Провадження № 2/760/6837/20
В справі № 760/17447/20
/ про передачу справи до іншого суду/
13 серпня 2020 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус КМНО Краснокутська Галина Олександрівна про встановлення батьківства, суддя
Позивач звернулася до суду і просить:
- встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо неї;
- зобов'язати Відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві внести зміни до актового запису про народження № 20 від 27 січня 1987 року, щодо неї, зазначивши в графі «Батько» « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України».
Позовна заява підлягає передачі на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначає місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Так, на виконання вимог даної норми закону, 13 серпня 2020 року був зроблений витяг з Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи за № 12904084 від 13 серпня 2020 року відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Виходячи з цього, справа не підсудна Солом'янському районному суду м. Києва.
Обгрунтовуючи звернення до Солом'янського районного суду м. Києва, позивач посилається на положення ст.30 ЦПК України, яка регулює правила виключної підсудності.
Зазначає, що після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається з декількох об'єктів нерухомого майна.
З урахуванням його вартості, найбільшу з якого має квартира в Солом'янському р-ні м.Києва - № 35 по вул. Солом'янській, 37 в м. Києві, вважає, що позов виник з приводу нерухомого майна, а тому справа підсудна Солом'янському районному суду м. Києва.
Вказане не може бути прийнято до уваги, а справа до провадження суду, виходячи з наступного.
Так, предметом спору в даній справі є встановлення факту батьківства померлого спадкодавця ОСОБА_3 щодо позивачки, яка може отримати право на спадкування в зв'язку з його смертю лише після вирішення даного спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Спір, що виник між сторонами, таким спором не являється.
Відповідно до постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 30 ЦПК).
Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
За змістом вказаної норми виключна підсудність встановлена для позовів про будь-які права з приводу нерухомого майна.
З точки зору закону виключна територіальна підсудність встановлюється законодавцем з метою вирішення спору конкретним, прямо передбаченими у законі судами.
В такому випадку можливість застосування інших правил територіальної підсудності виключається.
Враховуючи викладене, предмет спору сторін, який не є таким, що виникає з приводу нерухомого майна, справа не підсудна Солом'янському районному суду м. Києва.
Та обставина, що позивачка може в майбутньому за результатами розгляду вказаного спору отримати право на спадкування, не є підставою для висновку, що даний спір виник з приводу нерухомого майна, оскільки в даному провадженні такий спір між сторонами відсутній.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною першою ст. 32 ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи викладене, справа підлягає передачі до Дніпровського районного суду м. Києва.
Керуючись ст.ст. 27, 30, 31 ЦПК України, суддя
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус КМНО Краснокутська Галина Олександрівна про встановлення батьківства передати на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва /02105, м. Київ, вул. Івана Сергієнка, 3/.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Л.А.Шереметьєва