Справа № 166/468/20 Головуючий у 1 інстанції: Свистун О. М.
Провадження № 22-ц/802/856/20 Категорія: 39 Доповідач: Бовчалюк З. А.
18 серпня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на заочне рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 11 червня 2020 року,
АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивує тим, що між Банком та ОСОБА_1 16 жовтня 2018 року укладено договір про надання кредиту у формі договору приєднання, умови якого встановлені в стандартній формі, а саме в "Умовах та правилах надання банківських послуг" та "Тарифах Банку", шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до згаданих Умов і правил.
ОСОБА_1 , отримавши кредит у розмірі 1300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зобов'язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на 16 квітня 2020 року заборгував 11759,90 грн, у тому числі 6197,91 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 2753,13 грн заборгованості за простроченими відсотками, 1772,67 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно із ст.625 ЦК України, а також 500 грн штрафу (фіксована частина) та 536,19 грн штрафу (процентна складова).
Банк просить стягнути із ОСОБА_1 11759,90 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Заочним рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 11 червня 2020 року в задоволені позову в даній справі відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції-без змін.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Умови і правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.
За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Звертаючи з даним позовом до суду позивач вказує, що згідно з анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у "Приватбанку" ОСОБА_1 16 жовтня 2018 року проставленим ним особистим підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, умовами обслуговування та кредитування складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
Проте згадана анкета-заява містить у собі лише особисті дані відповідача. Будь-яких даних про суму кредиту, кредитний ліміт, відсоткову ставку за користування кредитом, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, конкретного виду кредитної картки «Універсальна», яку бажав отримати заявник, дати її видачі та строку дії анкета-заява не містить (а.с. 11).
У заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді.
У згаданій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами, пенею і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16 квітня 2020 року, посилався на анкети заяву від 16 жовтня 2018 року, довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна Голд» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказаний витяг на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, щодо сплати пені та штрафів у зазначених розмірах та порядку їх нарахування.
До кредитного договору банк додав Тарифи про умови кредитування з використанням карток: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». «Універсальна» Contract, «Універсальна ГОЛД» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які також не підписані відповідачем, та в анкеті заяві не зазначено, яку саме кредитну картку було надано відповідачу.
Судом встановлено, що довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», «Універсальна Голд», хоч і підписана відповідачем ОСОБА_1 проте, не містить чіткої інформації, щодо відсоткової ставки та можливості її збільшення, розміру та строків періодичних платежів на погашення кредиту тощо, тому не може бути належним доказом погодження сторонами істотних умов кредитного договору.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (16 жовтня 2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (12 травня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов та правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Також колегія суддів зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 16 жовтня 2018 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить ні конкретної суми кредиту, ні строку його повернення (користування ним).
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Приєднана позивачем до позовної заяви виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 не є беззаперечним доказом того, що це був рух по коштах саме за договором б/н від 16 жовтня 2018 року.
Надані позивачем на підтвердження заявлених вимог докази є суперечливими за своїм змістом, а наведені розрахунки не узгоджуються з інформацією, яка надавалась самим банком.
Зокрема, як вбачається з наданої позивачем довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , відповідачу було встановлено максимальний кредитний ліміт 1300 грн. (а.с 10). При цьому як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 16.10.2018 року( а.с. 6-7) АТ КБ "Приватбанк" вказує про те, що ОСОБА_1 заборгував 11759,90 грн, з яких 6197.91 грн тіла кредиту. За змістом позовної заяви та апеляційної скарги банк не обґрунтовує, яким чином при максимальному ліміті кредиту1300 грн , ОСОБА_1 використав 6197.91 грн. банківських коштів.
Крім того, як вбачається з виписки за договором (а.с.8) АТ КБ "Приватбанк" періодично здійснювалось списання з рахунку ОСОБА_1 на погашення простроченої заборгованості, відсотків, відсотків передбачених ст. 625 ЦК України, хоча можливість такого списання, у наданих позивачем доказах, які б були підписані відповідачем не була передбачена.
З наданого банком розрахунку вбачається, що при максимальному ліміті кредиту, який був встановлений банком 1300 грн ОСОБА_1 було погашено 1273.07 грн заборгованості за поточним тілом кредиту та 211.50 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Банк належними та допустимими доказами не довів, що ОСОБА_1 було надано кошти , які б перевищили ліміт, який вказав банк у долученій ним до позовної заяви довідці ( а.с 10).
Покликання апелянта на підписання ОСОБА_1 паспорту споживчого кредиту є безпідставними та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції. Вказаний паспорт не містить конкретної інформації, що стосується наданого відповідачу банківського продукту, зокрема: типу картки, строку її дії, кредитного ліміту.
Доводи апеляційної скарги про підставність позовних вимог є власним тлумаченням встановлених обставин справи, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд в сукупності з іншими доказами по справі дав правильну юридичну оцінку.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність ухваленого рішення не впливають.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у даній справі є 18 серпня 2020 року, тобто дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
Заочне рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 11 червня 2020 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: