Справа № 758/5089/19
Категорія 67
(ЗАОЧНЕ)
03 липня 2020 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Товченко К.М., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, -
У квітні 2019 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про визначення місця проживання дитини.
В обгрунтування позовної заяви позивач зазначила, що з 25.08.2016 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем. Від спільного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що позивач і відповідач не дійшли спільної згоди щодо того, з ким буде проживати дитина, відповідач постійно погрожує відібрати дитину та самостійно визначити її місце проживання, проте, участі у вихованні дитини не бере, належної уваги їй не приділяє, у зв'язку з чим позивач звернулася з позовом про визначення місця проживання дитини з нею у судовому порядку.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.04.2019 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, встановлено строк для подання відзиву.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 27.08.2019 року справу було передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюку В.В.
Відповідач відзив у встановлений строк не подав, у судові засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактично обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 25.08.2016 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 25.08.2016 року, актовий запис № 1740, виданим Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с. 11).
Від даного шлюбу у подружжя народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 23.05.2018 року НОМЕР_1 (а.с. 12).
Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Службою у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надано висновок, відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю.
Зокрема, у висновку зазначено, що комісією встановлено, що батьки дитини ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано в листопаді 2019 року. Після розірвання шлюбу малолітня дитина постійно проживає з матір'ю, яка самостійно займається її вихованням та утриманням. Мати та донька мешкають за адресою: АДРЕСА_1 Спеціалістами служби у справах дітей та сім'ї проведено обстеження за вказаною адресою. В ході обстеження умов проживання було встановлено, що в квартирі зроблений ремонт, наявні необхідні меблі, речі побуту та вжитку. Для малолітньої відведено окремий куточок, де створено всі належні умови для проживання та гармонійного розвитку дитини. Мати дитини перебуває в декретній відпустці, крім того має дохід від здачі в оренду належного їй нерухомого майна та створила всі умови для фізичного, духовного та розумового розвитку дитини. Батько дитини не був присутній на засіданні комісії, однак, надіслав заяву, в якій повідомив, що не заперечує, щоб малолітня донька проживала разом з матір'ю та зазначив, що кожного місяця надсилає матеріальну допомогу на утримання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, суд, з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Стороною позивача було надано договір № 25/03/19 про надання правової допомоги від 25.03.2019 року, рахунок-фактура від 04.04.2019 року № 04/04/19, меморіальний ордер від 04.04.2019 року, квитанція № 0.0.1316228332.1 від 04.04.2019 року щодо оплати послуг за надання правничої допомоги в розмірі 6 000 гривень. Відтак, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 13, 19, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районного в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини - задовольнити;
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень;
Повне найменування:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
відповідач - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );
третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (адреса: 02094, м. Київ, вул. Краківська, б. 20, код ЄДРПОУ 37397237);
Заочне рішення може бути переглянуто Подільським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача;
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Подільського районного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин;
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.
Суддя В.В. Гребенюк