ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.08.2020Справа № 910/11616/20
Суддя Привалов А.І., розглянувши
заяву Приватного акціонерного товариства «УКпостач»
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав» 48 425,34 грн заборгованості за договором поставки віл 12.03.2018 №4п, що складається з 33 000,00 грн передоплати та 6 845,34 грн вартості матеріалів
07.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства «УКпостач» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав» 48 425,34 грн заборгованості за договором поставки віл 12.03.2018 №4п, що складається з 33 000,00 грн передоплати та 6 845,34 грн вартості матеріалів.
Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
В частині стягнення 33 000,00 грн заяву обґрунтовано тим, що на виконання умов договору поставки віл 12.03.2018 №4п заявником здійснено передплату за товар, що складає 33 000,00 грн, однак в обумовлений термін боржник свого обов'язку щодо поставки належного товару не здійснив, у зв'язку з чим заявник просить стягнути сплачену попередню оплату у відповідності до вимог статті 693 Цивільного кодексу України.
Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.
Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.1 ст. 148 ГПК України).
Як вбачається з доданих до заяви документів, 12.03.2018 між Приватним акціонерним товариством «УКпостач» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сплав» (далі - постачальник) укладено договір поставки №4п, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити його.
Щодо порядку здійснення розрахунку, то сторонами у Специфікації №2 від 03.03.2020 погоджено, що розрахунки за товар проводяться в розмірі 100% передоплати.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, заявником за платіжним дорученням №1228 від 12.03.2020 здійснено оплату на суму 33 000,00 грн.
Враховуючи відсутність поставки товару на вказану суму, заявник звернувся до боржника з претензією повернути попередню суму сплачених коштів, яка станом на момент подачі заяви про видачу судового наказу залишена без відповіді.
Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення Приватного акціонерного товариства «УКпостач» до суду в порядку наказного провадження про стягнення з боржника здійсненої заявником передоплати у розмірі 33 000, 00 грн.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Умови укладеного між сторонами договору №4а від 12.03.2020 не встановлюють обов'язку продавця щодо повернення попередньої оплати у разі нездійснення поставки товару.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав» суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання за договором, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченої передоплати за непоставлений товар.
За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не може розцінюватись як грошове зобов'язання за договором, а є лише застосуванням наслідків невиконання боржником зобов'язання за договором №4п від 12.03.2020 щодо поставки товару.
Отже, заявлена між Приватним акціонерним товариством «УКпостач» вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав» грошових коштів у розмірі 33 000, 00 грн, що є поверненням здійсненої попередньої оплати за договором поставки №4п від 12.03.2018 не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, так як заявлена до стягнення сума не є заборгованістю за договором (за договором у боржника обов'язок поставити товар).
В частині стягнення 6 845,34 грн вартості матеріалів заяву обґрунтовано тим, що товар за договором №4а від 12.03.2020 виготовлювався Товариством з обмеженою відповідальністю «Сплав» з матеріалу заявника, який було передано відповідно до видаткових накладних №74 від 06.02.2020 та № 256 01.03.2020.
Оскільки товар виготовлювався із матеріалу покупця, заявник вважає, що договір від 12.03.2018 року №4 є змішаним із елементами договору підряду.
Разом з тим, проаналізувавши положення договору поставки №4п від 12.03.2018, суд встановив, що останнім не врегульовано порядок виготовлення товару, який поставляється.
Вказаний договір за своєю правовою природою є виключно договором поставки.
Інших договорів, якими б було врегулювано виготовлення товару, що поставляється за договором поставки №4п від 12.03.2018, матеріали заяви не містять.
Отже, заявлена між Приватним акціонерним товариством «УКпостач» вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав» грошових коштів у розмірі 6 845,34 грн вартості матеріалів не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, так як заявлена до стягнення сума не є заборгованістю за договором поставки №4п від 12.03.2018.
Згідно з пунктом 3 частини 1, 2 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд вважає, що у видачі судового наказу про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 33 000, 00 грн та 6 845,34 грн вартості матеріалів слід відмовити.
Відповідно до частини 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Приватному акціонерного товариства «УКпостач» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав» 48 425,34 грн заборгованості за договором поставки віл 12.03.2018 №4п, що складається з 33 000,00 грн передопати та 6 845,34 грн вартості матеріалів.
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов