Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
18.08.2020м. ХарківСправа № 922/2600/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши заяву про видачу судового наказу (вх. № 26000/20 від 17.08.2020 року)
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомаркет 50/50-4", 61054, м. Харків, вул. Барабашова, буд. 6
боржник Фізичної особи-підприємця Мартинова Романа Миколайовича, АДРЕСА_1
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомаркет 50/50-4" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мартинова Романа Миколайовича заборгованості з орендної плати за договором оренди № 004407 від 14.11.2018 року у розмірі 19 625,10 грн., пеню у розмірі 1 100, 42 грн. та судовий збір у розмірі 210,00 грн.
Суд, дослідивши заяву про видачу судового наказу, зазначає наступне.
В обґрунтування наданої заяви вх. № 2600 від 17.08.2020 року заявник посилається на порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 004407 від 14.11.2018 року.
Дослідивши подану заяву вх. № 2600/20 від 17.08.2020 року та додані до неї документи, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Згідно з пунктами 4, 5, частини 2, пунктом 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються зокрема: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В обґрунтування заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Мартинова Романа Миколайовича у розмірі 20 725, 52 грн. заявник посилається на неналежне виконання боржником зобов'язань за Договором оренди № 004407 від 14.11.2018 року.
Як вбачається із матеріалів заяви вх. № 2600/20 від 17.08.2020 року, у підтвердження наявної заборгованості заявником надано до суду копію договору оренди № 004407 від 14.11.2018 року та таблицю облікових ставок НБУ за період 2019-20209 років (роздруківка з офіційного сайту НБУ).
Дослідивши матеріали заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомаркет 50/50-4" про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд зазначає, що заявником в порушення вимог пунктів 4, 5, частини 2, пункту 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів на підтвердження суми боргу у розмірі 97 504, 03 грн.
Також суд, вважає за необхідне зазначити, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (акти, листування, рух коштів, виписка банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідним доказом.
Згідно частин 1, 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, за висновками суду заявлена до стягнення сума у розмірі 97 504, 03 грн. є непідтвердженою, тому виходячі зі змісту наданих доказів суд позбавлений можливості визначити суму несплаченої боржником заборгованості.
Згідно з частиною 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 стаття 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтею 148, пунктами 4, 5 частини 2 статті 150, пунктом 1, частини 1 статті 152, статтями 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомаркет 50/50-4" у задоволенні заяви (вх. № 2600/20 від 17.08.2020 року) про видачу судового наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме 18.08.2020 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку в порядку статей 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу..
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/
Ухвалу підписано 18.08.2020 року.
Суддя О. О. Ємельянова