Справа № 760/4353/18
2-зз-30/20
12 серпня 2020 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Царіциній Я.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану її представником, про скасування заходів забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, поділ майна, стягнення компенсації,
14 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2018 року об'єднано в одне провадження цивільну справу № 760/4353/18 (2-4057/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та цивільну справу № 760/6457/18 (2-4288/18) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.
Представник ОСОБА_1 звернулась в суд з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року. Посилається на те, що сторони досягли згоди про укладення мирової угоди та звернулися до суду з заявою про затвердження мирової угоди. Відповідно до умов мирової угоди все майно, на яке ухвалою суду від 19 червня 2020 року накладено заборону відчуження, виділено в приватну власність ОСОБА_1 . Таким чином, потреба в забезпеченні позову відпала.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року за заявою ОСОБА_2 вжито заходів забезпечення цього позову, а саме заборонено відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та машиномісця АДРЕСА_3 (т. 1, а.с. 244-245).
Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року залишено без змін.
ОСОБА_1 просить скасувати заходи забезпечення позову в частині заборони відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та машиномісця АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 у заяві зазначає про те, що сторони досягли згоди про укладення мирової угоди та звернулися до суду з заявою про затвердження мирової угоди. Відповідно до умов мирової угоди все майно, на яке ухвалою суду від 19 червня 2020 року накладено заборону відчуження, виділено в приватну власність ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Вбачається, що станом на момент звернення ОСОБА_1 до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову мирова угода, укладена між сторонами, судом ще не затверджена. Розгляд справи призначено на 07 вересня 2020 року.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року за заявою ОСОБА_2 .
З огляду на наведене, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
Частиною 4 ст. 207 ЦПК України передбачено, що укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 158, 207 ЦПК України суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , подану її представником, про скасування заходів забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, поділ майна, стягнення компенсації.
Роз'яснити, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: