його захисника Хмельницького І.О., на виконання вимог ст.294 КУпАП, з наданням можливості надати пояснення по суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши вказані докази та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, та достовірності, накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Соснівського районного суду м.Черкаси від 01.06.2020 щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 01 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба