ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8164/20
провадження № 2/753/5877/20
"10" серпня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Долі М.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в Дарницького районного суду
м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтований тим, що з 23.04.2004 сторони перебувають у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 , 2006 р.н. Проте, вже більше ніж три роки відносини подружжя погіршились, вони мають різні погляди на життя, втратили взаєморозуміння, фактичні шлюбні відносини відсутні. Вона стверджує, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, наміру врегулювати та відновити відношення з відповідачем вона не має. Прізвище просила відновити дошлюбне.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10.06.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
В судове засіданні сторони не прибули, хоча про день час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, прізвище просила відновити дошлюбне, на розподілі судових витрат не наполягала.
Відповідач також подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав та не заперечував щодо розірвання шлюбу.
Суд розглянув справу за відсутністю сторін за наявними у суду матеріалів, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, оскільки від обох учасників справи надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З позовної заяви та заяви відповідача про визнання позову вбачається, що вже більше ніж три роки відносини подружжя погіршились, вони мають різні погляди на життя, втратили взаєморозуміння та припинили шлюбні відносини.
Правовими підставами для задоволення позову є відповідні положення сімейного законодавства.
Згідно ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушення до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Отже враховуючи, що відповідач безумовно визнав позов і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, наявні підстави для задоволення позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись ст. 56, 110, 112, 113-115 СК України, ст. ст. 10,11, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 23.04.2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 253, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Відновити дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_1 - " ОСОБА_1 ".
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Заставенко М.О.