Справа № 755/32190/14-к
іменем України
"17" грудня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040013544 від 08 жовтня 2014 року за обвинуваченням неповнолітнього
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, учня 9-А клісу СЗШ № 158, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
пр - ка потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
З обвинувального акту убачається, що що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.10.2014 року, приблизно о 19 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні магазину «Карі», розташованого в приміщенні ТРЦ «Квадрат» по б-ру Перова, 36 в м. Києві, підійшов до стендів, на яких знаходився товар. В цей момент у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме взуття та ременя, що належать ТОВ «Карі Україна».
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_3 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до поличок, на яких знаходився товар, звідки взяв чоловіче спортивне взуття (артикул 02918613), вартістю 215 гривень 83 копійки та ремінь чоловічий чорного кольору (артикул 06128374), вартістю 32 гривень 50 копійок, а всього, на загальну суму 251 гривень 33 копійки, що належать ТОВ «Карі Україна», на яких була відсутня захисна магнітна кліпса.
Після чого, з корисливих спонукань, не маючи при собі коштів на придбання вказаних речей, під виглядом примірки взуття, ОСОБА_3 одягнув взуття на себе, а ремінь сховав під куртку, в яку був одягнутий.
Продовжуючи свої злочинні наміри, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 власне взуття сховав під куртку та направився у напрямку виходу з магазину, маючи намір не сплачувати за вищевказаний товар. Пройшовши поза межі касової зони, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину намагався зникнути. Але, виконавши всі дії, які вважав за необхідне, свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки спрацювали сигнальні рамки та ОСОБА_3 був затриманий працівниками охорони.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В свою чергу, 28.11.2014 року між підозрюваним ОСОБА_3 та представником потерпілого ТОВ «Карі України» ОСОБА_6 було укладено угоду про примирення, у відповідності до вимог глави 35 КПК України.
Згідно з даною угодою, підозрюваний та представник потерпілого дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 , повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме штраф у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та представником потерпілого ТОВ «Карі України» ОСОБА_6 , суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст. 469 ч. 3 КПК України, угода примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В даній угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 обгурнтовано обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, що є злочинами невеликої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені ст. 474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.1 п.1 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Представник потерпілого ОСОБА_6 , розуміє наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 ч.1 п.2 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між підозрюваним ОСОБА_3 та представником потерпілого ТОВ «Карі України» ОСОБА_6 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання щодо речових доказів - суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 100, 182, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 28.11.2014 року про примирення між підозрюваним ОСОБА_3 та представником потерпілого ТОВ «Карі України» ОСОБА_6 ..
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання - штраф у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень.
Речові докази: спортивне взуття (артикуль 02918613) та ремінь чоловічий чорного кольору (артикул 06128374), передані під розписку на зберігання ОСОБА_6 , - залишити у користуванні останньої.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва у строк 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя: