33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
м. Рівне
"17" серпня 2020 р. Справа № 918/348/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О, розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "А-95"
до Фізичної особи - підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича
про розірвання договору та стягнення грошових коштів,
без виклику представників сторін,
У травні 2019 року ТОВ «Консалтингова група «А-95» (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Гошовського І. (відповідач) про розірвання договору та стягнення 168 480,00 грн.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.07.2019 позов задоволено частково, вирішено розірвати договір про розробку веб-сайту № 5 від 01.11.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» та Фізичною особою-підприємцем Гошовським Ігорем Костянтиновичем, та стягнути з Фізичної особи-підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» 72 000,00 грн та 13 042,85 грн пені, 2 245,35 грн судового збору та 1 514,40 грн витрат, пов'язаних із підготовкою консультаційного висновку. У задоволенні позову про стягнення 83 437,15 грн пені відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.08.2019 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» 6 678,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.
02.09.2019 на примусове виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 21.10.2019 року та додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2019 видано накази у справі № 918/348/19.
28.04.2020 у зв'язку із надходженням апеляційної скарги на рішення суду від 29.07.2019 супровідним листом № 918/348/19/393/20 матеріали справи № 918/348/19 направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду.
09.06.2020 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.
Ухвалою суду від 10.06.2020 розгляд подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника зупинено до повернення матеріалів справи № 918/348/19 до Господарського суду Рівненської області із суду вищої інстанції.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича на рішення господарського суду Рівненської області від 29.07.2019 у справі №918/348/19 задоволено частково, рішення скасоване та ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову про розірвання договору про розробку веб-сайту №5 від 01.11.2017, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» та Фізичною особою-підприємцем Гошовським Ігорем Костянтиновичем, відмовлено. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» до Фізичної особи-підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича про стягнення 168 480,00 грн задоволено частково, стягнено з Фізичної особи-підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» 40 140,00 грн пені та 1 204,21 грн витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» на користь Фізичної особи-підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича 4 266,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, стягнено з Фізичної особи-підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «А-95» 1 429,50 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції.
13.08.2020 на адресу Господарського суду Рівненської області із Північно-західного апеляційного господарського суду повернулися матеріали справи № 918/348/19.
13.08.2020 на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 Господарським судом Рівненської області видано відповідні накази.
Ухвалою суду від 14.08.2020 поновлено розгляд подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, приватного виконавця електронною поштою та телефоном повідомлено про час та місце розгляду подання.
За ч. 4 ст. 337 ГПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Суд, розглянувши подання приватного виконавця, уважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із поданням приватного виконавця установлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. знаходиться зведене виконавче провадження № 61606009, а саме: ВП №61604393 з виконання наказу № 918/348/19, виданого Господарським судом Рівненської області 02.09.2019, про стягнення з Фізичної особи- підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "А-95" 72 000,00 грн та 13 042,85 грн пені; ВП № 61604397 з виконання наказу № 918/348/19, виданого Господарським судом Рівненської області 02.09.2019, про стягнення з Фізичної особи - підприємця Гошовського Ігоря Костянтиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "А-95" 2 245,35 грн судового збору, 1 514,40 грн витрат, пов'язаних із підготовкою консультаційного висновку.
19.03.2020 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника ВП №61604393, а саме: арешт частки в статутному капіталі ТОВ "РАНСАЙТ". Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби у боржника відкриті рахунки у Київському ГРУ АТ КБ «Приватбанк». 19.03.2020 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №61604393 та надіслано платіжні вимоги на списання коштів до Київського ГРУ АТ КБ «Приватбанк». 31.03.2020 з рахунку боржника списані грошові кошти у розмірі 21,69 грн, 20.05.2020 з рахунку боржника списані грошові кошти у розмірі 21 492,03 грн. Відповідно до відповіді МВС за боржником транспортні засоби не зареєстровані. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру Іпотек за боржником зареєстровано нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира, що перебуває в іпотеці ПАТ КБ «Приватбанк». 19.03.2020 приватним виконавцем надіслано вимогу ПАТ КБ «Приватбанк» щодо надання згоди на звернення стягнення на квартиру. Станом на 25.05.2020 відповідь не надходила. За повідомленням Державної міграційної служби України від 12.05.2020 Гошовський Ігор Костянтинович , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 09.12.2008 органом видачі 8099, та другим діючим паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії Р8 № НОМЕР_2, виданим 01.10.2018 органом видачі 5101. Відповідно до інформації з Державної прикордонної служби України від 12.05.2020 боржником неодноразово здійснювався перетин кордону України. Залишок заборгованості по зведеному ВП №61606009 станом на 25.05.2020 становить: 69 357,92 грн боргу та 6 935,81 грн основної винагороди приватного виконавця.
Зважаючи на викладене, приватний виконавець уважає, що в діях та бездіяльності боржника вбачається ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
У свою чергу, як установлено судом із фактичних обставин справи, рішення суду, на підставі якого видавалися накази, що знаходяться на примусовому виконанні, скасовані апеляційний господарським судом, на підставі постанови суду апеляційної інстанції видані нові накази, які станом на дату розгляду вказаного подання до виконання не пред'являлися, а отже, відсутні підстави стверджувати про наявність в діях боржника ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Приписами п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Отже, виконавчі провадження, відкриті приватним виконавцем з примусового виконання рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/348/19 від 29.07.2019, підлягають закриттю, а накази - поверненню до господарського суду.
Окремо суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами ст. 337 ГПК України: тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення (ч. 1); тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч. 2); суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (ч. 3).
Отже, нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника лише у разі ухилення боржником від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.
Відтак, наявність у особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Системний аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Під поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти, як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо) (вказане ґрунтується на усталеній судовій практиці, викладеній, зокрема, в листі Верховного Суд України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України"). Тобто відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів не свідчить про вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.
Отже, право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
З доданих до подання документів установлено, що у боржника відсутні грошові кошти, транспортні засоби та нерухоме майно, окрім квартири, на яке може бути звернено стягнення, що може свідчити про неумисне ухилення від виконання рішення суду.
Серед іншого, не можуть розглядатись, як докази умисного ухилення боржника в розумінні норм закону та застосування такого виключного заходу забезпечення виконання рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, й посилання виконавця на те, що боржник згідно з інформацією Державної прикордонної служби України неодноразово перетинав кордон України.
Заразом суд зазначає, що свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При цьому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, та ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269, 313 ЦК України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
У справі "Гочев проти Болгарії" Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
Суд, ураховуючи усі встановлені обставини у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що підстав для задоволення подання приватного виконавця немає.
За таких обставин, керуючись ст. 234, 235, 337 ГПК України, суд
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Ухвала підписана 17.08.2020.
Суддя О. Андрійчук