Справа № 533/519/20 Номер провадження 33/814/567/20Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А. В. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О.
17 серпня 2020 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Рябішин А.О., з секретарем Журою Н.Л. , за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , ОСОБА_1 , захисника Глушко С.С. , прокурора Наконечного П.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 липня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Козельщина, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює директором КП «Козельщинське комунальне підприємство «Водоканал», освіта вища, одружена, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , має 3 групу інвалідності, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Постановою судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано , винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.
Закрито провадження у справі за епізодом виплати 18.06.2018 року ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення в сумі 800 грн (протоколи №№144, 145) у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Закрито провадження у справі за епізодом виплати 24.12.2018 року премії в сумі 500 грн громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (протоколи №№148-153) у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.) .
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 згідно розпорядження голови Козельщинської селищної ради від 12.06.2007 №54-к працює на посаді директора КП «Козельщинське комунальне підприємство «Водоканал» з 12 червня 2007 року по теперішній час.
Наказом ОСОБА_1 від 30.10.2015 року №18-К ОСОБА_3 , зятя ОСОБА_1 , з 30 жовтня 2015 року прийнято на роботу оператором очисних споруд 3 розряду.
Наказом ОСОБА_1 від 30 березня 2016 року № 2-к ОСОБА_2 , онука ОСОБА_1 , з 30 березня 2016 року прийнято на роботу оператором очисних споруд 3 розряду.
27.07.2018 року наказом №19-К надано матеріальну допомогу ОСОБА_3 на оздоровлення в сумі 800 грн., за липень 2018 року;
13.03.2019 року наказом №10 надано премію за сумлінну працю та добросовісне виконання виробничих завдань і посадових обов'язків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в розмірі по 500 грн. за березень 2019 року;
31.05.2019 року наказом №3 надано ОСОБА_3 , ОСОБА_2 доплату за збільшення обсягу виконуваних робіт у розмірі 150% за травень 2019 року;
31.05.2019 року наказом №14-К надано матеріальну допомогу ОСОБА_3 на оздоровлення в сумі 800 грн. за травень 2019 року;
30.06.2019 року наказом №7 встановлено доплату за збільшення обсягу виконуваних робіт ОСОБА_2 оператору очисних споруд у розмірі 150 відсотків посадового окладу за червень 2019 року;
31.07.2019 року наказом №11 встановлено доплату за збільшення обсягу виконуваних робіт ОСОБА_2 , оператору очисних споруд у розмірі 100 відсотків посадового окладу за липень 2019 року;
12.03.2020 року наказом №22 надано премію ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в розмірі 500 грн за березень 2020 року.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи , яка її подала
Не погодившись із судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить постанову судді скасувати , а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те , що суд не встановив в чому саме полягає її майновий чи немайновий інтерес , яку мету вона при цьому переслідувала , не врахував , що вказані виплати передбачені Колективними договорами та Положеннями про оплату праці , стимулювання праці та соціальні гарантії працівників КПП «Водоканал» , не становив суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями. Вважає також , що судом не встановлено в її діях умислу на вчинення правопорушення.
Позиція учасників судового провадження в апеляційному суді
В судовому засіданні особа , яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Глушко С.С. апеляційну скаргу підтримали з наведених в ній підстав та просили задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши пояснення сторін на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги , приходжу до таких висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Вказані вимоги законодавства при розгляді даної справи суддею суду першої інстанції були виконанні в повному обсязі.
Натомість доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є непереконливими і не спростовують висновків судді суду першої інстанції.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги та відхиляючи їх апеляційний суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною 2 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до статті 1 Закону України »Про запобігання корупції» , реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Згідно з абзацом третім частини першої статті 1 Закону близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також не залежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба,, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта.
Як встановлено суддею та вбачається з матеріалів справи , розпорядженням голови Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області від 12.06.2007 р. №54-к ОСОБА_1 з 12.06.2007 року було призначено на посаду директора Козельщинського комунального підприємства «Водоканал» .
Згідно Статуту вказаного підприємства воно створено відповідно до рішення органу місцевого самоврядування, засновником і власником підприємства є Козельщинська селищна рада.
Таким чином, підприємство є юридичною особою публічного права, а ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 вказаного Закону.
Суддею було встановлено , що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є відповідно онуком та зятем ОСОБА_1 .
Наказами від 30.10.2015 року та 30.03.2016 року ОСОБА_3 , зятя ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , онука ОСОБА_1 , було прийнято на роботу на підприємство , яке очолює ОСОБА_1 .
Таким чином ОСОБА_1 має приватний інтерес у матеріальному та нематеріальному становищі вказаних осіб , в розумінні положень Закону України «Про запобігання корупції».
27.07.2018 року наказом №19-К було надано матеріальну допомогу ОСОБА_3 на оздоровлення в сумі 800 грн., за липень 2018 року;
13.03.2019 року наказом №10 надано премію за сумлінну працю та добросовісне виконання виробничих завдань і посадових обов'язків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в розмірі по 500 грн. за березень 2019 року;
31.05.2019 року наказом №3 надано ОСОБА_3 , ОСОБА_2 доплату за збільшення обсягу виконуваних робіт у розмірі 150% за травень 2019 року;
31.05.2019 року наказом №14-К надано матеріальну допомогу ОСОБА_3 на оздоровлення в сумі 800 грн. за травень 2019 року;
30.06.2019 року наказом №7 встановлено доплату за збільшення обсягу виконуваних робіт ОСОБА_2 оператору очисних споруд у розмірі 150 відсотків посадового окладу за червень 2019 року;
31.07.2019 року наказом №11 встановлено доплату за збільшення обсягу виконуваних робіт ОСОБА_2 , оператору очисних споруд у розмірі 100 відсотків посадового окладу за липень 2019 року;
12.03.2020 року наказом №22 надано премію ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в розмірі 500 грн за березень 2020 року.
В апеляційному суді ОСОБА_1 та її адвокатом не заперечувалось того факту , що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є близькими особами та нею видавались накази , які стосувались близьких осіб.
З огляду на наведене вказані обставини не перевіряються і апеляційним судом.
Відповідно до ст. 28 Закону, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані, в тому числі , повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів .
Згідно повідомлення голови Козельщинської селищної ради повідомлення щодо виникнення конфлікту інтересів від ОСОБА_1 не надходило .
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 являючись директором Козельщинського комунального підприємства «Водоканал» ., тобто суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, достовірно знаючи про наявність у неї позаслужбових (сімейних) відносин з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та маючи у зв'язку з цим приватний інтерес, усупереч вимогам пунктів 1,2 частини першої статті 28 Закону вчинила дії в умовах конфлікту інтересів та не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила про реальний конфлікт інтересів, який виник у зв'язку з підписанням наказів щодо близьких родичів.
Доводи апелянта про відсутність суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, а саме умислу порушувати встановлені вимоги закону, - суд апеляційної інстанції вважає такими, що не узгоджуються з вимогами Закону, оскільки диспозиція ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. При цьому суб'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується наявністю вини у формі як прямого, так і непрямого умислу.
Не ґрунтуються на законі також і доводи адвоката щодо необхідності закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Вказана вимога , на переконання апеляційного суду прямо суперечить положенням ст.38 КУпАП , оскільки у строк визначений цією статтею на особу може бути накладено адміністративне стягнення.
Автором апеляції не заперечується , що правоохоронним органам про вчинення правопорушення стало відомо 16.04.2020 року і суддею суду першої інстанції не порушено визначеного ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Оскарження постанови в апеляційному суді жодним чином не впливає на вказані обставини.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7 та частиною 2 статті 172-7 КУпАП, за обставин, встановлених судом.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення , а постанову судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 липня 2020 року щодо неї - без змін;
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Полтавського апеляційного суду А.О.Рябішин