13 серпня 2020 року Справа № 915/563/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ржепецької К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Виконавчого комітету Первомайської міської ради (55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Михайла Грушевського, буд. 3; ідентифікаційний код 04056575)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Вакарова Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про: відшкодування збитків у розмірі 66444,61 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Савченко М.С., за довіреністю,
від відповідача: Вакаров О.М., Дудченко В.Л., за довіреністю,
Суть спору:
23.04.2020 Виконавчий комітет Первомайської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 2669/03.01-26 від 21.04.2020 (з додатками) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Вакарова Олександра Михайловича збитків у сумі 66444,61 грн та судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов Договору оренди землі від 24.03.2015 з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності та планом земельної ділянки до нього; рішення Первомайської міської ради Миколаївської області № 11 від 30.06.2016; листа від 15.02.2019 за вих. № 79/03.13-29; витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 169/178-19 від 21.01.2019; рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 233 від 10.05.2019, листа Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 4435/03.01-16 від 26.06.2019; рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 390 від 09.08.2019 з актом № 3 від 23.07.2019 про визначення збитків до нього; повідомлення Управління містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань Первомайської міської ради від 13.08.2019 за вих. № 443/04.04.1-15; застосування норм статей 12, 96, 125, 126, 156, 157, 206 Земельного кодексу України, статей 22, 377 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 та мотивовані таким:
Нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки станом на 01.01.2017-01.07.2019 року складає 1065760,60 грн, однак за цей період відповідачем сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою в сумі 13487,44 грн у розмірі 3 %, виходячи з нормативної грошової оцінки - 266648,90 грн, встановленої на момент укладання договору.
Листом Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 4435/03.01-16 від 26.06.2019 відповідача було запрошено на засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок недоотримання коштів Первомайською міською радою за фактичне землекористування та використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства та Податкового кодексу України за період з 01.01.2017 року по 01.07.2019 року, але відповідач на засідання комісії не прибув, причини неявки не повідомив.
Рішенням Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 390 від 09.08.2019 було затверджено акт № 3 про визначення збитків від недоотримання коштів Первомайською міською радою за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою. Зазначене рішення та акт відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалися.
Позивач вважає, що відповідач використовував земельну ділянку комунальної власності з порушенням норм ст. 206 (Плата за землю) Земельного кодексу України, а повинен був сплачувати орендну плату за земельну ділянку від нормативної грошової оцінки, встановленої на поточний рік.
Внаслідок неповної сплати відповідачем за оренду земельної ділянки, Первомайська міська рада позбавлена можливості використання та розпорядження земельною ділянкою, що призводить до ненадходження коштів до бюджету та суперечить інтересам держави.
28.04.2020, у зв'язку з тим, що позивачем не було дотримано вимог ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу, якою позовну заяву було залишено без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
12.05.2020 до суду від позивача засобами поштового зв'язку надійшла заява № 2988/03.01-26 від 08.05.2020 про усунення недоліків на виконання ухвали суду про залишення заяви без руху.
У зв'язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (за змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2020 було відкрито провадження у справі № 915/563/20 без зазначення дати проведення судового засідання; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Враховуючи прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних обмежень, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», суд ухвалою від 29.05.2020 повідомив учасників справи про те, що судове засідання з розгляду справи № 915/563/20 по суті відбудеться 07 липня 2020 року об 11:30; зауважив, що у зв'язку з запровадженням карантинних заходів на території України, явка представників учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
18.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 17.06.2020 (вх. № 7308/20), у якому заявник просить суд повністю відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на норми ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 287-289 Податкового кодексу України, статті 1, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», статті 13, 15, 18 Закону України «Про оцінку земель», статті 22, 628 Цивільного кодексу України, статтю 224 Господарського кодексу України, та мотивуючи наступним:
- з часу укладання договору оренди землі відповідачем добросовісно, своєчасно та належним чином сплачувалася відповідна плата, відповідно до умов договору оренди землі від 24.03.2015;
- відсутністю факту змінення умов договору оренди землі, в порядку визначеному у ньому;
- відсутністю надіслання повідомлення про зміну розміру плати згідно рішення міської ради від 30.06.2019, тобто невиконання самим органом місцевого самоврядування договірних зобов'язань;
- не набранням чинності рішенням міської ради внаслідок невиконання органом місцевого самоврядування вимог норм ч.ч. 1, 5, 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для застосування до підприємця такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки відсутні всі необхідні елементи складу цивільного правопорушення.
07.07.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 07.07.2020 (вх. № 8249/20) про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема роздруківок з веб-сайту Первомайської міської ради.
В судовому засіданні 07.07.2020, проведеному за участю представників обох учасників справи, було оголошено перерву до 13 серпня 2020 року о 10:00.
30.07.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 29.07.2020 (вх. № 9324/20) про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема листа та податкового повідомлення-рішення Южноукраїнського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області про нарахування та сплату орендної плати за землю.
06.08.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 5190/03.01-26 від 04.08.2020, в якій заявник просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначаючи, зокрема, що Первомайська міська рада не вбачає зі свого боку порушення установленого законом порядку, визначеного Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2017 № 783 формою, на яку посилається відповідач.
30.07.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 11.08.2020 (вх. № 9908/20) про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема податкового повідомлення-рішення Южноукраїнського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо податкового зобов'язання за платежем зі сплати орендної плати за землю, з квитанцією про його оплату.
Станом на момент проведення судового засідання будь-яких інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
В судове засідання 13.08.2020 з'явилися повноважні представники обох учасників справи, які підтвердили актуальність правових позицій сторін, викладених в письмових заявах по суті спору.
Представник позивача доповів суд предмет та підстави заявленого позову, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача доповів правові та фактичні обґрунтування заперечень проти позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 13.08.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників позивача та відповідача, суд -
24 березня 2015 року між Первомайською міською радою та фізичною особою Вакаровим Олександром Михайловичем був укладений Договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до предмету якого Первомайська міська рада, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі цеху по виробництву макаронних виробів, на підставі рішення Первомайської міської ради від 26.02.2015 року № 7, яка знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Гвардійців Родимцева, 54-а.
Пунктами 2-5 Договору передбачено, що:
- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1670 га, у тому числі прибудинкова територія (двір) - 0,1124 га, під будинками та спорудами - 0,0546 га;
- кадастровий номер земельної ділянки: 4810400000:10:004:0005;
- на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: нежитлова будівля цеху, інші об'єкти інфраструктури землевпорядною документацією не обумовлені;
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно з витягом з технічної документації управління Держземагентства у Первомайському районі від 10.03.2015 р. за № 260/01-32 на час укладання цього договору складає: 266648,90 грн (159,67 грн./кв.м.).
Пунктом 8 Договору сторони погодили, що Договір оренди укладено на 10 років. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Відповідно до змісту п.п. 12 та 13 Договору сторони дійшли згоди, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмір 3 % від її нормативної грошової оцінки та складає відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору: 7999,47 грн.
Розмір орендної плати не є сталим і може переглядається не частіше одного разу в рік у разі:
- проведенням щорічної індексації грошової оцінки землі;
- внесення змін до розмірів орендної плати Первомайською міською радою, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- зміни умов господарювання, передбачених договором в інших випадках, передбачених законом.
При зміні розміру орендної плати орендодавець односторонньо повідомляє про це орендаря відповідно до рішення міської ради.
За умовами п. 36 Договору зміни умов договору, здійснюється в письмовій форм, за взаємною згодою сторін. Крім умов передбачених у п. 13 даного договору. У разі недосягнення згоди щодо змін умов спір вирішується в судовому порядку.
Договір скріплений підписами обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача про стягнення збитків за вищенаведеним договором оренди, через невідповідність розміру орендної плати.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини існування між сторонами договірних відносин оренди та заподіяння відповідачем позивачу збитків через невідповідність розміру орендної плати
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір оренди землі від 24.03.2015 з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності та планом земельної ділянки до нього;
- кадастровий план земельної ділянки;
- акт встановлення в натурі і погодження меж земельної ділянки від 23.12.2014;
- акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 23.12.2014;
- акт приймання-передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 24.03.2015;
- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.03.2020;
- лист Фінансового управління Первомайської міської ради № 178/04.05-21 від 14.04.2020;
- рішення Первомайської міської ради № 25 від 24.12.2008, № 1 від 11.11.2015, № 11 від 30.06.2016, № 19 від 25.05.2017;
- витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 169/178-19 від 21.01.2019;
- рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради № 233 від 10.05.2019, № 390 від 09.08.2019 з актом № 3 від 23.07.2019 про визначення збитків до нього;
- протокол засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам № 1 від 23.07.2019;
- листи Виконавчого комітету Первомайської міської ради № 79/03.13-29 від 15.02.2019, № 4435/03.01-16 від 26.06.2019;
- повідомлення Управління містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань Первомайської міської ради № 443/04.04.1-15 від 13.08.2019;
- роздруківки з веб-сайту Первомайської міської ради;
- службова записка № 3 від 04.01.2017;
- листи міського голови Первомайської міської ради до Первомайського відділення Южноукраїнської ОДПІ № 370/03-1-22 від 16.01.2017, № 2/842/03.01-22 від 16.07.2020
Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- роздруківки з веб-сайту Первомайської міської ради (Нормативні акти Первомайської міської ради та Виконкому);
- листи Южноукраїнського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області: № 307/Г/В/14-29-54-07-06 від 15.05.2020 з копією інтегрованої картки платника податку з орендної плати за землю фізичних осіб Вакарова О.М., № В/539/14-29-54-05-29 від 20.07.2020;
- податкові повідомлення-рішення від 27.04.2020 №0048197-5405-1408, від 27.04.2020 №2808734-5405-1409;
- дублікат квитанції № 0.0.1796787983.1 від 11.08.2020.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про оренду.
Так, відповідно до змісту ч.ч. 1 та 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статей 759, 762 (ч. 1) Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до приписів статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Матеріали свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору учасники оформили та підписали 24.03.2015 акт приймання-передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості) про те, що Первомайська міська рада передала, а фізична особа Вакаров Олександр Михайлович прийняв земельну ділянку загальною площею 0,1670 га в оренду терміном на 10 років для обслуговування нежитлової будівлі цеху по виробництву макаронних виробів по АДРЕСА_2 .
Усні заперечення представника відповідача (викладені в судовому засіданні 13.08.2020) щодо непідсудності даного спору господарському суду у зв'язку із тим, що стороною договору витупав Вакаров Олександр Михайлович як фізична особа є хибним.
Так, критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
За приписами ч. 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
На переконання суду вирішення питання про юрисдикційність спору за участю фізично особи-підприємця залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб'єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.
У справі, що розглядається, Фізична особа-підприємець Вакаров Олександр Михайлович виступав як суб'єкт господарювання, оскільки орендована земельна ділянка використовувалася відповідачем у підприємницькій діяльності, що не заперечено та не спростовано останнім.
Таким чином, спір виник у межах господарських правовідносин учасників справи.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З урахуванням наведеного вище суд вважає, що за змістом спірних правовідносин, суб'єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, цей спір є господарським.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.02.2020 у справі № 916/385/19.
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
З моменту укладання договору відповідач сплачував плату за оренду земельної ділянки у розмірі 3 % виходячи з нормативної грошової оцінки, встановленої на момент укладання договору.
Вказані обставини стверджуються позивачем та визнаються відповідачем у даній справі.
Суд зауважує, що за приписами ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
З урахуванням наведеного, обставини існування між сторонами орендних відносин та сплата відповідачем орендної плати у розмірі 3 % виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої на момент укладання договору, по даним спірним правовідносинам не потребують доведення.
У подальшому, 30.06.2016 рішенням Первомайської міської ради № 11 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Первомайська та вирішено ввести її в дію з 01.01.2017.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Гвардійців Родимцева, 54-а, у м. Первомайську, що знаходиться в оренді у відповідача, станом на 01.01.2017-01.07.2019 роки складає 1065760,60 грн, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.01.2019 року №169/178-19, виданого Управлінням Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області.
За твердженням позивача, відповідач повідомлявся про відповідні зміни, шляхом направлення на його адресу листів.
Крім того, листом виконавчого комітету Первомайської міської ради віл 26.06.2019 № 4435/03.01-16 відповідача було запрошено на засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок недоотримання коштів Первомайською міською радою за фактичне землекористування та використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства та Податкового кодексу України за період з 01.01.2017 по 01.07.2019.
Факт отримання вищевказаних листів та повідомлень заперечується відповідачем та критично оцінюється судом, оскільки, по-перше, позивачем не надано доказів їх направлення відповідачу, а по-друге, частина листів містить адресу, відмінну від офіційної адреси відповідача.
На засіданні комісії 23.07.2019 відповідачу було нараховано збитки внаслідок використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства та Податкового кодексу України, площею 0,1670 га за адресою вул. Гвардійців Родимцева, 54-а у м. Первомайську Миколаївської області за період з 01.01.2017 по 01.07.2019 у розмірі 66444,61 грн.
Рішенням виконавчого комітету міської ради № 390 від 09.08.2019 було затверджено акт № 3 по визначенню розміру збитків від недоотримання коштів Первомайською міською радою за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,1670 га для обслуговування нежитлової будівлі цеху по виробництву макаронних виробів вул. Гвардійців Родимцева, 54-а з порушенням норм ст. 206 (Плата за землю) Земельного кодексу України.
Повідомлення під 13.08.2019 №443/04.04.1-15 разом з вищевказаним рішенням та актом №3, листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, було направлено відповідачу та надано 10-денний термін з дня надходження повідомлення, розглянути та письмово проінформувати про результати їх розгляду. Вищевказане повідомлення повернуто 16.09.2019 року за закінченням встановленого строку зберігання.
За даними позивача, відповідач оплати нарахованих збитків не провів, що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За приписами ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками в розумінні частини 2 статті 224 ГК України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (стаття 225 ГК України).
Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.
За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Водночас відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
За загальними положеннями статті 22 ЦК збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності.
У даній справі, як стверджує позивач, збитками є грошові кошти, недоотримані Первомайською міською радою у зв'язку з неповною сплатою відповідачем за оренду земельної ділянки через невідповідність розміру орендної плати нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.
При цьому, суд зазначає, що для застосування такого виду господарської санкції, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Крім того, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Умовою відповідальності за правопорушення є вина заподіювача збитків, тобто винною дією є невиконання, відмова від виконання або неналежне виконання зобов'язань. Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт наявності протиправної поведінки боржника, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.
Тобто саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідних правових висновків дотримується Верховний Суд, які викладені у постановах, зокрема, Великої Палати від 18.06.2019 у справі №920/85/18, постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/6657/16, від 07.02.2018 у справі № 917/1651/16, від 16.04.2019 у справі №911/917/16, від 27.08.2019 у справі № 910/9095/18.
Виходячи з наведеного та вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, як особу, якою заявлено вимогу про відшкодування збитків, покладено обов'язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтування їх розміру, доведення безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи вимоги про стягнення збитків взагалі не наводить обґрунтувань існування в діях відповідача елементів складу цивільного правопорушення.
З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем, як особою на яку покладено обов'язок доказування, не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення відповідачем протиправної поведінки (дії та бездіяльність), розмір завданої майну позивача шкоди (збитків), причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою (збитками), вину відповідача у завданні позивачу шкоди, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення шкоди (збитків), оскільки відсутній склад цивільного правопорушення.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на такому.
Власником спірної земельної ділянки, якому можуть бути відшкодовані спричинені збитки, у разі доведення наявності відповідних підстав, є саме територіальна громада міста Первомайськ в особі Первомайської міської ради Миколаївської області. Натомість позов про стягнення збитків заявлено Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Миколаївської області, який не є власником земельної ділянки.
Приписами ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України розкривається зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.
За змістом ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, який не є власником земельної ділянки, просить стягнути збитки з відповідача на свою користь з посиланням на рішення Первомайської міської ради № 19 від 25.05.2017. Проте, вказаним рішенням виконавчому комітету Первомайської міської ради надано лише повноваження щодо подання до суду позовних заяв про відшкодування збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та через невідповідність розміру орендної плати. Ті обставини, що у Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області є повноваження на подання позовної заяви до суду про відшкодування збитків, завданих через невідповідність розміру орендної плати, не змінюють правовий статус сторін, а лише надає можливість Виконавчому комітету Первомайської міської ради Миколаївської області звертатись до суду з позовами до суду саме в інтересах Первомайської міської ради виключно на представницьких засадах. Однак, за даною позовною заявою Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області просить суд стягнути на свою користь збитки у розмірі 66444,61 грн. Натомість доказів заподіяння відповідачем збитків саме Виконавчому комітету Первомайської міської ради, який не є власником землі, позивачем не надано та суду не доведено їх наявність.
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Таким чином, суд вважає, що у позивача наявні повноваження лише для підписання та подання даної позовної заяви саме в інтересах Первомайської міської ради Миколаївської області, але відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом про відшкодування збитків на свою користь.
Наявність порушених або оспорюваних прав і інтересів у особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковою, а обов'язком позивача відповідно до ст. 74 ГПК України є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.
Оцінюючи наявні докази в сукупності та всі обставини справи, перевіривши доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, судом встановлено, що Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Миколаївської області не доведено порушення відповідачем прав і охоронюваних законом інтересів позивача, тому відсутні підстави для правового захисту його інтересів в межах даного спору з огляду на заявлені позовні вимоги.
Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини у сукупності, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судовий збір у даній справі покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Виконавчий комітет Первомайської міської ради (55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Михайла Грушевського, буд. 3; ідентифікаційний код 04056575);
Відповідач: Фізична особа-підприємець Вакаров Олександр Михайлович ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено та підписано судом 18.08.2020.
Суддя О.Г. Смородінова