18.08.2020 Справа № 756/10181/20
Унікальний №758/10181/20
Провадження №2-а/756/240/20
18 серпня 2020 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 до суду із скаргою на постанову у справі про адміністративне правопорушення , однак, в порушення вимог ст.171 КАС України позивач не виконав вимог, які ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі, а саме:
- не дотримано порядок звернення до суду із позовом;
У відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною 2 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За приписами ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Разом з тим, ОСОБА_1 звернувся до суду не з позовною заявою, а зі скаргою на постанову у справі про адміністративне правопорушення, заявляючи позовну вимогу про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення.
Таким чином, позивачу слід викласти свої позовні вимоги у порядку, визначеному ст. 160 КАС України.
- не вказано, до кого він пред'являє позовні вимоги та не надано копії позовної заяви для відповідача;
Частиною 1 ст. 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно із ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Разом з тим, із поданих матеріалів убачається, що ОСОБА_1 не вказано відповідача, до якого пред'явлено вимогу.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Таким чином, позивачу необхідно вказати відповідача відповідно до вимог законодавства, а також надати копію позовної заяви з доданими матеріалами відповідно до кількості учасників.
- не зазначено відомості, які повинна містити позовна заява;
Пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Разом з тим, позивачем не зазначено його реєстраційний номер облікової картки платника податків або за його відсутності - номер і серію паспорта, а також не зазначені реквізити відповідача.
Таким чином, позивачу необхідно вказати зазначені відомості.
- не сплачено судовий збір за звернення до суду із позовом;
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Наведеним вище нормам ст. 288 КУпАП кореспондують положення ч. 1 ст. 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також ст. 286 КАСУкраїни, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
У своїй постанові №11-1287апп18 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Відповідно до положень ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Тож особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається з поданих матеріалів, ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративногостягнення, тому сплаті підлягає судовий збір у сумі 420,40 грн.
Однак матеріали справи не містять підтвердження спати судового збору.
Таким чином, ОСОБА_1 слід надати доказ про сплату ним судового збору в розмірі 420,40 грн та надати оригінал платіжного документу на підтвердження його сплати.
- не надано підтверджень того, що він не звертався із позовом до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
Згідно п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, позивачу необхідно надати відповідне підтвердження.
- не надано належним чином засвідчених копій письмових доказів;
Згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаютьсяперелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
За приписами ч. 2, 4, 5ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч вищевказаним законодавчим нормам надані копії письмових доказів не засвідчені належним чином.
Згідно ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 160, 161КАС України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому скаргу слід залишити без руху, та надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 169КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, АДРЕСА_1 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху;
Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали;
Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею.
Суддя: О.В. Диба