"17" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1146/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-колекторське агентство "Ортус-Груп" (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Лікарняна, 17)
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Усе в хату" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/9)
про стягнення 34 609,99 грн
Історія справи.
1. Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-колекторське агентство "Ортус-Груп".
24.04.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронно-колекторське агентство "Ортус-Груп" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Усе в хату", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у сумі 4 000 грн та збитки у сумі 30 609,99 грн, а також витрати по сплаті судового збору.
Заявлена позивачем сума збитків складається з: суми неодержаного прибутку у розмірі 22 720 грн за квітень-травень та 20 днів червня та коштів, витрачених на придбання спеціальних засобів, спецодягу для організації охорони у сумі 7 889,99 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2020р. відкрито провадження у справі №916/1146/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 29.04.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.78)
Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.72-75).
21.05.2020р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи.
Враховуючи, що надіслана судом на юридичну адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою, судом було зроблено телефонограму, якою повідомлено голову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Усе в хату" про розгляд справи №916/1146/20.
01.07.2020р. до канцелярії суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.
06.07.2020р. відповідачем до канцелярії суду подано докази надіслання позивачу відзиву на позовну заяву.
08.07.2020р. від позивача до суду надійшла заява про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.
Згідно положень ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд при цьому враховує, що законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 30.03.2020р., який набрав чинності 02.04.2020р., було внесено зміни, зокрема, до ГПК України щодо продовження процесуальних строків розгляду справи згідно прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
В подальшому положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020р., який набрав чинності 17.07.2020р., визначено, що вказані процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-колекторське агентство "Ортус-Груп".
Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Усе в хату" порушено умови укладеного між сторонами договору про надання охоронних послуг №20/06 від 20.06.2017р. в частині повної та своєчасної оплати охоронних послуг за березень 2020р.
Внаслідок неправомірної односторонньої відмови Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Усе в хату" від договору про надання охоронних послуг, строк дії якого погоджено до 20.06.2020р., позивачу завдано збитків на суму 30 609,99 грн.
Розмір збитків підтверджується балансовою довідкою, яка визначає майно, що обліковується на балансі підприємства, та вартість такого майна у сумі 7 889,99 грн, а також довідкою щодо затрат для здійснення охоронних заходів по об'єкту, згідно якої прибуток складає 8 520 грн на місяць, а розмір недоотриманого прибутку за квітень-травень 2020р. та 20 календарних днів червня 2020р. у сумі 22 720 грн.
3.2. Доводи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Усе в хату".
Заборгованість за березень 2020р. оплачена в повному обсязі, останній платіж на суму 4 000 грн здійснено 24.04.2020р.
Висновки позивача щодо строку дії договору до 20.06.2020р. та, як наслідок, нарахування ним суми неотриманого прибутку до вказаної дати є невірними, враховуючи погодження сторонами можливості продовження строку дії договору, у разі відсутності заперечень жодної із сторін, на один рік, та укладення додаткової угоди про продовження дії договору до 31.12.2018р.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
20.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-колекторське агентство "Ортус-Груп" (Виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Усе в хату" (Замовник) укладено договір про надання охоронних послуг №20/06 (а.с.104-111), відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги з фізичної охорони об'єктів, зазначених у додатку №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною, розташованих за адресою: 65122, Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/9.
В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору (а.с.114-118).
За умовами п. 4.1. договору ціна послуг виконавця за даним договором складає 10 000 грн. Додатковими угодами сторонами неодноразово було внесено зміни до договору щодо ціни послуг. Так додатковою угодою №4 від 01.01.2020р. сторонами було погоджено ціну послуг виконавця на рівні 24 000 грн без ПДВ в місяць.
Відповідно до п.4.2. договору ціна послуг може змінюватись за узгодженням сторін, залежно від зміни норм витрат на здійснення охорони, цін на ринку, збільшення розміру податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що можуть безпосередньо впливати на ціну послуг.
Замовник в свою чергу може не погодитись зі зміною ціни послуг і розірвати договір у порядку, визначеному цим договором (п.4.3. договору).
Згідно п. 4.4. договору на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, складається відповідний акт та надається замовнику.
Замовник зобов'язаний підписати наданий виконавцем акт у тижневий строк. У випадку якщо замовник не повертає підписаний акт у тижневий строк або не надає обґрунтовану відповідь про підстави його не підписання, факт належного надання Виконавцем послуг Замовнику вважається підтвердженим (п.4.5. договору).
Відповідно до п. 4.6. договору оплата наданих послуг здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Договір набуває чинності з дати його підписання, тобто дати, зазначеної у правому верхньому куті першої сторінки тексту даного договору, та діє протягом одного місяця, тобто до 20.07.2017р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 11.1. договору).
Якщо за 10 днів до закінчення строку договору жодна із сторін письмово не вимагатиме його припинення, договір вважається подовженим на тих же умовах на один рік (п. 11.2. договору).
За умовами п. 11.3. договору останній може бути достроково розірваний виконавцем в односторонньому порядку, про що виконавець письмово попереджає замовника у 30 денний строк до дати розірвання у випадках наведених в даному пункті договору.
Додаткової угодою №02/01 від 01.04.2018р. (а.с.115) сторонами викладено п. 11.1. в новій редакції: "Договір набуває чинності з дати його підписання, тобто дати, зазначеної у правому верхньому куті першої сторінки тексту даного договору, та діє до 31.12.2018р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.".
Додатковою угодою №5 (а.с.115) сторони вирішили викласти п.11.3. договору в наступній редакції: "Договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку за ініціативою як замовника так і виконавця, які письмово попереджають про намір розірвати договір та у наступних випадках:". Означені сторонами випадки залишились без змін.
Судом встановлено та сторонами у справі даний факт визнається, що відповідачем на адресу позивача було надіслано листа №17 від 19.03.2020р. про дострокове розірвання договору з 01.04.2020р. (а.с.125).
У відповідь на вказаний лист позивачем листом №24/03 від 24.03.2020р. було повідомлено відповідача про неможливість одностороннього розірвання договору з боку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Усе в хату" внаслідок відсутності за умовами договору такого права у замовника.
Наявні в матеріалах справи документи, а саме акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) (а.с.57) свідчать про надання позивачем в березні 2020р. відповідачу послуг з охорони, загальною вартістю 24 000 грн.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначив про наявність у відповідача заборгованості у сумі 4 000 грн за надані в березні 2020р. послуги.
Спростовуючи такі твердження позивача, відповідач надав суду платіжне доручення у підтвердження погашення залишку суми за виконані в березні 2020р. року послуги з охорони у розмірі 4 000 грн (а.с.126).
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, враховуючи погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 4 000 грн в день подачі позовної заяви позивачем, суд, керуючись положеннями ст. 231 ГПК України, закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 4 000 грн.
5. Позиція суду.
5.1 Щодо правовідносин сторін.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №911/1433/18.
Таким чином, одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин.
Суд зазначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ч.2 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Положеннями ч.2 ст. 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач у підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, надав суду договір та чотири додаткові угоди до нього №01/01 від 01.01.2018р., №02/01 від 01.04.2018р., №3 від 28.12.2018р., №4 від 01.01.2020р.
Поряд з цим відповідачем, окрім наданих позивачем додаткових угод, було також залучено до матеріалів справи додаткову угоду №5 від 16.01.2020р. (а.с.115).
Причини, з яких позивачем не було подано до суду додаткову угоду №5, суду не відомі.
Досліджуючи поданий відповідачем доказ, суд зазначає, що, укладаючи відповідну додаткову угоду, сторони внесли зміни до умов укладеного між ними договору та фактично надали замовнику, тобто Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Усе в хату", право односторонньої відмови від договору.
Отже, системний аналіз умов договору дає підстави зробити висновок про відсутність неправомірної поведінки замовника при розірванні договору в односторонньому порядку.
5.2. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми збитків.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.
У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Надаючи оцінку наявності усіх елементів складу правопорушення, суд враховує висновки щодо відсутності неправомірної поведінки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Усе в хату" при розірванні договору про надання охоронних послуг №20/06 від 20.06.2017р.
При цьому, суд також критично оцінює балансову довідку, яка надана в обґрунтування розміру збитків, згідно якої вартість засобів спец захисту та спецодягу складає 6 289,99 грн та 1600 грн ГСО (до кінця дії договору 20.06.2020р.), та в якій позивачем зазначено, що для якісного виконання своїх обов'язків з охорони об'єктів ним було укладено з поліцією договір охорони з управління охорони поліції№ПЦО-2/3894-18 від 01.07.2019р. про надання на об'єкт ОСББ "Усе в хату" кнопки швидкого реагування, яка в місяць коштує 400 грн, з огляду на таке.
Зміст балансової довідки свідчить про те, що, зокрема, "куртка спец утепл." "костюм охоронця", "патрон флобера" були придбані позивачем до укладання сторонами договору про надання охоронних послуг, інші визначені позиції були придбані більш ніж через рік після укладання договору, з огляду на що у суду відсутні підстави вважати, що визначені у довідці засоби спец. захисту та спецодяг були придбані саме за для виконання договірних зобов'язань.
Більш того, придбання таких товарів не віднесено умовами договору до обов'язків виконавця.
Не містять матеріали справи також доказів (договору, актів приймання-передачі послуг, платіжних доручень, що підтверджують оплату наданих послуг) укладання позивачем з поліцією договору про надання на об'єкт ОСББ "Усе в хату" кнопки швидкого реагування.
Судом також критично розцінюються твердження позивача щодо заподіяння йому збитків внаслідок недоотримання прибутку, з огляду на не доведення терміну дії договору до 20.06.2020р. з урахуванням погодження сторонами можливості продовження строку дії договору, у разі відсутності заперечень жодної із сторін, на один рік, та укладення додаткової угоди про продовження дії договору до 31.12.2018р., не доведення розміру такого прибутку, оскільки відповідна довідка жодним чином не може вважатися належним, достатнім, вірогідним доказом, що підтверджує прибуток підприємства, а також з урахуванням висновків суду щодо відсутності неправомірної поведінки замовника при розірванні договору.
Таким чином суд зазначає про недоведеність позивачем складових, наявність яких є підставою для задоволення суми збитків, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Приймаючи до уваги закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму 4 000 грн та відмову в задоволенні решти позову, підстави для відшкодування витрат за рахунок відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Усе в хату" заборгованості за надані послуги у сумі 4 000 грн закрити.
2. В задоволенні решти позову відмовити.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Суддя Ю.М. Щавинська