"14" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/905/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е. розглянувши матеріали справи № 916/905/19:
Позивач: Державне підприємство „Адміністрація морських портів України", в особі Чорноморської філії (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код - 38728418)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „САЛТОРА ГРУП" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 35-А, кв. 56, код 38381448)
про стягнення 749650,37 грн.
з підстав неякісного виконання робіт
За участю представників сторін:
від позивача: Остапов В.В. - в порядку самопредставництва
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: 29.03.2019 року Державне підприємство „Адміністрація морських портів України", в особі Чорноморської філії (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „САЛТОРА ГРУП" (далі - Відповідач) про стягнення 749650,37 грн., з яких: 653004,00 грн. збитків та 96646,37 грн. штрафу.
02.04.2019 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
10.05.2019 року суд отримав відзив на позов - Відповідач просить в задоволені позову відмовити.
13.05.2019 року Позивач надав суду заперечення на відзив на позовну заяву - просить суд задовольнити позов повністю.
10.06.2019 року Господарський суд Одеської області по справі № 916/905/19 призначив судову будівельно-технічну експертизу, проведення експертизи доручено Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеський регіональний центр незалежних експертиз", витрати по оплаті судової експертизи покладено на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «САЛТОРА ГРУП», провадження по справі суд зупинив.
05.06.2020 року судом отримано матеріали для проведення судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з несплатою вартості проведення експертизи, тому 09.06.2020 року суд поновив провадження по справі.
25.06.2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
Також 25.06.2020 року Відповідач надав суду клопотання про направлення будівельно-технічної експертизи повторно, оскільки оплата за проведення експертизи не була здійснена через поширення на території України коронавірусу KOVID-19. Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки, судова експертиза, призначена 10.06.2019 року повернулась до суду без виконання у зв'язку із несплатою Відповідачем виставленого експертною установою рахунку від 05.09.2019 року. При цьому, суд враховує, що вказаний рахунок було отримано Відповідачем 20.09.2019 року, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Тому посилання Відповідача на несплату рахунку у зв'язку із обставинами, які виникли в березні 2020 року (оголошено карантин у зв'язку з поширенням на території України коронавірусу COVID-19), тобто через півроку - є безпідставними.
Крім того, Відповідач неодноразово звертався до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на вжиті в Україні протиепідемічні заходи.
Так, з 1 серпня 2020р. набувала чинності Постанова Кабінету Міністрів від 22 липня 2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою адаптивний карантин в Україні продовжений до 31 серпня 2020 року. Залежно від епідеміологічної ситуації всі регіони підлягали поділу на декілька зон: зелену, жовту, помаранчеву і червону за рівнем епідемічної небезпеки поширення COVID-19.
Зелена зона передбачає: перебування у громадських будівлях в масках або респіраторах; проведення масових заходів: не більше 1 людини на 5 квадратних метрів; кінотеатри із заповненістю на 50%; перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць.
Центральна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій розподілила регіони України за рівнем поширення Covid-19. Визначено чотири рівні епідемічної небезпеки - зелений, жовтий, помаранчевий та червоний.
Наразі в Одеській області визначено жовтий рівень епідемічної небезпеки, яким, крім обмежень, встановлених для зеленого рівня епідемічної небезпеки - введено заборону відвідування будинків для літніх людей, установи, де постійно живуть люди з інвалідністю чи психічними порушеннями, а також установи, які надають соціальні послуги.
Тобто, в Одеській області відсутні обмеження, які б унеможливлювали присутності позивача у судовому засіданні.
Крім того, відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України - якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в Постанові від 16.07.2020 року по справі № 924/369/19, за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України - одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
За огляду на викладене, та враховуючи, що позов було подано до суду в березні 2019 року, з метою дотримання принципу розумності строку розгляду спору - суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
15.08.2017 року між Позивачем (замовник) та Відповідачем (виконавець) укладено договір №178-В-ІЛФ-17 щодо надання послуг з поточного ремонту будівлі управління порту (ремонт фасаду) Чорноморської філії ДП «АМПУ».
Зазначенні вище послуги були прийнятті Адміністрацією 28.12.2017 згідно акту наданих послуг за грудень 2017 (483231,84 грн.). Акти наданих послуг складенні за формами КБ-2в та КБ-3.
Позов ґрунтується на тому, що 24 вересня 2018 року сталося відшарування та обрушення оздоблення західного фасаду будівлі управління порту.
28.09.2018 року був складений Акт огляду західного фасаду будівлі управління порту Іллічівської філії ДП «АМПУ» та про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів), який отримано ТОВ «Салтора груп» 12.10.2018 року.
08.11.2018 року на адресу Позивача надійшов лист Відповідача від 06.11.2018 №109-1/11, яким останній не визнав гарантійний випадок та своєї вини, запропонувало провести незалежну експертизу, тому листом від 19.11.2018 №675/15-07-10-5081 Позивач повідомив Відповідача про залучення для проведення незалежної експертизи Центр судової експертизи та експертних досліджень Державного підприємства «інформаційні судові системи», що належить до сфери управління Державної судової адміністрації України.
Посилаючись на результати експертизи, Позивачем 01.03.2019 року направлений лист №71/15-01-01-10-586 Відповідачу щодо проведення гарантійного ремонту, що був отриманий ТОВ «Салтора Груп» 20.03.2019 року.
Вимоги Позивача Відповідачем не виконані, тому, посилаючись на умови Договору та ст. ст. 509, 525, 526, 629, 837 ЦК України та ст. 224, 225 ГК України Позивач просить суд стягнути з Відповідача: 653004,00 грн. збитків та 96646,37 грн. штрафу.
Відповідач не погодившись з позовом зазначив у відзиві на позов, що вказаний висновок експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи не може вважатися належним, допустимим та достовірним доказом. Крім того, Відповідач зазначає, що Позивачем не надано доказів фактичного понесення витрат на суму 653004,00 грн. для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Як було зазначено, відносини, що склались між сторонами базуються на Договорі від 15.08.2017 року, укладеним між Позивачем (замовник) та Відповідачем (виконавець) №178-В-ІЛФ-17 щодо надання послуг з поточного ремонту будівлі управління порту (ремонт фасаду) Чорноморської філії ДП «АМПУ».
Позов ґрунтується на тому, що 24 вересня 2018 року сталося відшарування та обрушення оздоблення західного фасаду будівлі управління порту, що не визнається сторонами справи та підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до п. 4.3. Договору, гарантійний строк наданих послуг становить 36 (тридцять шість) місяців від дня їх прийняття.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що у разі виявлення протягом гарантійного строку на об'єкті недоліків (дефектів), Замовник протягом 5 робочих днів після його виявлення повідомляє виконавця про місце та дату складання акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо уповноважений представник виконавця не з'явився без поважних причин у визначений строк, замовник має право скласти зазначений акт без участі виконавця або із залученням незалежного експерта з повідомленням про це виконавця. Акт складений без участі Виконавця, надсилається йому для виконання протягом 10 календарних днів після його оформлення.
Як встановлено судом, Відповідача було проінформовано своєчасно про виклик для складання акту, проте, він не з'явився 28.09.2018 о 11:00 для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів), а тому Позивачем у відповідності до умов договору, було складено 28.09.2018 Акт огляду західного фасаду будівлі управління порту Іллічівської філії ДП «АМПУ» та про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів), який отримано Відповідачем 12.10.2018 року.
08.11.2018 року на адресу Позивача надійшов лист Відповідача від 06.11.2018 №109-1/11, яким останній не визнав гарантійний випадок та своєї вини, запропонувало провести незалежну експертизу,
Листом від 19.11.2018 №675/15-07-10-5081 Іллічівська філія ДП «АМПУ» повідомило ТОВ «Салтора Груп» про залучення для проведення незалежної експертизи Центр судової експертизи та експертних досліджень Державного підприємства «інформаційні судові системи», що належить до сфери управління Державної судової адміністрації України.
За результатом проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи був складений Висновок експертів №002-ВВВ/18 від 20.12.2018 в якому експерти дійшли до висновку, що вартість виконання ремонтно-відновлювлювальних робіт (на об'єкті - західний фасад будівлі управління порту ІФ ДП «АМПУ», що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, станом на час складання висновку становить: 653004,00 гривні.
Щодо висновку експерта суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду та повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Проведення експертизи на замовлення учасника передбачено чинним процесуальним законодавством, а тому посилання Відповідача на те, що проведення судової експертизи можливо лише на підставі Ухвали суду є некоректним та таким, що базується на застарілій редакції ГПК.
Посилання Відповідача, на п. 3.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, щодо неповідомлення Відповідача про проведення експертизи також є некоректним, оскільки відповідно до зазначеної норми, якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на місці події або огляд об'єкта за його місцезнаходженням особа, яка призначала експертизу в пазі потреби викликає учасників процесу або інших осіб.
Тобто, виклик інших учасників не є обов'язковим та проводиться виключно в разі потреби.
Крім того, заперечуючи проти визнання судом висновку експертизи №002-ВВВ/18 від 20.12.2018 року, в якості належного та допустимого доказу по справі, 18.05.2019 року Відповідач надав суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
10.06.2019 року Господарський суд Одеської області по справі № 916/905/19 призначив судову будівельно-технічну експертизу, проведення експертизи доручено Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеський регіональний центр незалежних експертиз".
На вирішення експертизи суд постав такі питання:
- Чи відповідає розроблене Технологічне завдання (Додаток № 1 до договору № 178-В-ІЛФ-17 від 15.08.2017 р.) вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
- Чи відповідають виконані будівельні роботи з вирівнювання фасаду мінеральними плитами товщиною 50 мм з обробкою декоративним розчином (короїд) з подальшим фарбуванням у 2 рази за технологією "CERESIT" Технологічному завданню (Додаток № 1 до договору № 178-В-ІЛФ-17 від 15.08.2017 р. про виконання поточного ремонту будівлі управління порту Іллічівської філії ДП "АМПУ") та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
- Які саме порушення будівельних норм (якщо такі мали місце) призвели до відшарування та обрушення західного фасаду будівлі управління порту ?
- Чи мали місце порушення при експлуатації будівлі управління порту, які призвели до відшарування та обрушення її західного фасаду ?
- Які саме порушення при експлуатації будівлі управління порту (якщо такі мали місце) призвели до відшарування та обрушення західного фасаду цієї будівлі ?
- Чи виконувались підрядником (ТОВ „САЛТОРА ГРУП") роботи:
- з облицювання металевим покриттям верхнього торця конструкції теплової ізоляції на парапеті;
- з виконання захисного гідроізоляційного армованого шару на парапеті;
- з виконання захисного гідроізоляційного армованого шару бокових торців конструкції теплової ізоляції. Якщо такі роботи не виконувались - чи могла їх відсутність вплинути на якість робіт по договору, укладеному між сторонами.
05.06.2020 року судом отримано матеріали для проведення судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з несплатою вартості проведення експертизи.
Суд враховує, що витрати по оплаті судової експертизи покладено на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «САЛТОРА ГРУП».
Проте, судова експертиза, призначена 10.06.2019 року повернулась до суду без виконання у зв'язку із несплатою Відповідачем виставленого експертною установою рахунку від 05.09.2019 року. Вказаний рахунок було отримано Відповідачем 20.09.2019 року, про що свідчить відповідне поштове повідомлення, тому посилання Відповідача на несплату рахунку у зв'язку із обставинами, які виникли в березні 2020 року, тобто через пів року - є безпідставними.
З наведеного суд робить висновок, що Відповідач свідомо, цілеспрямовано та безпідставно ухилився від оплати вартості експертизи , пославшись при цьому на обставини, яка виникли через декілька місяців після отримання ним рахунку.
Відповідно ч. 1-3 ст. 74 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 4 ст. 102 у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
В даному випадку, судова будівельно-технічна експертиза була призначена в порядку доведення Відповідачем його позиції, щодо з'ясування дійсних причин виникнення відшарування та обрушення оздоблення західного фасаду будівлі Управління порту ЧФ ДМ "АМПУ", враховуючи, що Відповідач не визнає висновки експертизи №002-ВВВ/18 від 20.12.2018 року.
Отже, оскільки саме Відповідач ухилився від оплати проведення експертизи, призначеної судом - суд вважає, що Відповідачем не доведено його правову позицію, а висновок експерта №002-ВВВ/18 від 20.12.2018 року суд визнає належним та допустимим доказом по справі.
Так у висновку експертів №002-ВВВ/18 від 20.12.2018 року зазначено, що причинами, умовами, обставинами обрушення конструкції теплової ізоляції з мінераловатних плит та штукатурного декоративного шару (короїду) західного фасаду будівлі управління порту ІФ ДП (АМПУ) є невідповідність наданих послуг з поточного ремонту з влаштуванням конструкції теплової ізоляції відповідної технології виконання робіт по утепленню фасадів мінеральними плитами. Вимоги нормативних документів (державних будівельних норм, стандартів і правил) не дотримані. Обрушення конструкції теплової ізоляції з мінераловатних плит та штукатурного декоративного шару «короїду» є прямим наслідком того, що роботи по влаштуванню конструкції теплової ізоляції з мінераловатних плит та штукатурного декоративного шару «короїду» були проведені неякісно, з відхиленням від вимог нормативних документів та технології виконання будівельних робіт.
Основними причинами неякісного надання послуг є (ст. 67-69 Висновку експертів №002-ВВВ/18 від 20.12.2018):
«Під час проведення обстеження фасаду будівлі, де була зруйнована частина конструкції із фасадною теплоізоляцією, в якій шар теплової ізоляції повинен був за технологією "CERESIT" або еквівалент кріпитися до несучої частини стіни, було встановлено, що технологія влаштування даної конструкції із фасадною теплоізоляцією не відповідає ні технології "CERESIT", ні будь-якому еквіваленту і не відповідає вимогам будівельних норм.
Як встановлено, причиною руйнації частини конструкції із фасадною теплоізоляцією є повна невідповідність наданих послуг з влаштування теплоізоляції будинку вимогам будівельних норм і правил, а саме:
горизонтальний торець теплоізоляційного шару (мінераловатні плити) на парапеті не був захищений від попадання води,
бокові торці мінераловатних плит по всій висоті стіни біля балконів в місцях спряження конструкції теплоізоляції і стіни відповідним чином не були захищені від зволоження,
мінераловатні плити до несучої стіни кріпилися окремими клейовими мазками (маячками), що заборонено будівельними нормами,
наявні дюбеля, за допомогою яких мінераловатні плити повинні були кріпитися до несучої стіни, з легкістю виймаються з отворів, у всіх дюбелях у верхній зруйнованій
частині конструкції теплової ізоляції з мінераловатних пінт відсутні будь-які сердечники, довжина застосованих дюбелів не відповідає нормативній довжині,
кількість застосованих дюбелів не відповідає нормативній кількості дюбелів, необхідних для кріплення мінераловатних плит.
При демонтажі частини конструкції теплоізоляції зі стін в місцях, де на даний час не виникло руйнації елементів теплоізоляції (на рівні 3 та 11 поверхів), було встановлено, що:
мінераловатні шити до несучої стіни також кріпляться окремими клейовими мазками (маячками), що заборонено будівельними нормами (у відповідності норм для мінераловатних плит застосовується тільки суцільний метод нанесення клейової суміші),
наявні щілини до 1,0см між мінераловатними плитами та несучою стіною (у відповідності норм при встановленні теплоізоляційного шару необхідно забезпечити щільне прилягання плит до несучої частини стіни),
наявні дюбелі в торці, за допомогою яких мінераловатна плита кріпиться до несучої стіни на рівні 3-го поверху, з невеликим зусиллям вийнялися зі своїх гнізд,
у дюбелях застосований забивний металевий гладкий сердечник, типу цвях, що не відповідає вимогам ДСТУ, в яких зазначено, що для ніздрюватих матеріалів, легких бетонів повинен застосовуватися гвинтовий сердечнику
довжина застосованих дюбелів (115мм) не відповідає нормативній довжині (мін. 150 мм),
бокові торці мінераловатних плит по всій висоті стіни біля балконів в місцях спряження конструкції теплоізоляції і стіни належним чином не захищені від зволоження: гідроізоляційний шар зі склосіткою з заведенням на стіну 100мм відсутній, по всій висоті стіни наявні тріщини міжутеплювачем і стіною:
наявність тріщин та щілин між мінеральоватними плитами і несучою стіною свідчить про .можливий постійний підхід вологи з бокового торця конструкції теплової ізоляції до мінераловатних плит, призводить до їх намокання, пошкодження та подальшого відшарування і псування штукатурного покриття.».
Відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з приписами частин першої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 Цивільного кодексу України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Висновком експертів №002-ВВВ/18 від 20.12.2018 підтверджується, що саме неправомірна поведінки позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Салтора Груп», а саме неякісне надання послуг спричинило заподіяння матеріальної шкоди (збитків), яка згідно з висновком експертів становить 653004,00 грн.
Позов в цій частині слід задовольнити.
Крім того, Пунктом 4.1. Розділу 4 «Вимоги щодо якості» Договору передбачено, що виконавець гарантує якість наданих послуг згідно з вимогами діючих нормативних документів «ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», ДСТУ Б В.2.2-15:2012 «Оздоблювальні роботи»).
Пунктом 7.4. Договору передбачено, що у разі надання Виконавцем Послуг з порушенням вимог з якості, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості таких послуг.
За змістом положень ст.193 Господарського кодексу, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Вартість виконаних будівельних робіт по ремонту покрівлі даху другого поверху будівлі управління порту ІФ ДП «АМПУ», що зафіксована в акт наданих послуг (форма КБ-2в та КБ-3) за грудень 2017 року складає 483231,84 грн.
З огляду на викладене, позивачем правомірно заявлено до стягнення 96646,37 грн. штрафу.
Позов цій частині також підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогами чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат на проведення експертизи.
Керуючись ст.ст. ч.4 ст.127, ст.ст.129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „САЛТОРА ГРУП" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 35-А, кв. 56, код 38381448) на користь Державне підприємство „Адміністрація морських портів України", в особі Чорноморської філії (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код - 38728418): 653004 гривні збитків; 96646 гривень 37коп. штрафу; 11244 гривні 76 коп. судового збору та 60403 гривні 20коп. витрат на проведення експертизи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України
Повний текст складено 18 серпня 2020 р.
Суддя О.А. Демешин