17 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 925/620/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Малашенкова Т.М., Ткач І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна -Агро"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020
(головуючий - Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Сітайло Л.Г.)
та рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2020
(суддя Скиба Г.М.)
у справі №925/620/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євраліс Семенс Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна -Агро"
про стягнення 95 645 003,41 грн заборгованості та санкцій,
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євраліс Семенс Україна" (ТОВ "Євраліс Семенс Україна") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна -Агро" (далі - ТОВ "Седна -Агро") про стягнення заборгованості за поставлене насіння кукурудзи, соняшнику та ріпаку згідно договору поставки №1803 від 31.08.2017 у розмірі 95 645 003,41 грн, в тому числі: 72 286 169,01 грн основного боргу, 13 267 451,09 грн - пені, 8 717 946,10 грн - штрафу в розмірі 22% річних, 1 373 437,21 грн - інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.03.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020, позов у справі №925/620/19 задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Седна-Агро" на користь ТОВ "Євраліс Семенс Україна" 72 286 169,01 грн основного боргу, 1 373 437,21 грн - інфляційних втрат та 672 350,00 грн судового збору, в решті вимог відмовлено.
13.07.2020 ТОВ "Седна -Агро" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі №925/620/19, разом з клопотанням про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення та клопотанням про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Седна -Агро", Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу з урахуванням вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Звертаючись з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2020 у справі №925/620/19 ТОВ "Седна -Агро", на виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, у якості підстави для касаційного оскарження зазначило, неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Разом з тим, у вищевказаній касаційній скарзі, відсутнє зазначення виключного (виключних) випадку (випадків) передбаченого (передбачених) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України з підстави, на якій подано касаційну скаргу з урахуванням вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Крім того, за змістом п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.
Відповідно до заголовку та змісту касаційної скарги, в якості предмету касаційного оскарження скаржник визначив постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2020, однак у прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати лише рішення Господарського суду Черкаської області від 04.03.2020 у справі №925/620/19 в частині стягнення 74 006,60 грн інфляційних втрат.
Разом з тим, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями ст. 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень (передати справу повністю або частково на новий розгляд, ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).
Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки заголовок та описова частина не відповідають її прохальній частині, то скаржнику необхідно уточнити з якими саме судовими рішеннями він не погоджується, а також вказати, які саме повноваження суду касаційної інстанції скаржник просить застосувати за результатами касаційного перегляду.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З матеріалів касаційної скарги ТОВ "Седна -Агро" вбачається, що скаржник не погоджується з стягненням частини присуджених інфляційних втрат у розмірі 74 006,60 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Таким чином, за подання касаційної скарги, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 3842,00 грн (74 006,60 грн * 1,5% = 1110,09 грн, що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому 1921,00 грн * 200%).
Проте доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі скаржником не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку: 207
Отже, скаржнику необхідно надати суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку у сумі 3842,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ "Седна -Агро" у справі №925/620/19 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, а саме поданням до суду заяви про усунення недоліків вищевказаної касаційної скарги, в якій скаржник має зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, зазначити з якими саме судовими рішеннями скаржник не погоджується, вказати, які саме повноваження суду касаційної інстанції скаржник просить застосувати за результатами касаційного перегляду, а також надати докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку у сумі 3842,00 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України.
Крім того, оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги скаржника без руху, то клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення та клопотання про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не розглядаються.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна -Агро у справі №925/620/19 залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Седна -Агро строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді Т.М. Малашенкова
І.В. Ткач