ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22540/19
провадження № 2/753/9052/19
"13" грудня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Даниленко В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
Разом з позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - ОСОБА_2 вчиняти будь які дії з майновими правами на об'єкт нерухомості, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , у тому числі, відчуження, уступки майнових прав та відкріплення зазначеного об'єкта інвестування.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що предметом позовної заяви є визнання права власності на частину майнових прав. Тому у позивача є підставою вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (ч. 1 ст. 152 ЦПК України).
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи зі змісту заявлених вимог, обставин справи, суд вважає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідок заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та ускладнити їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій може запобігти, та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а отже ні права позивача, ні права відповідачів, чи інших осіб не будуть порушені. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може привести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову, оскільки такий вид забезпечення позову є абсолютно адекватним позовним вимогам, та унеможливить порушення прав інших осіб до розгляду справи по суті.
Керуючись ст. ст. 151, 152,153 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборони відповідачу - ОСОБА_2 вчиняти будь які дії з майновими правами на об'єкт нерухомості, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , у тому числі, відчуження, уступки майнових прав та відкріплення зазначеного об'єкта інвестування. .
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.