печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16668/19-к
підготовчого судового засідання
10 серпня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисників - адвокатів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
обвинувачених - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо можливості призначення судового розгляду кримінального провадження відносно вчинення
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,
29.03.2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно вчинення ОСОБА_15 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_16 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України
10.04.2019 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю сторін.
Під час підготовчого судового засідання адвокати ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_16 та адвокати ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_15 , кожний окремо, заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки останній не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме неконкретність пред'явленого обвинувачення та фактична відсутність висунутого обвинувачення, у зв'язку з чим просили обвинувальний акт повернути прокурору.
Також, адвокатом ОСОБА_11 , заявлене клопотання про скасування раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді застави та повернення розміру застави. Вказане клопотання підтримане адвокатами ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_9 . В клопотанні сторона захисту посилається на скрутне матеріальне становище обвинуваченого ОСОБА_16 та його родини, а також на його належну процесуальну поведінку під час застосування такого запобіжного заходу.
Адвокатом ОСОБА_13 заявлене клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_15 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та повернення розміру застави. Вказане клопотання підтримане адвокатом ОСОБА_12 . В клопотанні сторона захисту посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_15 не порушував покладені на нього обов'язки та на даний час необхідність у застосуванні такого запобіжного заходу відпала.
Окрім того адвокатом ОСОБА_13 подана скарга на дії слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 та дії прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_4 в яких останній посилається на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_15 вручено з порушенням встановленого ч. 2 ст. 278 КПК України строку, оскільки останній був затриманий фактично 05.12.2018року о 15.45год. а не з 22.22-30 год., як зазначено у протоколі про затримання. Окрім того прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_4 , в порушення вимог КПК України, після закінчення строку досудового розслідування, прийняв рішення та 29.03.2019року виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту.
Обвинувачені ОСОБА_16 та ОСОБА_15 підтримали клопотання та скарги своїх захисників.
Прокурори ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту, зазначили, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства України та вимогам ст. 291 КПК України, та просили призначити обвинувальний акт у судове засідання. Заперечували проти зміни обвинуваченому ОСОБА_16 та проти скасування обвинуваченим ОСОБА_15 раніше обраного запобіжного заходу, посилаючись на те, що саме застосування запобіжного заходу у вигляді застави забезпечило ненастання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та необхідність у застосуванні такого запобіжного заходу на даний час не відпала. Також заперечували проти задоволення скарг, посилаючись на ії безпідставність та необґрунтованість.
Потерпілий ОСОБА_7 та його представник - адвокат ОСОБА_6 , в підготовчому засіданні заперечували проти повернення обвинувального акту прокурору та вважали наявність усіх підстав для призначення судового розгляду в даному кримінальному провадженні, про що зазначили в письмових запереченнях. Також заперечували проти задоволення клопотання про зміну та скасування запобіжного заходу, а також проти задоволення скарг на дії слідчого та прокурора, вважаючи їх безпідставними.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Окрім того згідно з п.13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 статті 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим 291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Як вказують приписи ч.1 ст. 91 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які виходячи зі змісту закону, має містити обвинувальний акт в формулюванні обвинувачення, з посиланням на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, - покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до п. 5 ч. 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Разом з тим, обвинувальний акт не містить в собі зміст обвинувачення в розумінні положення п.5 ч.2 ст. 291 КПК України.
З тексту обвинувального акту вбачається, що формулювання обвинувачення, яке в ньому зазначено, за своїм змістом є ідентичне фактичним обставинам, які встановлені в ході досудового розслідування. Такі відомості, у відповідності до ст. 277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру. ОСОБА_16 та ОСОБА_15 за цим процесуальним рішенням фактично є підозрюваними.
Так, в обов'язковому порядку обвинувальний акт окремо повинен містити короткий зміст обвинувачення, а саме твердження про те, що особа обвинувачується у вчиненні суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. При цьому формулювання обвинувачення повинно містити конкретне визначення об'єкту, об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочину, відомості про суб'єкт злочину та інші обов'язкові та другорядні кваліфікуючі ознаки складу злочину.
Проте, як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_16 та ОСОБА_15 не містить посилання на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими і які відносять до предмету доказування у кримінальному провадженні.
Так викладене в обвинувальному акті обвинувачення не містить викладу об'єктивної сторони вчинених кримінальних правопорушень, а саме: в обвинувальному акті не зазначено час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, час та обставини вступу у злочинну змову та часу, місця та суми передачі грошей ОСОБА_15 не встановлена службова особа (по епізоду ОСОБА_19 ), час та дати вступу ОСОБА_16 з нею в злочинну змову, що свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення, а тому не може вважатися висунутим в порядку, встановленому КПК України та позбавляє суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52, рішення від 25.07.2000 р. у справі "Матточіа проти Італії" п.58 та рішення від 20.07.2006 року у справі "І.Н. та інші проти Австрії" п.34).
Таким чином, прокурором, порушені вимоги кримінального процесуального закону, а саме, вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, конкретне обвинувачення у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень зазначеним вище особам фактично не висунуто, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження та можливість забезпечення справедливого судового розгляду відповідно до Європейської Конвенції з прав людини, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам вимог кримінального процесуального закону.
Клопотання сторони захисту про скасування раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді застави та повернення розміру застави та про зміну раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_15 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та повернення розміру застави задоволенню не підлягає, оскільки стороною захисту не надано доказів, що необхідність у застосовані запобіжного заходу у вигляді застави щодо обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_15 відпала та на даний час відсутні ризики, визначені ст. 177 КПК України, та які були встановлені під час обранні такого запобіжного заходу.
Скарги сторони захисту на дії слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 та дії прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_4 залишити без задоволення, оскільки захисником не надано жодних доказів на підтвердження обставин зазначених у скаргах та які також не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 293, 314, 369, 384 КПК України,
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України - повернути прокурору.
Клопотання сторони захисту про скасування запобіжного заходу у вигляді застави щодо обвинуваченого ОСОБА_16 та про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_15 - залишити без задоволення.
Скаргу сторони захисту на дії слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_18 та на дії прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвала, в частині повернення обвинувального акту прокурору, може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1