"06" серпня 2007 р.
Справа № 25/181-07-5164
За позовом: Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до відповідача: Кордонського підприємства ЖКГ
про стягнення штрафу в сумі 350грн. та пені в сумі 350грн.
Суддя: Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від позивача: Грішин О.В., довіреність від 08.02.07р. №271-08/2007
Від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні від 06.08.07р. приймали участь представники:
Від позивача: Грішин О.В., довіреність від 08.02.07р. №271-08/2007
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: про стягнення з Кордонського підприємства ЖКГ штрафу в сумі 350грн. та пені в сумі 350грн.
Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду пояснення від 30.07.07р. вх. №17442, де виклав обставин6и справи, навів норми законодавства, яким врегульовані Дани правовідносини.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов з підтверджуючими документами не надав. Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:
Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення АМК України, розглянувши матеріали справи №105-01/2006 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Кордонського підприємства ЖКГ прийняла рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу №114-рш від 27.12.06р., згідно якого постановила наступне: визнати, що на ринку надання послуг з централізованого водопостачання в територіальних межах водопровідних мереж, що експлуатуються Кордонським підприємства ЖКГ та розташовані в с. Кордон, Комінтернівського району, підприємство в 2005р.-2006р. займає монопольне становище з часткою, яка перевищує 35%; визнати, що дії Кордонського підприємства ЖКГ у вигляді формування тарифу на послуги з централізованого водопостачання при відсутності розрахунку поточних ІТНВПВ є порушенням п.1 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді встановлення таких чи інших умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; накласти на Кордонське підприємство ЖКГ за вчиненні порушення штраф у розмірі 350грн.
Так, із змісту даного рішення вбачається, що Кордонське підприємство ЖКГ відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на ринку надання послуг централізованого водопостачання в територіальних межах водопровідних мереж, що розташовані в с. Кордон, Комінтернівського району, Одеської області займало в 2005р., 2006р. монопольне становище з часткою, яка перевищує 35%. Всупереч ст. 29 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та п.п. 11,12 Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води», затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлового-комунального господарства від 15.11.2004 N 205 Кордонське підприємство ЖКГ не погоджувало з органами місцевого самоврядування проекти технологічних нормативів використання питної води для підприємств водопостачання, які працюють на території с. Кордон, Комінтернівського району та не затверджувало їх з останніми, що може призвести до встановлення необґрунтованих тарифів на послуги водопостачання та водовідведення та є порушенням п.2 ст. 50, ч.1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції.
11.01.07р. Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було надіслано на адресу відповідача листом №29-01/2007 вищезазначене рішення, яке отримане Кордонським підприємством ЖКГ, про що свідчить додане до матеріалів справи повідомлення про вручення, однак оплата штрафу останнім не проведена.
Не проведення відповідачем оплати штрафу в сумі 350грн. стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до господарського суду Одеської області.
Відповідно до ч.ч.5,6 ст. 29 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року N 2918-III для оцінки та забезпечення раціонального використання води встановлюються відповідно до закону поточні та перспективні технологічні нормативи використання питної води. Технологічні нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного водопостачання, погоджуються з місцевими органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та затверджуються органами місцевого самоврядування.
Згідно п.п. 11, 12 Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлового-комунального господарства 15.11.2004 N 205 Поточні ІТНВПВ призначені для нормування водокористування існуючих підприємств. Вони використовуються для: - визначення нормативних обсягів використання води підприємством; - обґрунтування потреби у воді для отримання дозволів на спеціальне водокористування; - планування й організації поточного контролю за водогосподарською діяльністю; - визначення витрат операційної діяльності на одиницю продукції (послуг) та базових тарифів. Поточні ІТНВПВ розробляються кожним підприємством житлово-комунального господарства за методиками розробки поточних ІТНВПВ та (або) за галузевими ТНВПВ, погоджуються з місцевими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та водного господарства та енергозбереження і затверджуються органами місцевого самоврядування на термін до 5 років.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року N 2210-III передбачено, що монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (п.1 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року N 2210-III).
Відповідно до п.2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року N 2210-III рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Згідно п.п. 3,5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року N 2210-III особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року N 2210-III передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити
рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Враховуючи вищевикладене, та з огляду на те, що Кордонським підприємством ЖКГ не проведено оплату штрафу в сумі 350грн. та пені в сумі 350грн. та не оскаржено в установленому законом порядку винесене Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу №114-рш від 27.12.06р., суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 350грн. та пені в сумі 350грн. обгунтованими та документально підтвердженими, у зв'язку з чим задовольняє їх в повному обсязі.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє заявлені Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України позовні вимоги щодо стягнення з Кордонського підприємства ЖКГ штрафу в сумі 350грн. та пені в сумі 350грн. в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Задовольнити позов повністю.
2. Стягнути з Кордонського підприємства ЖКГ (67530, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кордон, вул. Центральна, 32) на користь Державного бюджету України ( р/р 311110106700270, в Управлінні Держказначейства України в Комінтернівському районі Одеської області, код 21081100, МФО 828011, код бюджетної класифікації 21081100, код ЕДРПОУ 23214979) 350 ( триста п'ятдесят ) грн. пені, 350 ( триста п'ятдесят ) грн. штрафу .
3.Стягнути з Кордонського підприємства ЖКГ (67530, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кордон, вул. Центральна, 32) на користь державного бюджету 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита на рахунок № 31114095700008, одержувач: Головне Управління Державного казначейства у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача: Головне Управління Державного казначейства у Одеській області, МФО 828011.
4. Стягнути з Кордонського підприємства ЖКГ (67530, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кордон, вул. Центральна, 32) на користь державного бюджету рахунок №31217259700008, банк одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО -828011, одержувач -ГУДКУ в Одеській області, код ЕДРПОУ -23213460, код бюджетної класифікації 22050000 ( символ звітності 259) 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на послуги з ІТЗ судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття
Суддя