печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59150/19-а
28 липня 2020 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя Вовк С. В.,
за участі секретаря судового засідання Брачун О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Державної екологічної інспекції Столичного округу Штанкевича Євгена Ярославовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позиція сторін у справі.
У листопаді 2019 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом до відповідачів, у якому просила, визнавши причини пропуску строку поважними, поновити строк на звернення до суду із позовом, визнати протиправною і скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Штанкевича Є. Я. № 001981 від 09 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765, 00 грн на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП, а також закрити провадження у справі.
Позивач вказала, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 001981 від 09 жовтня 2019 року винесена без участі позивача, тобто про порушення свого права позивач дізналася після її отримання засобами поштового зв'язку 29 жовтня 2019 року.
В обґрунтування позову зазначено, що під час проведення перевірки відповідачем не було затверджено та оприлюднено на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в яковій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, що є підставою для відмови позивача у проведенні планової перевірки відповідачем. Так позивачем було правомірно відмовлено у допуску Державної екологічної інспекції Столичного округу до проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Дружба» на підставі повідомлення від 05 вересня 2019 року № 2/7-31/4100 з підстав встановлених статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Окрім того, відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення без вказівки на частину або пункт статті, за якою слід притягнути позивача до відповідальності, чим порушив затверджену Наказом Міністерства охорони природного середовища України від 05 липня 2004 року № 264 Інструкцію з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, та положення КУпАП щодо оформлення протоколу та постанови.
Протокол про адміністративне правопорушення №002028 від 07 жовтня 2019 року не містить фактів, якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю позивача порушено норми ст. 20-2, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища. Натомість, ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища не містять правового визначення порушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, на яку посилається відповідач та за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Також, в протоколі про адміністративне порушення, на підставі якого відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, не зазначено, що раніше позивач притягувався до адміністративної відповідальності. Однак, в порушення частини другої ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», до позивача застосовано не мінімальну, а максимальну санкцію, передбачену ст. 188-5 КУпАП.
При цьому, повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивачу не направлялось.
Процесуальні дії.
Ухвалою судді 11 листопада 2019 року у справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду, викликано сторін у судове засідання, запропоновано сторонам надати заяви по суті.
10 січня 2020 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 60789392, яке перебуває на виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі постанови № 001981 від 09 жовтня 2019 року Державної екологічної інспекції Столичного округу, до постановлення рішення у справі по суті.
Ухвалою суду від 21 січня 2020 року задоволено заяву сторони позивача про забезпечення позову.
10 лютого 2020 року до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява відповідача про те, що він є неналежним відповідачем у справі, а є лише посадовою особою, посилаючись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 724/716/16-а від 26 грудня 2019 року.
28 липня 2020 року до суду через Відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (загальна канцелярія суду) надійшла заява представника позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача, вимоги позову підтримуються у повному обсязі, просить суд задовольнити їх.
Відповідач у судове засідання не з'явився, третя особа у справі представника не направила, заяви по суті не було подано.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Фактичні обставини справи.
Державна екологічна інспекція Столичного округу направила на адресу м. Київ, вул. Андрющенка, буд. 4-Д, кв. 46 повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «ДРУЖБА» за № 2/7-31/4100 від 05 вересня 2019 року у термін з 01 жовтня 2019 року по 15 жовтня 2019 року Державною екологічною інспекцією Столичного округу.
03 жовтня 2019 року ТОВ «МРК «ДРУЖБА» направило лист за вих. № 03/10-1 на адресу Інспекції з повідомленням про неможливість допуску Інспекції на підставі повідомлення від 05 вересня 2019 року № 2/7-31/4100 з підстав встановлених статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме у зв'язку з тим, що органом державного нагляду (контролю) не було затверджено та оприлюднено на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акту в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
На підставі наказу Інспекції № 1600-П від 01 жовтня 2019 року видано направлення на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «МРК «ДРУЖБА» Штанкевичу Є. Я. - начальнику відділу - старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря управління державного екологічного нагляду (контролю) у м. Києві - голові інспекційної групи та іншим її членам на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірки на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в межах переліку питань, визначених Уніфікованою формою акту, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09 серпня 2017 року № 303, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2017 року за № 1289/31157, тривалістю 10 робочих днів у термін з 01 жовтня по 15 жовтня 2019 року включно.
07 жовтня 2019 року старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Штанкевич Є. Я. склав акт про відмову у проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «МРК «ДРУЖБА», відмова суб'єкта господарювання у проведенні планової перевірки полягає: з підстав встановлених статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю у сфері господарської діяльності», а саме у зв'язку з тим, що органом державного нагляду (контролю) не було затверджено та оприлюднено на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акту в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
07 жовтня 2019 року старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Штанкевич Є. Я. склав протокол № 002028 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка працює на посаді директора ТОВ МРК «ДРУЖБА», передбачене ст. 188-5 КУпАП, оскільки нею о 11:00 год. 07 жовтня 2019 року в АДРЕСА_1 , як посадовою особою ТОВ «МРК «ДРУЖБА» допущено невиконання законних розпоряджень та приписів посадових осіб, що здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, а саме відмовлено у проведенні планового заходу державного заходу державного нагляду (контролю) на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства, що порушує ст. ст. 20-2, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
09 жовтня 2019 року старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Штанкевич Є. Я. видав постанову про накладення адміністративного стягнення № 001981 та визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765, 00 грн.
Постанова про накладення адміністративного стягнення № 001981 від 09 жовтня 2019 року винесена без участі позивача, про неї позивач дізналася після отримання постанови про накладення адміністративного стягнення № 001981 від 09 жовтня 2019 року поштою 29 жовтня 2019 року о 15:52 год., що вбачається з даних електронної виписки відстеження пересилання поштових відправлень із сайту ПАТ «Укрпошта».
Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, серед іншого, органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
Під час проведення перевірки відповідачем не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, що є підставою позивача для відмови у проведенні планової перевірки відповідачем.
Виходячи з принципу правового порядку встановленого частиною першою статті 19 Конституції України, позивачем було правомірно відмовлено у допуску Державної екологічної інспекції Столичного округу до проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «ДРУЖБА» на підставі повідомлення від 05 вересня 2019 року № 2/7-31/4100 з підстав встановлених статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до частини другої ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 188-5 КУпАП, невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законодавством України визначено повноваження посадових осіб, уповноважених здійснювати перевірку у сфері охорони природного середовища і в межах яких має діяти посадова особа.
Згідно статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
Порядок здійснення державного контролю за охороною природного середовища встановлюється законом.
Затверджена Наказом Міністерства охорони природного середовища України від 05 липня 2004 року № 264 Інструкція з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, чітко встановлює порядок складання Протоколу та необхідні дані, які вносяться до нього та є обов'язковими складовими, що в наступному служить для законного та правильного накладення адміністративного стягнення на винну особу (розділ 2 Інструкції).
Так, відповідно до п. 2.4, п. 2.8 Розділу 2 вищезазначеної Інструкції, при складанні Протоколу вказується частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії. У Протоколі обов'язково зазначаються: дата і місце його складання (число, місяць і рік складання протоколу, найменування населеного пункту, де його складено);посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника, а саме: прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік та місце народження; сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації); фактичне місце проживання (поштова адреса); місце роботи (повна назва підприємства без застосування абревіатур та його поштова адреса) або навчання особи, а якщо особа не працює, то про це робиться відмітка; відомості щодо заробітної плати (у разі наявності інформації); посада особи, що вчинила порушення (для посадових осіб); паспорт (серія, номер, ким і коли виданий) або інший документ, що посвідчує особу; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність; нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов'язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо); прізвища, ім'я та по батькові, адреси свідків, якщо вони є. У протоколі може зазначатися як домашня адреса, так і адреса службової особи або контактний телефон, за яким їх можна викликати; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об'єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо); заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності); відмітка про отримання особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, другого екземпляра протоколу. При складанні Протоколу слід чітко та розбірливо викладати всі відомості, передбачені формою Протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення, які саме речі, предмети і документи вилучені за фактом виявленого порушення, їх індивідуальні ознаки, кількість, номери тощо.
Як передбачено ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У відповідності до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються Протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих.
Приписи ст. 283 КУпАП передбачають, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення, судом встановлено що протокол і постанова зазначеним вимогам закону не відповідають.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення № 002028 від 07 жовтня 2019 року було порушено ст. ст. 20-2, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, яка включає в себе 18 пунктів.
Отже відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення без вказівки на частину або пункт статті, за якою слід притягнути позивача до відповідальності, чим порушив вимоги Інструкції та КУпАП.
Відповідно до чинного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні та точні відомості про вчинене правопорушення, його кваліфікацію.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення №002028 від 07 жовтня 2019 року не містить фактів, якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю позивача порушено норми ст. 20-2, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища. Натомість, ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища не містять правового визначення порушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, на яку посилається відповідач та за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Також, в протоколі про адміністративне порушення, на підставі якого відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, не зазначено, чи раніше позивач притягувався до адміністративної відповідальності. Однак, в порушення частини другої ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», до позивача застосовано не мінімальну, а максимальну санкцію, передбачену ст. 188-5 КУпАП.
При цьому, повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивачу не направлялось.
Згідно ст. 255 КУпАП, складати протокол про адміністративне правопорушення мають право уповноважені на те посадові особи, представники громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Вичерпний перелік осіб, які мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення, регламентується цією ж статтею.
Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 КУпАП, є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Тобто питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).
Згідно з вимогами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з законом.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15 травня 2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Європи Державам - членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав - членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Викладене вище у своїй сукупності підтверджує, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення № 001981 від 09 жовтня 2019 року підлягає скасуванню.
Разом з тим, позовні вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягають задоволенню, оскільки скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності є достатнім належним та ефективним способом судового захисту, передбаченим частиною першою статті 5 КАС України.
Місцевий загальний суд не може підміняти виключних функцій суб'єкта владних повноважень щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку КУпАП, а виключно здійснює розгляд адміністративної справи за правилами КАС України, яким не передбачено процесуальної можливості закриття судом провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 1-33, 73-77, 79, 90, 241-246, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Поновити пропущений з поважних причин строк на звернення до суду із позовом.
Позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Державної екологічної інспекції Столичного округу Штанкевича Євгена Ярославовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.
Постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Штанкевича Євгена Ярославовича № 001981 від 09 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765, 00 грн на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП, скасувати.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлено 28 липня 2020 року.
Суддя С. В. Вовк