06 липня 2020 року Справа № 160/3887/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Поливанівка" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" про застосування заходів реагування,-
09 квітня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Поливанівка" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України", в якій позивач просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Кільчень, Державного підприємства "Дослідне господарство "Поливанівка" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ - 05453663) до повного усунення порушень;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Кільчень, Державного підприємства "Дослідне господарство "Поливанівка" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ - 05453663) до повного усунення порушень.
Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що подальша експлуатація об'єктів Державного підприємства "Дослідне господарство "Поливанівка" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" із порушеннями щодо пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які виявлені під час проведення перевірки, створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
01.06.2020 року Державною установою Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В мотивування означеного вказано, що ДП «ДГ «ПОЛИВАНІВКА» ІЗК НААН було усунуто порушення законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які було зафіксовано в Акті від 03.03.2020р. №45. З метою фіксації повного усунення порушень законодавства ДП «ДГ «ПОЛИВАНІВКА» ІЗК НААН, відповідно до ч. 1 ст.6 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" звернулося до ГУ ДСНС у Дніпропетровській області із заявою від 21.05.2020р. за вих. №21/5, в якій просило провести позапланову перевірку ДП «ДГ «ПОЛИВАНІВКА» ІЗК НААН з питань усунення порушень законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які було зафіксовано в Акті перевірки об'єктів ДП «ДГ «ПОЛИВАНІВКА» ІЗК НААН від 03.03.2020р. №45. За наслідком проведення позапланового заходу, висновки якого зафіксовано в акті №68, встановлена відсутність порушень вимог законодавства. Таким чином, звертаємо увагу суду, що наразі Відповідачем були усунуті порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які були підставою для звернення ГУ ДСНС в Дніпропетровській області до суду із відповідною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року в задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовлено, вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 14.04.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/3887/20 у спрощеному провадженні.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 24.02.2020 по 03.03.2020 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку ДП «ДГ «ПОЛИВАНІВКА» ІЗК НААН за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Кільчень.
Актом перевірки об'єктів ДП «ДГ «ПОЛИВАНІВКА» ІЗК НААН щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 03.03.2020 №45 (далі - акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» віл 18.01.2001 № 2245 - III (далі - ЗУ № 2245), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДВІ І 13.2.5-56:2014), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), постанови Кабінету Міністрів України №1788 від 16.11.2002 «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за школу, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру» (далі - ПКМУ №1788), а саме:
1) розділ 5, глава 1. пункт 1.2 ППБУ; ДБІІ В.2.5-56:2014 - не обладнано будівлю та приміщення системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме, обладнані системою пожежної сигналізації;
2) розділ 4, глава1, пункт 1.6 ППБУ - допускається з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів за допомогою опресування, зварювання, паяння;
3) розділ 4, глава 1, пункт 1.17 ППБУ - допускається встановлення електророзеток, вимикачів на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.;
4) розділ 4, глава 1, пункт 1.12 ППБУ - допускається прокладанні електропроводів поверхнею горючих матеріалів;
5) розділ 5, глава 2, пункт 2.1, підпункт 11 ППБУ - не пристосовані водонапірні башти для відбору води пожежно-рятувальною технікою в будь-яку пору року. Не забезпечені під'їздом з твердим покриттям;
6) розділ 5, глава 3, пункт 3.6 ППБУ - не доукомплектовано територію, приміщення первинними засобами пожежогасіння;
7) розділ 5, глава 3, пункт 3.11 ППБУ - не доукомплектовано пожежні щити відповідним інвентарем;
8) розділ 4, глава 1, пункт 1.7 ППБУ - не закриті відгалуджувальні та з'єднувальні коробки кришками з негорючого або важкогорючого матеріалу;
9) стаття 20, п. 8 Кодексу цивільного захисту - не здійснено навчання керівника з питань цивільного захисту, у тому числі техногенної безпеки;
10) розділ 2, пункт 16 ППБУ - керівник ге пройшов навчання та перевірку з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
11) розділ 3. глава 2. пункт 2.5 ІІПБУ - не піддано вогнезахисному оброблянню, дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги;
12) розділ 4, глава 1,пункт 1.20 ППБУ - не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
13) розділ 4. глава 1, пункт 1.21 ППБУ - не проведено перевірку зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист»;
14) стаття 20, частина 1, пункт 2 КЦЗУ - не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту;
15) стаття 20, частина 1, пункт 18 КЦЗУ - не проведено об'єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту;
16) пункт 4 частини першої статті 20 КЦЗУ - не організовано та не здійснюється евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб'єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій;
17) частина друга статті 20 КЦЗУ - не визначено штатних працівників цивільного захисту або спеціально призначених осіб з питань цивільного захисту;
18) стаття 9 ЗУ №2245-ІІІ - не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки;
19) пункт 18 частини першої статті 20 КЦЗУ - не творено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
20) пункт 1 ПКМУ №1788 - не здійснено обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання.
Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукті горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей і будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній. гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур).та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.
При відсутності перевірки (огляду) пристроїв захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та або здоров'ю людей.
Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям. їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та або здоров'ю людей.
При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного тазу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вразі монтажу електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01м. призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим виливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При прокладанні електричних проводів по горючій основі, призведе до нагрівання горючої основи під час експлуатації електричних проводів та може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадною газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При порушенні умов експлуатації розподільчих коробок та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту розподільчих коробок, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик розподільчих коробок, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.
Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.
Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.
Відсутність об'єктових тренувань з питань цивільного захисту призведе до невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.
Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.
Відсутність об'єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації.
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до пп. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України в разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1 частини 1); повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено "Правила пожежної безпеки в Україні", які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Як вже зазначалось, під час проведення позивачем позапланової перевірки відповідача, встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України та "Правил пожежної безпеки в Україні", про що складено акт та слугувало підставою для подання позову.
Водночас, як було встановлено судом під час розгляду справи, порушення, які були встановлені під час під час перевірки, які зафіксовані у акті перевірки об'єктів ДП «ДГ «ПОЛИВАНІВКА» ІЗК НААН щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 03.03.2020 №45 відповідачем усунуті. Так, 25.06.2020 року на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем до суду надані пояснення про стан усунення порушень, в яких Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області зазначено, що у період з 27.05.2020 по 29.05.2020 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснено позапланову перевірку об'єктів ДП "ДГ "ПОЛИВАНІВКА" ІЗК НААН, за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Кільчень. Актом перевірки, щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, від 29.05.2020 № 68 встановлено, що порушення пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей виконані. Тобто обставини, які стали підставою для звернення Головного управління до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування перестали існувати та усунуті.
Отже, на думку суду, враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Кільчень, Державного підприємства "Дослідне господарство "Поливанівка" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ - 05453663).
Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, шо позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Судові витрати, які підлягають розподілу у відповідності з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Поливанівка" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" про застосування заходів реагування- відмовити повністю.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник