79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.08.2020 справа № 914/1176/18
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро», Львівська область, Радехівський район, с. Завидче;
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів;
про: визнання недійсним рішення комісії Радехівського РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ..
Суддя Козак І.Б.
При секретарі Пришляк Ю.-М.
Представники сторін
Від позивача: Яшин В.Ю. - представник, Кожушко І.О. - в.о. директора товариства,
Від відповідача: Булькевич А.В.
26.06.2018р. до Господарського суду Львівської області звернулося із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "В.Д.С. АГРО" до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про визнання недійсним рішення комісії Радехівського РЕМ ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.07.2018р. (суддя Фартушок Т.Б.) суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 31.07.2018р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 01.07.2019р. закрито провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020р. у справі №914/1176/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» задоволено, ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.07.2019р. у справі № 914/1176/18 скасовано. Справу направлено до Господарського суду Львівської області для подальшого розгляду. у постанові ЗАГС зокрема, зазначено, що вимога про визнання недійсним рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17.
13.03.2020р. проведено автоматизований розподіл і справу №914/1176/18 передано для розгляду судді Козак І.Б. ухвалою суду від 16.03.2020р. справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 14.04.2020р. Ухвалою суду від 30.06.2020р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 28.07.2020р.
Позиція позивача.
У судове засідання 13.08.2020р. позивач та його представник з'явилися, подали клопотання про дослідження доказів, в якому просили визнати неналежними та недопустимими докази у справі (Акт про порушення №029616 від 24.05.2018р. та провід вторинного кола трансформатора струму на фазі «А» з технічною документацією). Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при складанні акту від 24.05.2018р. №029616 про порушення ПКЕЕ був відсутній представник cпоживача (позивача), а твердження відповідача про присутність та відмові від підпису акту представником позивача не підтверджені належними доказами у справі. Окрім того, позивач звертає увагу суду на те, що Актом від 24.05.2018р. №029616 встановлено цілісність приладу обліку електричної енергії, а також пломб та індикаторів дії магнітного поля на ньому. Наведеним позивач спростовує посилання в у Акті на пункти ПКЕЕ, які, ніби то порушив позивач. Також, позивач зазначає, що відповідачем при визначення обсягу донарахованої Позивачу електричної енергії застосовано неправильну формулу, внаслідок чого розрахунок, обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії є неправильними. Крім того, прилад обліку електричної енергії знаходиться в межах балансової приналежності мережі відповідача в приміщенні, які належить відповідачу. З підстав наведеного Позивач просить суд визнати недійсним рішення комісії Радехівського району електромереж приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, що оформлене протоколом від 14.06.2018р. №029616-а, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» визначено об'єм недоврахованої електричної енергії на період з 11.10.2010р. по 24.05.2018р. та виписано рахунок на суму 2' 315' 732,15грн.
Позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 28.07.2020 з'явився, у відзиві (вх.№27220/18 від 20.07.2018р.) та письмових поясненнях (вх.№14040/20 від 27.03.2020р.) на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2020р. пояснив наступне. Під час перевірки електроустановок позивача у с.Завадче Радехівського р-ну Львівської області 24.05.2018р. уповноваженими працівниками ПрАТ «Львівобленерго» виявлено порушення ПКЕЕ, про що складено відповідний Акт №029616 від 24.05.2018р. Зазначений Акт представники позивача відмовилися підписати, хоча і були присутні під час проведення перевірки, що підтверджується доказами фото та відео фіксації цього порушення (диск 1, 2, а.с.92,93 , т.1).
Щодо виявлених порушень, то відповідно до п.3.3 ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових приладів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки, що спростовує твердження позивача в цій частині.
Щодо відсутності пошкодження пломб, індикаторів на лічильнику, то навіть відсутність таких пошкодження не є безумовним аргументом правомірності твердження позивача про не вчинення правопорушення, зафіксованого в Акті, оскільки, як підтверджує судова практика, вчинені позивачем правопорушення може бути вчинене ним і при непошкоджених пломбах.
Щодо розрахунку вартості недорахованої електроенергії, зауваження до якого має позивач, то, як це і передбачено п.2.5 Методики (Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р.), такий розрахунок проведено з дати останньої технічної перевірки (11.10.2016р.), а не контрольного огляду, що мав місце 22.03.2018р., оскільки метою контрольного огляду лічильника є лише зняття показів приладу обліку, перевірка цілісності пломб та індикаторів, і виявити вчинені позивачем порушення від час контрольного огляду є неможливо.
У позові товариство зазначає, що відповідач при визначенні обсягу та вартості недорахованої електроенергії неправомірно застосував договірну потужність. Однак, відповідач звертає увагу суду на те, що паспортних даних струмоприймачів позивач так і не надав досі, навіть суду, Акт не підписав, навіть із зауваженнями, не заперечив проти Акту після отримання його поштою. Зазначене є підтвердженням правомірності дій відповідача відповідно до п.2.3 Методики для застосування договірної потужності (200 кВт) у розрахунку вартості електроенергії, яка нарахована позивачу.
Щодо факту виявлення пошкодженого провідника на приладі обліку та можливості відбирати електроенергію через нього, то звернув увагу на висновок судового експерта в межах цієї справи №21046/18-31/21047/18-46 від 12.04.2019р. Так, у висновку зазначено, що порушення цілісності ізоляції проводу вторинного кола трансформатора струму на фазі «А» згідно Акту про порушення №029616 від 24.05.2018р. в РУ=0,4 кВт ЗТП 151 у с.Завидниче Радехівського району Львівської області могло бути вчинене без пошкодження встановлених пломб та індикаторів. Також експертом чітко встановлено, що порушення цілісності ізоляції проводу вторинного кола трансформатора струму на фазі «А», яке вчинене без пошкодження встановлених пломб та індикаторів, відповідальність за збереження якого (вторинного кола) відповідно до Акта про пломбування було покладено на ТзОВ «В.Д.С. Агро», що є порушенням п.3.3 ПКЕЕ. Також експертом встановлено, що розрив проводу вторинного кола трансформатора струму по фазі «А» призводить до зміни показів приладу обліку (покази зменшуються близько на 1/3 від реальної кількості спожитих), що відповідає застосованому постачальником (відповідачем у справі) абз.3 п.2.1 Методики. Враховуючи усе наведене вище, просить відмовити у задоволенні позову повністю.
У відповіді на відзив (вх.№27987/20 від 30.07.2018р.) позивач повністю заперечив проти аргументів відповідача, просить позовні вимоги задоволити повністю.
Обставини справи.
19.03.2008р. між ВАТ «Львівобленерго» (зараз ПАТ «Львівобленерго») та Товариством з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» укладено договір на постачання електричної енергії №22744.
28.01.2016р. працівниками ПАТ «Львівобленерго» та ТзОВ «В.Д.С. Агро» складено Акт №524095 про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них.
11.10.2016р. працівниками ПАТ «Львівобленерго» та ТзОВ «В.Д.С. Агро» складено Акт №228955 про проведення технічної перевірки розрахункових засобів обліку (а.с.90-91, т.1).
22.03.2018р. працівниками ПАТ «Львівобленерго» та ТзОВ «В.Д.С. Агро» складено Акт №750173 контрольного огляду засобів обліку.
24.05.2018р. представниками ПрАТ «Львівобленерго» на підставі пункту 6.40 та пункту 6.41 ПКЕЕ складено Акт №029616 про порушення ПКЕЕ за адресою Львівська область, Радехівський район, с.Завидче, яким встановлено порушення ТзОВ «В.Д.С. Агро» ПКЕЕ шляхом дій, які призвели до зміни показів приладу обліку електричної енергії і порушення цілісності ізоляції проводів вторинних кіл трансформаторів струму та напруги (пошкоджена ізоляція, наявна скрутка по фазі «А»), що є порушенням пунктів 3.3., 3.34, 6.40., 10.3 Правил користування електричною енергією (а.с.18-20, т.1).
Рішенням Радехівського РЕМ ПрАТ «Львівобленерго», оформленим Протоколом засідання комісії Радехівського РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 14.06.2018р. №029616-а в присутності представника Відповідача Директора ТзОВ «В.Д.С, Агро» розглянуто Акт про порушення ПКЕЕ від 24.05.2018р. №029616 у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562 (із змінами та доповненнями) відповідачу проведено нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за період з 11.10.2016р. по 20.05.2018р. в обсягах 983900кВт-год. на суму 2' 315' 732,15грн., виписано Рахунок на оплату вказаної заборгованості (від 14.06.2018р. №32-029616-а). Представник Відповідача від підпису Протоколу відмовився, про що зроблено відповідну відмітку (а.с.23-24, 25, т.1).
У матеріалах справи містяться подані відповідачем, нотаріально засвідчені заяви учасників огляду приладу обліку світла 24.05.2018р.: ОСОБА_1 (а.с.130, т.1), ОСОБА_2 (а.с.131, т.1), ОСОБА_3 (а.с.132, т.1), ОСОБА_4 (а.с.133, т.1), в яких зокрема, зазначено таке: «…За фактом проведення такої технічної перевірки було виявлено порушення цілісності ізоляції провідників вторинних кіл трансформаторів струму чи напруг, про що складено акт про порушення №029616 від 24.05.2018р. Дане порушення було виявлено лише після часткового демонтажу гофрованого шлангу, у якому знаходилися проводи. Після часткового демонтажу гофрованого шлангу було виявлено скрутку проводів вторинних кіл на фазі «А». Споживач відмовився від підключення усіх своїх струмоприймачів на повну потужність та відмовив у доступі до приміщень ТзОВ «В.Д.С. Агро».
Позивачем також подано нотаріально засвідчені заяви свідків ОСОБА_5 , електрика ТзОВ «В.Д.С.Агро», та ОСОБА_6 , заступника директора ТзОВ «В.Д.С.Агро» (а.с. 160, 161, т.1), в яких зазначили, що, підійшовши до ЗТП-151, де, у приміщенні ЗТП-151 працівники Радехівського РЕМ почали показувати обірваний провід, а також сказали, що це є порушенням і що відповідальними за це порушення є ТзОВ «В.Д.С.Агро». ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечили проти таких тверджень, а також повідомили, що в їхній присутності ніхто не складав Акт про порушення, не пропонувалося його підписати чи викласти будь-які зауваження до нього. Працівники РЕМу вилучили з ЗТП-151 провід у спеціальних пакет та сказали, що все прийде поштою. Також працівники РЕМу не зверталися до ОСОБА_5 та Кожушко Б.О. з проханням пройти на територію товариства та визначити загальну потужність всього електрообладнання.
У висновку експертів за результатами проведення комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи №21046/18-31/21047/18-46 від 12.04.2019р. (а.с.210-216, т.1) зазначено:
1- порушення цілісності ізоляції проводу вторинного кола трансформатора струму на фазі «А» згідно Акту про порушення №029616 від 24.05.2018р. в РУ=0,4 кВт ЗТП 151 у с.Завидниче Радехівського району Львівської області могло бути вчинене без пошкодження встановлених пломб та індикаторів.
2- розрив проводу вторинного кола трансформатора струму по фазі «А», виявленого згідно Акту про порушення №029616 від 24.05.2018р, призводить до зміни показів приладу обліку споживача типу АСЕ3000, а саме показники споживання зменшуються близько на 1/3 від реальної кількості спожитої електроенергії при симетричному навантаженні електромережі по всім фазам.
Листом №49 від 21.06.2018р. позивач звертався до Завидчанської сільської ради із запитом, за якою адресою знаходиться ЗТП-151 (трансформаторна підстанція) ПАТ «Львівобленерго», з якої передається електроенергія ТзОВ «В.Д.С.Агро»; кому належить та хто використовує приміщення, у якому розміщена ЗТП-151; кому належить та хто використовує земельну ділянку, на якій знаходиться ЗТП-151.
Листом №02/24-125 від 21.06.2018р. Завидчанська СР повідомила позивачу таке. 10 сесією 5 скликання від 21.01.2008р. прийнято рішення про оформлення права власності на ЗТП-151 по вул.Центральна, 161 на Радехівський рахон Електромереж ВАТ «Львівобленерго». На першому поверсі: №1 трансформаторна - 6,3 кв.м, №2 трансформаторна - 6,8 кв.м, №3 щитова -9,1 кв.м. На другому поверсі: №5 щитова -25,0 кв.м. Земля належить державній власності.
Оцінка суду.
Між сторонами спору виникли правовідносини на підставі укладеного договору поставки електроенергії.
Спір виник внаслідок неправомірного, на думку позивача, складення Акту про порушення ПКЕЕ, застосування неправильної формули, внаслідок чого розрахунок, обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії є неправильними. Крім того, як стверджує позивач, прилад обліку електричної енергії знаходиться в межах балансової приналежності мережі відповідача в приміщенні, які належить відповідачу і доступу до якого позивач не має.
Згідно з ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини із споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та ПРАВИЛАМИ РОЗДРІБНОГО РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 березня 2018 року N 312 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). При цьому, суд звертає увагу учасників процесу на те, що і позовна заява, і відзив на позов обгрунтовані нормами ПКЕЕ, затвердженими Постановою НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ від 31.07.1996 № 28. Однак, ця Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р.
Виходячи з принципу судочинства «jura novit curia» - «суд знає закони», неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, у зв'язку з чим суди мають самостійно перевіряти доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов'язанням сторін. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18 та від 13.02.2020 у справі № 921/109/19.
Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформляється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або Методики, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) та за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Згідно п. 4.2.3. договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Як убачається з даних Акту №029616 від 24.05.2018, його підписано чотирма представниками відповідача: М.Марків, Н.Лобас, Р.Твердохліб, М.Охримович (а.с. 19 том І). у графі «з актом про порушення ознайомлені - зазначено - відмова».
Як зазначено у постанові Об'єднаної Палати КГС ВСУ від 17.04.2020р. у справі 910/5300/17, подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Питання про прийняття доказів спершу повинно вирішуватися під час їх представлення суду. Однак остаточно може з'ясуватися неналежність доказу і на подальших стадіях, під час їх оцінки судом, аж до проголошення рішення.
Мета судового дослідження полягає у з'ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов'язків (відповідальності) осіб, які є суб'єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.
За змістом ч. 1 ст. 77 ГПК України допустимість доказів означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (Заява N 16404/03) від 19 лютого 2009 року 921, зазначається, що хоча стаття 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії", від 12 липня 1988 року, серія A, N 140, с. 29, пп. 45 - 46, та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії", від 9 червня 1998 року, Reports 1998-IV, с. 1462, п. 34).
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
В контексті наведеного вище щодо заперечення відповідача про визнання неналежним та недопустимим доказом Акта про порушення, що оскаржується, бо він підписаний 4 представниками відповідача, а не двома незаінтересованими особами, то суд враховує слушне зауваження товариства, але при цьому зазначає, що формальна невідповідність Акту про порушення (відсутність підписів двох незаінтересованих осіб на такому акті) не спростовує самого факту порушення позивачем порядку споживання електроенергії та не знімає з нього відповідальність за незбереження цілісності засобів комерційного обліку електричної енергії. Аналогічно це правило стосується і поданого на експертизу проводу вторинного кола обліку електроенергії, який оцінював (оглядав на предмет цілісності) не суд, а судовий експерт в межах експертного дослідження. Сам Акт про порушення прямо стосується предмету спору, перебуває в інформативному зв'язку з іншими доказами у цій справі. Додатково суд звертає увагу позивача на те, що головуючий суддя Козак І.Б. розглядає цю справу на новому розгляді зі всіма вже наявними у справі доказами і матеріалами, поданими самими ж сторонами раніше, починаючи з 26.06.2018р. (дата надходження цього позову до господарського суду Львівської області). Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про визнання неналежними і недопустимими цих доказів у справі.
Відповідно до п. 2.3.4 ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Згідно з пп. 9 п.5.5.5 ПРРЕЕ, споживач зобов'язаний невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.
Відповідно до пп. 19 п.5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.
На відповідача покладено обов'язок забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (пп. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ), забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України (пп.6 п. 5.5.5 ПРЕЕ).
Згідно з п.8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
За приписами ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.
Оцінюючи в сукупності всі разом докази, суд констатує факт пошкодження одного зі шістьох дротів на рівні верхньої планки першої чарунки, в якій розташовані трансформатори струму, і як встановив судовий експерт, вказане пошкодження (розділення дроту) знаходиться поза межами закритої частини першої чарунки, на дверцята якої була навішена пломба (а.с.215, т.1). Тобто, суд критично оцінює заперечення позивача про те, що трансформатор струму знаходиться далеко, не на земельній ділянці товариства, позивач не мав доступу до цього приміщення, бо воно опломбоване, оскільки зазначене вище пошкодження знаходиться поза межами опломбованих дверцят та має вільний доступ. Зазначене пошкодження дротів могло бути вчинене без пошкодження встановлених пломб та індикаторів відповідачем, як зазначив судовий експерт. До того ж, зазначене пошкодження - розрив проводу вторинного кола трансформатора струму по фазі «А» - призводить до зміни показів приладу обліку споживача типу АСЕ3000, а саме показники споживання зменшуються близько на 1/3 від реальної кількості спожитої електроенергії при симетричному навантаженні електромережі по всім фазам, що є прямим порушенням наведених вище норм законодавства щодо належного обліку споживання електроенергії.
Щодо заперечень позивача стосовно правильності нарахування вартості недорахованої електроенергії, то, як це і передбачено п.2.5 Методики (Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р.), і як слушно стверджує відповідач, такий розрахунок проведено з дати останньої технічної перевірки (11.10.2016р.), а не контрольного огляду, що мав місце 22.03.2018р., оскільки метою контрольного огляду лічильника є лише зняття показів приладу обліку, перевірка цілісності пломб та індикаторів, і виявити вчинені позивачем порушення від час контрольного огляду є неможливо. Також відповідач звернув увагу суду на те, що паспортних даних струмоприймачів позивач так і не надав досі, навіть суду, Акт не підписав, навіть із зауваженнями, не заперечив проти Акту після отримання його поштою. Зазначене є підтвердженням правомірності дій відповідача відповідно до п.2.3 Методики для застосування договірної потужності (200 кВт) у розрахунку вартості електроенергії, яка нарахована позивачу. Твердження позивача про те, що від товариства до самої будівлі трансформатора далеко, булівля знаходиться в межах балансової вартості відповідача, суд оцінює критично, бо вид пошкодження (розрізаний гофрошланг і один з проводів, який зменшив показники лічильника приблизно на третину) міг бути вчинений і за такої локазаціі будки трансорматора, факт розміщення в межах балансової вартості відповідача не впливає на загальну оцінку всіх доказів в сукупності. З огляду на викладене, позивачем не спростовано належними доказами факту порушення ним ПРРЕЕ, а відповідачем правомірно здійснено позивачу нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на підставі акту про порушення від 02.11.2016 № 028302, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання недійсним рішенням комісії Радехівського РЕМ ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ № 029616-а від 14.06.2018р.
Судові витрати.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судові витрати в силу вимог ст. 129 ГПК України залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2020р.
Суддя І.Б. Козак