79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.08.2020 справа № 914/915/20
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Мазуркевич М. Р., розглянув по суті у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу
за позовом: акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особірегіональної філії «Південна залізниця», м. Харків,
до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Адекс», м. Львів,
про: стягнення 81'668,89 грн (з яких: 65'999,29 грн - основний борг, 13'427,69 грн - пеня, 1'918,87 грн - три відсотки річних та 323,04 грн - інфляційні втрати).
За участю представників сторін:
позивача:Гараєва О. С. - адвокат,
відповідача:не з'явився.
1. Судові процедури.
1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Адекс» про стягнення 81'668,89 грн (з яких: 65'999,29 грн - основний борг, 13'427,69 грн - пеня, 1'918,87 грн - три відсотки річних та 323,04 грн - інфляційні втрати).
1.2. Ухвалою суду від 21.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.05.2020. Розгляд справи по суті відкладався на 01.06.2020 та на 06.07.2020 з підстав вказаних у попередніх ухвалах та протоколах суду.
1.3. Щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
26 травня 2020 року на адресу суду від відповідача повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 21.04.2020 про відкриття провадження у справі, причина повернення «Інші причини». Також, 26.06.2020 на адресу суду від відповідача повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 18.05.2020, причина повернення «за закінченням терміну зберігання».
Як з'ясовано судом, вказані вище поштові відправлення відправлялись на юридичну адресу ТзОВ ВФК «Адекс», що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79007, м. Львів, вул. Котлярська, буд. 10, кв. 11.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
З метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, ухвали суду про відкриття провадження у справі від 21.04.2020, про відкладення розгляду справи від 18.05.2020, від 01.06.2020 були направлено на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
При цьому, суд забезпечуючи відповідачу можливість реалізувати свої права, також надіслав ухвалу суду від 01.06.2020 засновникам ТзОВ ВФК «Адекс» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на адреси вказані у Витягу з ЄДР. Як з'ясовано судом із сайту Укрпошти, ухвалу суду від 01.06.2020 отримав і відповідач і засновники, що підтверджується перевіркою відстежень поштових відправлень 7901413227863, 7901413227847, 7901413227804 із сайту, які долучено до матеріалів справи.
Окрім того, згідно з частиною 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень'усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрісудовихрішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу, а зокрема, відповідача.
З цього приводу, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторонни щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
1.4. 03 липня 2020 року від Відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання в порядку ч. 2 ст. 202 ГПК України. Окрім того, заявник просив: 1) продовжити ТзОВ ВКФ «Адекс» процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів, що його обґрунтовують та встановити 20-денний строк з дати набрання чинності Законом України № 3383 від 18.06.2020; 2) надати дозвіл та можливість ознайомитись із матеріалами справи та виготовлення фотокопій; 3) надіслати на поштову адресу відповідача усі постановлені судом процесуальні документи та копію позовної заяви з додатками; 4) здійснювати судовий розгляд справи з повідомлення сторін та за обов'язкової участі представника відповідача.
Ухвалою суду від 06.07.2020 судом задоволено клопотання про відкладення розгляду справи на 03.08.2020, в іншій частині роз'яснено процесуальні права заявника щодо поданих клопотань з підстав, вказаних у даній ухвалі. Вказану ухвалу за клопотання Відповідача надіслано на поштову адресу: 79007, м. Львів, вул. Лемківська, 9а/23.
Розгляд справи по суті 03.08.2020 було відкладено на 10.08.2020. Рух справи відображено в попередніх ухвалах та протоколах суду.
1.5. Згідно з частинами першою та другою статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Відповідно до частин першої та третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
1.6. Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Крім того, суд звертає увагу сторін на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 у справі № 924/369/19, у якій вказано, що встановлений на всій території України карантин, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 № 211 (в редакції на момент ухвалення рішення) не є перешкодою у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
1.7. Таким чином, суд, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, відсутність будь-яких клопотань від учасників процесу з процесуальних питань, належне повідомлення учасників процесу про розгляд даної справи судом, не подання відповідачем відзиву на позов, беручи до уваги строки розгляду справи та обов'язок суду при розгляді справи не порушувати балансу інтересів сторін, дійшов висновку розглянути спір по суті у даному судовому засіданні.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 10.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1. У позовній заяві АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Південна залізниця» (Позивач у справі) вказує про неналежне виконання ТзОВ ВКФ «Адекс» (Відповідач у справі) своїх договірних зобов'язань щодо оплати витрат, пов'язаних з простоєм на коліях станції (маневрова робота, плата за користування, збір за зберігання, зважування вагонів, тощо), передислокацію вагонів до подачі на колії підрозділу для ремонту та після повернення з ремонту на колії станції, які виникли з вини Замовника, сплачуються ним на відповідній станції або за виставленим рахунком Підрядника, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку. Відповідний рахунок № 665/484 на загальну суму 65'999,29 грн та акт виконаних робіт № 665/484 на вказану суму були виставлені Товариству 12.04.2019. Відповідач оплати виставленого рахунку не здійснив, у зв'язку із чим у нього виник борг перед Позивачем у розмірі 65'999,29 грн. За неналежне виконання грошових зобов'язань Відповідачу також нараховано 13'427,69 грн - пені, 1'918,87 грн - три відсотки річних та 323,04 грн - інфляційних втрат.
2.2. Відповідач - ТзОВ ВКФ «Адекс» відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.
3. Обставини справи.
3.1. 23 січня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Адекс» листом № 2301/19 звернулось до регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» з проханням направити на електронну адресу Товариства проект договору на проведення деповського та капітального видів ремонту вагонів на 2019 рік (а.с. 19).
21 березня 2019 року між АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Південна залізниця» (Підрядник) та ТзОВ ВКФ «Адекс» (Замовник) укладено Договір № П/В-19363/НЮ (надалі - Договір). За умовами цього Договору Підрядник зобов'язується, відповідно до цього Договору за завданням Замовника виконати капітальний ремонт 32 одиниць вагонів-хопер та деповський ремонт 18 одиниць вагонів-хопер (надалі - «Вагонів») Замовника (надалі - «Роботи») на базі виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо Куп'янськ» (надалі - «ВЧД») регіональної філії «Південна залізниця» яке знаходиться за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, смт. Куп'янськ - Вузловий, вул. Тополина, 36в, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (п. 1.1. Договору). Кількість Вагонів Замовника, графік їх надання Підряднику для виконання Робіт визначаються у погодженому Сторонами Календарному плані ремонту (Додаток № 1 до цього Договору) (п. 1.2. Договору).
Відповідно до пункту 10.1. Договору, такий вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та проставляння печаток Сторін і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині виконання розрахунків - до повного їх виконання Сторонами. Дія цього договору розповсюджується на відносини між Сторонами, які виникли з 01 січня 2019 року на підставі п. З ст. 631 Цивільного кодексу України.
Додатком № 1 до Договору сторонами затверджено Календарний план ремонту, Додатком № 2 - Протокол погодження договірної ціни.
Також, у зв'язку із збільшенням кількості вагонів для виконання ремонту, у договір внесено зміни передбачені Додатковою угодою № 1 від 04.04.2019 та Додатковою угодою № 2 від 04.04.2019.
3.2. 03 грудня 2018 року між ТзОВ ВКФ «Адекс» (Виконавець) та ТзОВ «Спільне Українсько-Грецьке підприємство «Імтрекс» (Замовник) укладено Договір підряду № 0312/18. За умовами цього Договору, Виконавець зобов'язується надати послуги з організації та контролю за виконанням планового ремонту вагонів, (далі вагони) та ремонт колісних пар при проведенні ремонту вагонів власності Замовника або орендованих Замовником іншого власника або якими Замовник розпоряджається згідно до зобов'язань по цивільно-правовим угодам (далі вагони) згідно нормативних документів з деповського та капітального ремонту «Вагони вантажні залізниць України колії 1520 (1524) мм (ЦВ-0142), (ЦВ-0016). Планова кількість, термін подачі об'єктів у ремонт з'ясовуються підписаним сторонами Додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього договору. Остаточний план кількості ремонту вагонів на наступний місяць погоджується до 25 числа попереднього місяця. Замовник зобов'язується оплатити за виконані роботи на умовах цього договору. Роботи виконуються на території вагонних депо ПАТ «Укрзалізниці» згідно Графіку подачі вантажних вагонів (Додаток № 1).
Також, між сторонами цього Договору, підписано графік подачі вантажних вагонів в ремонт (Додатко № 1) та графік подачі вантажних вагонів в ремонт (Додатко № 1б).
3.3. Відповідач листом від 05.02.2019 № 05-01/19 звернувся до філії «Панютинський вагонний завод» АТ «Укрзалізниця» з проханням оформити перевізні документи на вагони № 59464271, 59464222, 59464313, 59461263, 59464230 на станцію Куп'янськ - Сортувальний Південної залізниці для проведення капітального ремонту вищезазначених вагонів.
3.4. Згідно з залізничною накладною № 43742188 на станцію Куп'янськ-Сортувальний Південної залізниці 20.02.2019 на адресу вантажоодержувача Ремонтне Вагонне депо Куп'янськ прибули вагони 59464271, 59464222, 59464313, 59461263 для виконання ремонту. Згідно з залізничною накладною № 43915149 на станцію Куп'янськ - Сортувальний Південної залізниці 08.03.2019 на адресу вантажоодержувача Ремонтне Вагонне депо Куп'янськ прибув вагон № 59464230 для виконання ремонту.
На виконання умов Договору Позивачем було виставлено Відповідачу рахунки на оплату від 31.03.2019 № 603/484 на суму 194'173,24 грн, від 11.04.2019 № 649/484 на суму 48'377,52 грн щодо оплати вартості капітального ремонту вагонів 59464271, 59464222, 59461263, 59464230, 59464313, які були оплачені Відповідачем згідно з платіжними дорученнями від 12.04.2019 № 1550, від 12.04.2019 № 1551 відповідно.
Між Позивачем та Відповідачем підписано акт виконаних робіт № 603/484 від 31.03.2019 щодо капітального ремонту вагонів № 59464271, 59464222, 59461263, 59464230 на суму 194'173,24 грн, акт виконаних робіт № 649/484 від 11.04.2019 щодо капітального ремонту вагону 59464313 на суму 48'377,52 грн Відповідачем не підписано, однак оплату за ремонт вказаного вагону здійнено.
3.5. 12 квітня 2019 року Позивач виставив Відповідачу для оплати рахунок № 665/484 на суму 65'999,29 грн витрат, що пов'язані: з простоєм вагонів 59464271, 59464222, 59461263, 59464230, 59464313 на коліях станції (плата за користування, збір за зберігання); зі зважуванням вказаних вагонів за участі працівника залізниці; маневровою роботою локомотиву; подачею вказаних вагонів на колії підрозділу Позивача - Ремонтне Вагонне депо Куп'янськ для ремонту.
Позивачем 12.04.2019 також був складено та направлено акт № 665/484 виконаних робіт по Договору № П/В-19363/НЮ від 21.03.2019 на суму 65'999,29 грн із визначенням вартості кожного виду залізничних платежів, що підлягають відшкодуванню Відповідачем на користь Позивача.
У відповідь, Відповідач листом повідомив Позивача, що вважає деякі суми рахунку № 665/484 завищеними, у зв'язку з чим не має наміру їх оплачувати, допоки він не буде відкорегованим (зменшено дані суми).
Згідно з Претензією про погашення заборгованості № 137-10/49 від 01.08.2019 Позивач просив Відповідача сплатити наявну заборгованість у розмірі 65'999,29 грн. Належні докази надіслання долучено до матеріалів справи). Відповіді на претензію Відповідач Позивачу не надав, до матеріалів справи інших відомостей теж не подано.
3.6. Для відновлення порушених законних прав та інтересів РФ «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» звернулась до суду із даним позовом, ТзОВ ВКФ «Адекс» у передбаченому процесуальним законом порядку проти позову не заперечило.
4. Позиція суду.
4.1. Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобовязань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобовязання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України.
Господарські зобов'язання, відповідно до ст.174 ГК України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою виникнення зобов'язань між Позивачем і Відповідачем є Договір підряду щодо виконання капітального ремонту вагонів.
4.2. Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457).
Слід вказати, що правове регулювання порядку та умов сплати провізних платежів за користування вагонами і контейнерами парку залізниць України, парку залізниць інших держав, а також тих, що належать підприємствам та орендовані ними, за час затримки на коліях залізниць загального користування, здійснюється за Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.
Пунктом 2 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності вносять плату.
За приписами статті 119 Статуту залізниць України унормовано, що зазначена плата стягується також за час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними.
Відповідно до пунктів 3, 4 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У відповідності до пунктів 6, 10, 12, 13 Правил користування вагонам і контейнерами, станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером.
Згідно з Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009 № 317, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 року за № 340/16356, встановлюються: Збори за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів; ставки плати за користування вагонами і контейнерами перевізника та ін.
4.3. Як з'ясовано судом, Позивач згідно з відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 № 16030247 нарахував плату за користування вагоном № 59464230 на суму 3'310,50 грн без ПДВ за час його затримки на станції призначення. Перевіривши правильність порядку та способу нарахування, суд дійшов висновку, що наданий розрахунок є правильним та відповідає положенням законодавства.
Відповідно до накопичувальної картки форми ФДУ-092 № 16031026 нараховано плату за користування вагонами 59464271, 59464222, 59461263, 59464313 на суму 45'307,20 грн без ПДВ за час їхньої затримки на станції призначення та нараховано збір за зберігання вантажу - власного рухомого складу вказаних вище вагонів на своїх осях на місцях загального користування вагонами на загальну суму 1'546,10 грн без ПДВ за час їхньої затримки на станції призначення. Перевіривши правильність відповідних нарахувань, судом не встановлено інших обставин, які б вказували про неправильність здійснених нарахувань, а відтак, такі є обґрунтованими.
Згідно з відомістю плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу № 16030249 та пам'ятки про подавання вагонів від 16.03.019 № 96 нараховано збір за подання вагонів 59464271, 59464222, 59461263, 59464313, 59464230 на загальну суму 1'228,44 грн без ПДВ. Здійснивши перевірку правильності такого, судом не встановлено помилок при проведенні наданого розрахунку.
На підставі накопичувальної картки форми ФДУ-92 № 18031061 нараховано збір за зважування вагонів № 5944313, 59464222 у розмірі 398,10 грн без ПДВ. Аналогічно, згідно з накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 26031194 нараховано збір за зважування вагонів № 59464230, 59464263 у розмірі 398,10 грн без ПДВ. Згідно з накопичувальною карткою форми ФДУ№ 30031270 нараховано збір за зважування вагону № 59464271 у розмірі 227,33 грн без ПДВ із використанням коефіцієнту - 3,023. При перевірці вказаних нарухувань судом не встановлено помилок.
Також, судом перевірено порядок та правильність нарахування збору за участь працівника залізниці у зважуванні вищевказаних вагонів, а також збору за маневрову роботу та не встановлено обставин, які б свідчили про неправильність зроблених нарахувань.
Таким чином, суд розглянувши заявлені вимоги позивача про стягнення 65'999,29 грн - основного боргу, перевіривши наявні у матеріалах справи розрахунки, дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
4.4. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, розглянувши вимоги Позивача про стягнення 1'918,87 грн - трьох відсотків річних та 323,04 грн - інфляційних втрат, перевіривши надані останнім розрахунок, зазначає, що розрахунок трьох відсотків річних здійснено частково правильно (не вірно визначено початок прострочення заборгованості, не враховано умов договору про сплату протягом п'яти банківських днів), а інфляційних втрат - правильно. Таким чином, заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 1'902,60 грн - трьох відсотків річних та 323,04 грн - інфляційних втрат.
4.5. Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до умов пункту 6.1. Договору, Замовник, в разі несвоєчасного проведення платежів, передбачених Договором, сплачує Підряднику за весь час затримки проведення платежів пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом строку затримки, яка обчислюється виходячи із загальної суми несвоєчасно проведених платежів.
Суд, розглянувши вимоги Позивача про стягнення 13'427,69 грн - пені, перевіривши наданий останнім розрахунок, вказує, що при здійсненні розрахунку, як і при нарахуванні трьох відсотків річних, позивачем невірно визначено період прострочення заборгованості. Таким чином, здійснивши правильний перерахунок пені, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги частково у розмірі 11'214,45 грн.
4.6. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», аналізуючи повноту дослідження обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
4.7. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
5. Судові витрати
5.1. Пунктом 2 частини першої та пунктом 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з Відповідача підлягає до стягнення 2'044,62 грн на користь Позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252, пунктом 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Адекс» (79007, місто Львів, вулиця Котлярська, будинок 10, квартира 11; ідентифікаційний код 19337742) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Південна залізниця» (61052, місто Харків, вулиця Є. Котляра, будинок 7; ідентифікаційний код 40081216) 65'999,29 грн - основного боргу, 11'214,45 грн - пені, 1'902,60 грн - три відсотки річних, 323,04 грн - інфляційних втрат та 2'044,62 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 17.08.2020.
Суддя В.П. Трускавецький