45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,
e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/
18 серпня 2020 рокум. КовельСправа № 159/2437/20
Провадження № 2-а/159/82/20
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Панасюка С.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 13.05.2020. Як вбачається з вказаної постанови, суть правопорушення полягає в тому, що позивач, 12 травня 2020 року, о 23 год. 57 хв., на дорозі М-07, 143 км., в Житомирській області, керував автомобілем марки «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та надавав послуги перевезення вантажів автомобілем, який не був випущений на лінію механіком. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки такий подорожній лист з відміткою механіка у нього був наявний. Просив скасувати постанову відповідача від 13.05.2020 і провадження у справі закрити.
Відповідач подав відзив на позов. У відзиві на позов відповідач позов не визнає, зазначає, що позивач порушив вимоги Правил дорожнього руху України, тому його правомірно притягнуто до відповідальності за ч.9 ст.133-1 КУпАП. Як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення подав суду копію відеозапису з нагрудної камери поліцейського.
В позові слід відмовити.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 12 травня 2020 року, о 23 год. 57 хв., на дорозі М-07, 143 км., в Житомирській області, керував автомобілем марки «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 та надавав послуги перевезення вантажів автомобілем, який не був випущений на лінію механіком, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.9 ст.133-1 КУпАП. Щодо позивача застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Частиною 9 статті 133 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевезення пасажирів чи вантажів водієм, який не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, або перевезення без проведення передрейсового контролю технічного стану транспортних засобів.
Відповідно п.п.1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2009 № 207, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, та для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідним, зокрема, є також дорожній лист з відмітками про проведення перед рейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.
Позивач в поданій позовній заяві вказує, що автомобіль, яким він здійснював перевезення вантажу, належить юридичній особі і він перевозив вантаж, належний цій юридичній особі за її дорученням та ведення перед рейсового контролю технічного стану транспортного засобу відображається у журналі, що ведеться перевізником та знаходиться у перевізника, а не у водія.
Суд не погоджується з таким твердженням позивача з огляду на наступне.
Дорожній лист з відмітками про проведення перед рейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу входить в перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, тобто, згаданий дорожній лист має супроводжувати вантаж, а не знаходитись невідомо де у перевізника, коли неможливо тим же працівникам поліції перевірити, чи є такий документ насправді на момент перевезення, чи ні.
Водій, який перевозить вантаж, має перед таким перевезенням переконатись, що названий документ при ньому є і він готовий його у будь-який момент пред'явити на вимогу працівника поліції.
Працівники поліції вправі вимагати такий документ, оскільки він є у згаданому вище Переліку, а також тому, що за відсутність такого документа під час перевезення передбачена адміністративна відповідальність. Якщо така відповідальність є, то є і право у органу, який фіксує правопорушення, вимагати такий документ.
Позивач не довів, що він мав такий документ при собі під час перевезення вантажу. Наданий відповідачем відеозапис доводить, що він такого документу не мав, оскільки на заяву працівника поліції, що такий документ відсутній, а тому вчинене адміністративне правопорушення, не зробив найменшої спроби його подати або ж заявити, що він у нього є, запитавши лише як він буде покараний.
Навіть якщо документ у момент складання протоколу існував, але не був пред'явлений на вимогу працівника поліції, це не звільняє позивача від відповідальності. Документ має бути при вантажі і має бути пред'явлений на вимогу особи, яка наділена правом перевіряти його наявність, інакше слід вважати, що цей документ відсутній.
За приписами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом та Конституцією України.
Підстави для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, на підставі ст.ст.245, 251, 280 КУпАП, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий:С. Л. Панасюк