ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3449/20
провадження № 1-кс/753/2690/20
"17" серпня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,
В провадженні у судді ОСОБА_5 на розгляді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 направив до суду заяву про відвід судді ОСОБА_5 , посилаючись на те, що суддя ОСОБА_5 незаконно продовжує обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на порушення закону, які ще не наступили.
Прокурору в судовому засіданні заперечувала проти заявленого відводу, вказала, що заява необґрунтована, просила відмовити у її задоволенні.
Суд заслухавши думку прокурора, дослідивши подану заяву, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Разом з цим, ч. 1 ст. 81 КПК України встановлено, що уразі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Суд враховує, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. 3 огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».
Також, згідно з п. 5.2. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, при виконанні своїх судових обов'язків суддя не повинен словами чи поведінкою демонструвати прихильність чи упередженість до будь-якої особи чи групи осіб, керуючись причинами, що не стосуються справи.
Аналіз наведених норм права, міжнародних стандартів, судової практики, яка є джерелом права та співставлення їх з встановленими обставинами, посиланнями та твердженнями обвинуваченого, викладеними у заяві про відвід, дають підстави вважати, що його доводи не доводять наявність упередженості головуючого у кримінальному провадженні судді. Оцінка певних процесуальних дій та рішень головуючого судді може бути надана виключно у встановленому процесуальному порядку судом вищої інстанції.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що заявлений відвід не містить об'єктивних даних, які б свідчили про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості головуючого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_5 у розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.
За таких обставин у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд,
У заявленому обвинуваченим ОСОБА_4 відводі головуючому судді Домарєву О.В. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.